Наближається друга річниця набуття чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ("Закон") - своєрідне свято для всіх юристів, які займаються корпоративним правом.
За цей час в процесі приведення статутів у відповідність з новим законом, надання консультацій з окремих корпоративних питань, проведення юридичних аудитів, структурування та супроводу транзакцій ми проаналізували більше 100 статутів товариств з обмеженою відповідальністю. І в більшості випадків помітили цілу низку положень, які хоч часто і не суперечать законодавству прямо, але точно не сприяють ефективній діяльності компаній.
Отже, що варто і не варто зазначати в статуті товариства з обмеженою відповідальністю.
|
Алеся Павлинська |
Помилка 1. Забагато нефункціонального тексту
Як результат не надто гнучких норм Закону України "Про господарські товариства" та Господарського кодексу України в українській юридичній практиці склалась традиція зазначати в статуті все, хоч якимсь чином дотичне до діяльності товариства - види діяльності на десятки сторінок, які компанія не буде здійснювати у 99% випадків, положення про трудовий колектив товариства та його зовнішньоекономічну діяльність.
Проте ця інформація не допомагає (оскільки від її наявності ситуація аж ніяк не зміниться), а радше заважає учасникам - у великому об'ємі тексту часто буває важко знайти потрібні положення, наприклад, положення щодо голосування чи специфіки виходу учасника з товариства.
Це ніяк не означає, що слід взагалі відмовитись від визначення видів діяльності та інших подібних положень в статуті, - в деяких випадках така інформація справді може бути критично необхідною, - однак завжди потрібно оцінювати таку необхідність правильно і зазначати лише релевантні для конкретного товариства положення.
Зовсім іронічно, коли такі нефункціональні положення ми бачимо у статутах компаній, які відомі на ринку своїми прогресивними діджитал-продуктами. Звісно, грамотно скоротити зазвичай набагато складніше, ніж не чіпати багатосторінкове напрацювання попередніх юристів. Але ми все ж таки б радили спрощувати такі статути, що полегшить роботу з ними, особливо для іноземних інвесторів.
Перевіряйте надійність клієнтів, партнерів, контрагентів та ставте їх на моніторинг.за допомогою сервісу CONTR AGENT
Помилка 2. Копіювання закону
З попередньою пов'язана ще одна тенденція - копіювання мало не всього тексту закону в статут. Такий підхід не має якихось критичних наслідків, проте, на практиці певні проблеми все ж таки можуть виникнути.
По-перше, якщо статут майже повністю повторює положення законодавства, потрібно дуже уважно слідкувати за змінами законодавства і в разі будь-яких таких змін, відповідно відображати їх в тексті статуту задля уникнення розбіжностей. Адже навіть якщо юристи розуміють, що в силу закону повинні застосовуватись інші норми, це може бути зовсім неочевидно учасникам товариства, які звикли покладатись на статут як основний документ, яким регулюється діяльність товариства. Наприклад, з нашого досвіду у більшості випадків іноземний учасник дійсно буде довіряти саме тексту статуту, адже знайти положення нестабільного українського законодавства англійською мовою нереально і за допомогою гуглу.
По-друге, переписуючи закон, можна упустити можливості диспозитивного врегулювання певних положень, які можуть бути дуже корисними в певних випадках, наприклад, положень щодо:
кількості голосів (можливість визначити, що голоси учасників розподіляються не пропорційно їхнім часткам у статутному капіталі);
виходу учасника (уточнення терміну "ринкова вартість частки" та порядку її визначення);
реалізації переважного права (визначення інших правил щодо переважного права, ніж це прямо зазначено в законі, зокрема, своєрідних поєднань right of first offer та right of first refusal, знайомих іншим юрисдикціям);
значних правочинів (відхід від імперативних приписів Закону та визначення обмежень, актуальних для конкретного товариства) тощо.
Такі положення можуть бути особливо важливі для так званих joint ventures, тобто, товариств з обмеженою відповідальністю, створених декількома учасниками, які не належать до однієї групи компаній.
Або ж, навпаки, копіювання законодавчих норм може призвести до включення в статут положень, які не дуже вигідні для товариства.
Такими положеннями можуть бути, зокрема, положення щодо правочинів з заінтересованістю. Законодавець передбачив, що затвердження правочинів з заінтересованістю - диспозитивне, тобто, обов'язкове лише тоді, коли відповідні положення прямо зазначені в статуті. Незважаючи на те, що норма в цілому часто дуже потрібна, іноді наявність такого положення для товариства може бути занадто обтяжливим - наприклад, якщо товариство укладає велику кількість правочинів з афілійованими особами.
По-третє, закон все ж неідеальний і в силу тих чи інших причин містить деякі юридичні неточності. Тож сліпе копіювання може зіграти з учасниками товариства злий жарт.
Класичний приклад - призначення та звільнення директора товариства. Законом до виключної компетенції загальних зборів учасників віднесено лише обрання виконавчого органу (пп.7 п.2 ст. 30). Ці повноваження за статутом можуть бути передані наглядовій раді (у випадку її створення). А хто ж тоді уповноважений приймати рішення щодо припинення повноважень членів виконавчого органу? У 90% статутів, з якими ми працюємо, це окремо не зазначено.
На нашу думку, оскільки повноваження керівника можуть припинені тільки шляхом обрання нового керівника (п. 13 ст. 39), логічно припустити, що і обрання, і припинення повноважень члена виконавчого органу здійснюється одним органом (тобто або загальними зборами, або наглядовою радою відповідно). Але для уникнення різночитань краще все ж уточнювати такі законодавчі прогалини в статуті.
|
Яна Бабич |
Помилка 3. Недостатня деталізація необхідних положень
Деякі положення статуту все ж потребують деталізації - не тому, що так вимагає закон, а для зручності користування ними.
Найактуальніший приклад пов'язаний з новими "коронавірусними" реаліями діяльності товариств і стосується дистанційного проведення загальних зборів учасників. В Законі визначена можливість проводити загальні збори віртуально шляхом відеоконференції, яка дозволяє бачити і чути всіх учасників одночасно (п. 3 ст. 33).
Таке положення в статут, як правило, включають, але майже ніхто не розкриває суть такої процедури для конкретного товариства - програма/и, в якій/их проводяться такі збори, порядок їхнього проведення та фіксації рішень в віртуальному режимі - всі ці питання в абсолютній більшості випадків залишаються без відповіді, що може значно ускладнити процес, особливо, якщо провести збори потрібно терміново, а між учасниками назріває корпоративний конфлікт.
Звичайно, такі питання можна врегулювати і в окремому положенні про загальні збори, але наявність відповідних положень в товариствах з обмеженою відповідальністю - скоріше виняток, аніж правило. Зважаючи на те, що "посткарантинна" реальність з нами скоріш за все надовго, врегулювання цього питання в статуті дуже важливе.
Інший подібний приклад - положення статуту про наглядову раду або колегіальний виконавчий орган, особливо в частині, що стосуються проведення засідань таких органів управління товариства. Відсутність визначених чітких правил гри або ж, як інший приклад, занадто нечітке розмежування компетенцій між органами управління також часто перешкоджає ефективності їхньої роботи.
Помилка 4. Невідповідність статуту корпоративному договору
І наостанок досить специфічна, але теж не поодинока помилка. Оскільки деякі положення корпоративного договору і статуту перетинаються (наприклад, питання корпоративного управління чи переважного права є зазвичай як в корпоративних договорах, так і в статуті), іноді можна побачити, що норми одного документу прямо суперечать іншому.
В таких випадках виникає питання щодо співвідношення корпоративного договору та статуту, та превалювання одного документу над іншим.
Для уникнення таких питань ми завжди рекомендуємо уникати невідповідностей між корпоративним договором та статутом (якщо вже деякі положення присутні в обох документах), особливо враховуючи, що в більшості випадків диспозитивність законодавчого регулювання це дозволяє, а судова практика ще не містить зразкових рішень щодо співвідношення статуту та корпоративного договору.
Отже, як висновок, відмітимо, що універсального рецепту "правильного" статуту немає і до підготовки кожного конкретного статуту потрібно підходити кастомізовано, з урахуванням всіх важливих факторів.
Скільки учасників в товаристві, чи йде мова про joint venture, чи укладений між учасниками корпоративний договір, які органи управління товариства створені чи будуть створені, як жорстко потрібно контролювати директора - тільки відповіді на ці та інші питання дозволять розробити не просто формальний документ, а інструмент, спроможний побудувати дійсно ефективну систему корпоративного управління.
Алеся Павлинська, радник АО "Арцінгер"
Яна Бабич, юрист АО "Арцінгер"
Для побудови виграшної стратегії захисту в суді необхідно багато часу приділяти вивченню правових прецедентів і норм права. ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ, яке об'єднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Крім зручного доступу до найбільшої бази НПА, судових рішень та інформації про компанії й підприємців, ви отримуєте низку додаткових переваг: сповіщення про зміни в законодавчому полі, нові судові рішення, стан контрагентів; створення бази корисних посилань; персональну стрічку новин за обраними темами та джерелами.
