Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив про реєстрацію в Парламенті двох важливих законопроєктів:
Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги першої» (реєстр. № 14056);
Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги другої» (реєстр. № 14057).
"Ці два законопроекти спрямовані на осучаснення двох фундаментальних книг Цивільного кодексу: загальних положень та особистих прав. Ми оновили їх і привели у відповідність до вимог європейського законодавства. Це велика й кропітка робота. У новій редакції ми поєднали сучасні європейські тенденції розвитку приватного права з українською реальністю. Багато положень ми узгоджували з військовими, враховуючи вимоги часу та умови воєнного стану", - зазначив Стефанчук.
Проєктом № 14056 пропонуються системні зміни у наступних сферах: загальні засади та джерела приватного права, суб'єкти приватних відносин, об'єкти приватних відносин, договори та інші правочини, представництво, а також строки і позовну давність.
Зокрема, проект конкретизує підходи до класифікації юридичних осіб. Найвідчутніші зміни стосуються організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права. Законопроект визначає, що юридичні особи приватного права можуть створюватися лише у формі товариств або установ. Отже, категорія звужується до двох базових видів:
товариство - як організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), і
установа - як організація, створена одним або кількома засновниками для досягнення визначеної мети, що не передбачає участі (членства) осіб у ній.
Також проект значно деталізує поняття цифрової речі. Законопроект не обмежується загальною дефініцією, а наводить невичерпний перелік прикладів цифрових речей: до них віднесено віртуальні активи, цифровий контент, бази даних, доменні імена, облікові записи в цифрових системах тощо. Цей перелік відображає сучасні реалії: поняття “віртуальні активи” кореспондує із Законом України «Про віртуальні активи», включаючи криптовалюти, токени; цифровий контент (електронні книги, програми, зображення, музика); доменні імена та акаунти - важливі цифрові ідентифікатори, що можуть відчужуватися. Норма про цифрові речі підкреслює, що особливості юридичного режиму цифрових речей визначаються законом, до них застосовуються загальні положення про речі, якщо інше не визначено законом або не випливає з природи цифрової речі.
Новою редакцією книги першої пропонується системний перегляд інституту правочинів та договорів. Законопроект зберігає категорію «правочин», але водночас чіткіше розмежовує норми, які стосуються всіх правочинів, і спеціальні норми про договори (двосторонні чи багатосторонні правочини).
Важливі новели стосуються тлумачення змісту правочину/договору. Законопроект розширює ці положення і фактично кодифікує сучасні принципи інтерпретації договорів. Залишається правило, що сторони можуть самостійно тлумачити зміст правочину, а у разі спору - тлумачення здійснює суд за вимогою сторін. Важливо, що проект прямо закріплює принцип contra proferentem: якщо умову договору сформульовано неясно, тлумачення здійснюється не на користь сторони, яка цю умову запропонувала. Передбачено, що при тлумаченні можуть враховуватися типові та стандартні умови договорів, навіть якщо конкретний договір прямо не відсилає до них.
Законопроект підтверджує загальний принцип, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Наслідки недійсності правочину залишаються класичними: двостороння реституція, а у випадках правочинів з протиправною метою - одностороння реституція або конфіскаційні наслідки. Проект уточнює, що вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена окремо, якщо сам правочин вже визнано недійсним.
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні.
Проект пропонує низку нововведень у главі, що регулює представництво. Переглянуто поняття представництва за довіреністю. Якщо раніше закон визначав, що представництво, яке ґрунтується на договорі, здійснюється за довіреністю, то проект формулює інакше: представництво може здійснюватися за довіреністю та/або на підставі договору. Ця зміна має практичне значення: вона визнає, що сам по собі договір доручення (чи інший договір, наприклад, агентський) вже наділяє повноваженнями представника, і для представництва може бути достатнім укладення договору, якщо сторони так бажають.
Зміни у регулюванні строків і позовної давності. Уперше законодавець дає визначення понять «півріччя», «квартал» та «півмісяць», що ліквідує прогалину у праві й уніфікує практику. Чітко розмежовано обчислення строків у днях та годинах, що особливо актуально для сучасних цифрових операцій, коли виконання чи захист права може відбуватися у вузьких часових межах. Важливим є уточнення про включення вихідних та святкових днів, а також спеціальне правило про перенесення кінцевої дати на перший робочий день, що відповідає практиці судів і запитам суб?єктів приватного права.
Нова редакція статті 254 ЦК закріплює загальне правило щодо визначення моменту початку перебігу строку для відповіді чи вчинення дії на вимогу, викладену в документі. Якщо у самому документі не встановлено інше, строк вважається таким, що починається з моменту його отримання адресатом.
Подається оновлене визначення позовної давності. На відміну від чинної редакції, де акцент робився на можливості звернення до суду «в межах строку», нова редакція чітко формулює наслідок спливу позовної давності - втрату права на судовий чи інший юрисдикційний захист.
Учасники цивільного обороту зможуть розраховувати, що їх права не пропадуть унаслідок об'єктивних катаклізмів. Також ці новели покликані врахувати інтереси інвесторів: під час воєнного стану чи інших криз вони отримують додатковий захист (перебіг вимог зупиняється), а це стимулює повернення до виконання контрактів після нормалізації обстановки, замість негайного розриву через пропуск строків.
Проєкт № 14057 спрямований на створення комплексної та ефективної системи захисту нематеріальних благ.
Зокрема, законопроект є відповіддю на тотальну цифровізацію суспільних відносин та вводить низку нових видів прав для захисту особи в онлайнсередовищі:
1) право на цифровий образ, яке надає захист будь-яким формам представлення особи в інтернеті - акаунтам, профілям, аватарам, що дасть змогу протидіяти створенню фейкових сторінок, крадіжці цифрової ідентичності та іншим маніпуляціям;
2) право на цифрову приватність, яке захищає не лише зміст комунікації, а й так званий «цифровий слід» особи: метадані, історію пошукових запитів, дані геолокації тощо;
3) право на забуття, яке вперше на рівні кодексу закріплюється можливості надання особі вимагати вилучення неактуальної, недостовірної або неправомірної інформації про себе із загального доступу та результатів пошукових систем, що є важливим елементом європейських стандартів захисту персональних даних;
4) право на захист від діпфейків, яке прямо забороняє створення та використання штучно згенерованих за допомогою штучного інтелекту зображень, голосу особи (deepfake) без її згоди, надаючи інструменти для боротьби з дезінформацією та маніпуляціями;
5) право на інформаційний спокій, яке закріплює право фізичної особи не брати участь у робочих комунікаціях (дзвінки, листи, повідомлення) у неробочий час, що є відповіддю на розмиття меж між роботою та особистим життям в умовах дистанційної зайнятості та захищає право на відпочинок.
Окремою новою главою 22-1 комплексно врегульовано особисті права юридичної особи та інших суб'єктів приватних відносин. Такий підхід усуває правову прогалину та приводить законодавство у відповідність сучасним економічним реаліям, де репутація або бренд є ключовими активами. Проект детально регулює право на найменування, право на цифровий образ, право на символіку, право на репутацію, право на інформацію, право на професійну таємницю, право на таємницю кореспонденції, право на цифрову приватність та право на місцезнаходження юридичної особи.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
