Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$

ТОП-5 показових судових рішень 2019 року з Держпраці

15.05.2019, 18:12
2258
0

Автори: Радник KPMG Law Ukraine Олександр Руденко та Юлія Підлісна, юрист KPMG Law Ukraine
Автори: Радник KPMG Law Ukraine Олександр Руденко та Юлія Підлісна, юрист KPMG Law Ukraine

У зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2019 року мораторію на перевірки, який діяв ще з серпня 2014 року, судова практика у спорах підприємців із Державною службою праці України (Держпраці) також набирає обертів. За минулі місяці суди різних інстанцій сформували ряд цікавих позицій у спорах із Держпраці. Зупинимося на найбільш показових, на наш погляд, судових рішеннях.

1. Перевірка за зверненням громадян повинна бути погоджена із центральним органом виконавчої влади.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 31.01.2019 року по справі № 809/799/17. У зазначеній справі, роботодавець успішно оскаржив рішення про проведення перевірки, постанову про порушення законодавства та припис про накладення штрафу, аргументуючи свої вимоги процесуальними порушеннями з боку Держпраці. Так, підставою для проведення перевірки стало звернення фізособи.

Верховний Суд звернув увагу Держпраці на те, що в разі призначення перевірок за зверненням громадян, чинне законодавства зобов'язує Держпраці узгодити їх проведення з центральним органом виконавчої влади. У свою чергу, центральний орган виконавчої влади повинен перевірити, чи дійсно громадянин в своєму зверненні вказував на необхідність проведення перевірки тих питань, які плануються включити в її предмет.

Таке нормативне регулювання покликане запобігти зловживанню Держпраці своїми повноваженнями в частині проведення перевірок за більш широким обсягом питань. Як наслідок, перевірки проведені без дотримання таких вимог, на думку Верховного суду, є незаконними і не можуть бути підставою для притягнення підприємців до відповідальності.

2. За допуск працівника без оформлення трудового договору ФОП не можна одночасно притягувати до відповідальності по КУпАП та по КЗпП

Так вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.04.2019 року по справі № 806/2143/18. Предметом цього спору було оскарження фізичною особою підприємцем (ФОП) постанови Держпраці про накладення штрафу за допуск працівників без оформлення трудового договору (ст. 265 КЗпП), аргументуючи це тим, що за відповідне порушення позивач вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП.

Верховний суд роз'яснив, що ключовою відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення. Юридична особа, як роботодавець, може бути притягнута до відповідальності за КЗпП, а його посадова особа за КУпАП. Однак, в разі притягнення до відповідальності ФОП суб'єкти відповідальності повністю збігаються. Таким чином, Держпраці не в праві накладати штраф на ФОП за ст. 265 КЗпП, у разі, якщо до нього вже застосовувався штраф за допуск працівників без оформлення трудового договору за КУпАП.

3. Визнаючи правопорушення в поясненнях до акту перевірки, роботодавець не зможе оскаржити їх у суді

Таку позицію сформулював Шостий адміністративний апеляційний суд в своїй постанові від 06.02.2019 року по справі № 823/2577/18. У цьому спорі Держпраці наклала на роботодавця штраф за недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці. У свою чергу, підприємець мав намір оскаржити відповідну постанову.

Як наслідок, колегія суддів критично поставилася до наданих позивачем доказів, оскільки вони не були надані в ході перевірки, а також суперечать наданим поясненням до акту перевірки, в яких підприємець визнав наявність виявлених порушень і висловив намір їх виправлення.

4. Інформація про порушення трудового законодавства, отримана з анонімних джерел, не може бути підставою для проведення перевірки

Про це йдеться в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі № 260/1131/18. У цій справі розглядалася правомірність проведеної позапланової перевірки підприємця за інформацією, отриманою з анонімних джерел, в результаті якої було винесено постанову про накладення штрафу за допуск працівників без укладення трудового договору.

Суд зазначив, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік випадків коли проводяться інспекційні перевірки. Разом з тим, проведення таких заходів на підставі інформації з анонімних джерел не передбачено.

Відповідно, суд прийшов до висновку, що оскільки ніяким спеціальним законом не надано Держпраці право розглядати анонімні звернення громадян, Держпраці не може використовувати їх в якості підстави для проведення інспекційної перевірки.

Однак, варто зазначити, що не всі суди дотримуються даної позиції, зокрема, в інших регіонах підприємцям не завжди вдавалося успішно оскаржувати перевірки, проведені на підставі анонімних повідомлень. Таким чином, поки зазначене питання не отримає однозначного трактування Верховним Судом, складно робити висновки про те, який підхід буде застосовуватися судами в майбутньому.

5. Проведений інструктаж з охорони праці не свідчить про наявність трудових відносин в цивільно-правовому договорі

Така позиція вказана у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року по справі № 440/4410/18. У вищезгаданій справі Держпраці при проведенні позапланової перевірки винесла постанову про накладення штрафу за допуск працівників без укладення трудового договору. Одним з аргументів було проведення інструктажів з охорони праці для підрядника.

Суд в черговий раз зазначив, що якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, не входять в штат підприємства, не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку і облік їх робочого часу замовником не здійснюється, то зазначені відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Крім того, суд окремо згадав, що за своєю суттю, проведення інструктажу ніяк не може свідчити про наявність в цивільно-правових договорах, укладених між компанією і залученою особою, ознак трудових відносин.

Наведена в даній статті судова практика показує, що хоча мораторій на проведення перевірок і був скасований, проте суди не мають наміру допускати різного роду зловживання Держпраці своїми повноваженнями і дуже ретельно стежать за процесуальною складовою проведення перевірок. Можна зробити припущення, що такі тенденції до коректного і розумного застосування трудового законодавства підвищать загальний рівень захисту інтересів як роботодавців, так і їх співробітників.

Нагадаємо, дізнатися про попадання компанії в графіки планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.


Увійдіть, щоб залишити коментар