Державна регуляторна служба ухвалила рішення про необхідність усунення Фондом держмайна порушень принципів державної регуляторної політики. Вона запропонувала Фонду визначити однозначні для розуміння положення щодо безоплатного отримання послуг авторизованих електронних майданчиків оцінки майна.
Наказ ФДМ №658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» регламентує дію посередників між оцінювачами та нотаріусами з одного боку та єдиною базою оцінки майна - з іншого. Діяльність цих майданчиків викликала чисельну кількість нарікань з боку користувачів, Антимонопольного комітету, уряду.
Відтепер до критики долучилась ДРС, яка, до слова, погоджувала проект згаданого наказу. В її рішенні йдеться про те, що практична реалізація норм наказу №658 вказує на викривлену оцінку його реального впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання. Крім того, розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва (М-Тест) було здійснено розробником не вірно. Були не враховані витрати суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів на отримання послуг авторизованих електронних майданчиків. За підрахунками Регуляторної служби, за час роботи майданчиків їх послуги обійшлись оцінювачам та нотаріусам у 89 млн грн.
В рішенні ДРС майданчики названі е-mail, ІТ-системами, які передають в автоматичному режимі інформацію та документи від оцінювачів до єдиної бази звітів для подальшої їх обробки. Вони не є суб'єктами надання послуг по відношенню до суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів, оскільки їх правовий статус не містить ознак, притаманних суб'єктам цивільних або господарських правовідносин. Вони забезпечують доступ нотаріусів до відповідної інформації, а це, згідно з постановою КМУ від 21.08.2014 №358 «Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна» повинно здійснюватись безперешкодно та безоплатно.
Рішення ДРС щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття. У разі невиконання або неоскарження цього рішення, дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку його виконання.
