Уряд постановою від 18 квітня 2023 р. № 338 затвердив порядки надання компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за створення нових робочих місць та за прийом на роботу офіційно зареєстрованих безробітних.
З 1 січня 2024 року запрацює механізм виплати компенсації у розмірі 50% фактичних витрат сплаченого ЄСВ за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце, за місяць, за який він сплачений.
Компенсація виплачуватиметься роботодавцям, які працевлаштовують працівників шляхом укладення трудового договору та протягом року виплачують їм заробітну плату в розмірі не менше трьох мінімальних зарплат.
За умови збереження такого рівня заробітної плати виплата компенсації здійснюватиметься за кожну працевлаштовану особу впродовж наступних 12 місяців. У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Компенсація не надаватиметься, якщо роботодавець має заборгованість із сплати ЄСВ, страхових внесків та виплати заробітної плати або до нього застосовуються судові процедури банкрутства.
Також затверджено Порядок компенсації ЄСВ суб'єктам малого підприємництва. Цей механізм запрацює вже цього року.
Суб'єктам малого підприємництва будуть надавати компенсації у розмірі фактичних витрат сплаченого ЄСВ за працевлаштованого на нове робоче місце зареєстрованого безробітного, який був направлений центром зайнятості. Компенсація виплачуватиметься за умови, що строк працевлаштування становитиме не менше ніж на 2 роки і виплачуватиметься кожний другий місяць впродовж цього періоду.
Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п'ять років за умови, що він у відповідному п'ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України "Про зайнятість населення" (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного).
Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років.
У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 або пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.
Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів.
Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.
Для отримання компенсації роботодавець протягом двох місяців з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного подає до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності, заяву про надання компенсації за формою згідно з додатком до постанови.
Як HR-фахівцю економити час? З системою LIGA360:HR-Менеджер всі відповіді для роботи знайдуться в 2 кліки. Персональна стрічка новин, експертні відповіді та трудове законодавство на єдиній платформі. Деталі за посиланням.
