Прийнято Закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення

Верховна Рада 17 червня ухвалила в цілому законопроєкт № 13271-1 щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Про це повідомляє пресслужба парламенту.

Законопроєктом, зокрема, передбачається:

1) у статті 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» КУпАП збільшити порогове значення суми, за якої наступатиме адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме від 150 (454 тис. грн.) до 750 (2,271 млн. грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі такий поріг встановлено на рівні від 100 (302 тис. грн.) до 500 (1,514 млн. грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2) у статті 366-2 «Декларування недостовірної інформації» КК України збільшити порогові значення:

• за частиною першою кримінальна відповідальність наступатиме при сумі недостовірних відомостей від 750 (2,271 млн. грн.) до 2500 (7,750 млн. грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні це від 500 (1,514 млн. грн.) до 2000 (6,056 млн. грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

• за частиною другою - при сумі понад 2500 (7,570 млн. грн) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі це понад 2000
  (6,056 млн. грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

3) зменшити порогове значення розміру активів, набуття яких дає підстави для притягнення до відповідальності за статтею 368-5 «Незаконне збагачення» КК України до трьох тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб (9,084 млн. грн.). Наразі це шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9,841 млн. грн).

Примітку до цієї статті, яка визначає, хто є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розширено (уточнюється, що члени ВЛК та колишніх МСЕК також є суб'єктами покарання за незаконне збагачення;

5) внести зміни до статті 290 ЦПК України, згідно з якими позов пред'являється щодо активів якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів (2,271 млн. грн і більше) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На сьогодні - у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1,514 млн. грн.);

6) статтю 59 Закону «Про запобігання корупції» доповнити новою частиною, яка передбачає, що строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, становить:

• 1 рік - для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень або накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;

• до погашення або зняття судимості з особи - для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;

• 5 років - для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Також пропонується важливе і суперечливе уточнення, що після завершення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню;

7) внести зміни до Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», якими уточнити, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Проти прийняття цього законопроєкту, а також законопроєктів № 13271 та № 13271-2 категорично виступало Національне агентство з питань запобігання корупції.

«НАЗК дійшло однозначного висновку, що положення усіх трьох законопроєктів негативно вплинуть на ефективність існуючих механізмів запобігання корупції. Насамперед це стосується таких інструментів фінансового контролю як повні перевірки декларацій та моніторинг способу життя посадовців», - зазначали в агентстві.

На думку НАЗК, запропоновані в законопроєктах №13271-1 та №13271-2 зміни обмежують моніторинг способу життя періодом перебування на посаді та дозволяють перевіряти лише те майно, доходи й витрати, які з'явилися саме в цей час. Це створює можливість легалізації корупційних активів, набутих до вступу на публічну службу або реалізувавши їх після звільнення.