Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Відтак, первинні документи не можуть бути свідченням реального виконання операцій з поставки за наявності обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб'єктами господарювання.
До такого висновку прийшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі N 120/3875/20-а.
Обставини справи:
Підприємство оскаржило до суду податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області, якими донараховано 11,24 млн грн за порушення податкового законодавства.
Суд першої інстанцій, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, підтвердивши правомірність спірних рішень контролюючого органу та відсутність у позивача права на отримання податкової вигоди за господарськими операціями.
Швидко потрібна правова позиція чи перелік подібних судових рішень? Спробуй LIGA360 для юриста та адвоката. Готуйся до судового засідання в один клік.
Позиція Верховного Суду:
Касаційний адміністративний суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій та позицією контролюючого органу про те, що відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар та фактичного нездійснення операцій, за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.
Проаналізувавши надані позивачем первинні документи у їх сукупному взаємозв'язку, суди попередніх дійшли висновку, що вони не можуть свідчити про безумовне підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій між контрагентами, щодо яких здійснювалась перевірка. Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин.
Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб`єктами господарювання.
Окрім того, суди обґрунтовано зазначили, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має діяти з належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.
Таким чином, за встановленими у цій справі обставинами позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з поставки продукції за наслідками взаємовідносин із контрагентами, а тому Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на отримання податкових вигод за формально задекларованими операціями.
За матеріалами ДПС.
Гаряча пропозиція серпня для антикризової команди! Придбай 5 робочих місць у LIGA360 всього за 5000 грн/міс. Дізнайся переваги за посиланням.
