21 листопада Верховна Рада підтримала за основу законопроєкти про боротьбу з “чорним” експортом зерна (№ 10168-2 та № 10169-2), які пропонують запровадити механізми для мінімізації можливості для зловживань при експорті аграрної продукції.
Бізнес вже відреагував на таку ініціативу: позиція ЄБА та УЗА.
Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні також занепокоєні зазначеними проєктами та зазначають, що вони створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови, а саме наступними положеннями:
1. Ризик переривання експорту для законослухняних експортерів аграрної продукції.
Запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури.
Законопроектами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень, а саме, повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу. Відтак, це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів.
Введення експортного мита, як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим у адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам.
Дані ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції України.
Аграрний бізнес потребує комплексного захисту. Рішення LIGA360 - ваш надійний помічник для вчасного реагування на рейдерські атаки, суперечливі законодавчі зміни та зміни контрагентів. Подробиці за посиланням.
2. Обмеження відшкодування ПДВ.
Законопроекти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці.
Дані ініціативи не адресують випадки, за яких експортер отримав передплату за товар або ж ним буде отримано валютну виручку в наступних періодах (наразі 90 днів). Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015-2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами.
3. Встановлення мінімальних експортних цін.
Законопроектами пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема, у Чорноморському регіоні.
Раніше було здійснено багато спроб імплементувати аналогічні регулювання, але вони не були успішними через відсутність котирувальних індикативних цін у Чорноморському регіоні.
Такий підхід, у випадку його імплементації, фактично буде обмежувати експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими, що потенційно може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України.
Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні не підтримують прийняті законопроекти у їх поточній редакції та наголошують на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів Палати.
