$

Якою має бути українська школа майбутнього?

20.06.2019, 09:30
396
0

19 червня у БЦ "ЛІГА" відбувся круглий стіл, присвячений прийдешній конференції демократичної освіти IDEC 2019
19 червня у БЦ "ЛІГА" відбувся круглий стіл, присвячений прийдешній конференції демократичної освіти IDEC 2019

Представники громадськості, освітніх проектів і батьки школярів розповіли, якою має бути школа майбутнього і чим вона має відрізнятися від нинішньої освітньої системи.

Спікери відповіли на низку запитань, зокрема, хто є замовниками освіти в Україні, які їх потреби, наскільки вони задоволені та, найголовніше - якою насправді має бути школа майбутнього.

Хто є замовником освіти в Україні?

Станіслав Самикін, освітній активіст член Альянсу за самоспрямовану освіту, наголосив, що, де-юре, головними замовниками освіти є батьки, а де-факто - держава. На думку активіста, це неправильно: "Усі шкільні програми затверджує держава. Вона зловживає правом батьків і дітей у виборі способу шкільної освіти". До речі, син Станіслава - анскулер - не відвідує школу і вчиться поза шкільною програмою.

Андрій Близнюк, голова ГО "Батьківська спілка", додав: "Державі потрібні не реформатори, які вміють критично мислити, а слухняні платники податків. Держава не має бути замовником освіти".

Ірина Рубіс - соціальний підприємець, радник з питань розвитку CEO StarLightMedia, союзниця ЛГБТ і гендерна активістка, вважає, що головним замовником освіти є дитина: "У шкільний період дитина вчиться обирати те, що їй підходить, тому треба прислухатися до її думки про школу, у якій вона навчається. Діти повинні вміти обирати свій формат навчання". Ірина також додала, що "кар'єрне зростання" дитини починається ще в шкільні роки: "Провчитися 10 класів і жодного разу не змінити школу тепер вважається поганим тоном", - уважає вона.

Якою має бути українська школа майбутнього?

Своїм досвідом створення школи майбутнього ділиться Ірина Браницька, засновниця і виконавча директорка Papaya school: "Ми створюємо школу, в якій діти самі вирішують, якою вона має бути. Ми дозволяємо їм брати участь в управлінні школи і самостійно приймати рішення. Наші учні за програмами обміну їздять до шкіл у всьому світі. Це дуже розширює кругозір. Ми вважаємо, що школа без меж - це рішення майбутнього".

Система створення школи майбутнього, на думку Андрія Близнюка, має бути схожа на набір квестів для учня, де дітям даються тільки опорні точки. "Випускник такої школи зростає вільним, почуває себе впевнено у будь-якій країні і у будь-якому стані, вміє нести відповідальність за прийняті рішення і знає межі своєї свободи" , - спрогнозував голова ГО.

Співзасновник і керівник школи "Афіни" Олексій Греков додав, що при створенні шкіл майбутнього ми можемо орієнтуватися на будь-які зразки, але при цьому треба враховувати наш менталітет і наші потреби. Греков розкритикував назву "Українська школа майбутнього": "Хіба може бути "український інтернет майбутнього"? Освіта повинна втратити національні межі і рамки".

Які завдання стоятимуть перед школою майбутнього?

Андрій Близнюк розповів, що головне завдання - це вміння знаходити знання самостійно. "Школа через практику" - так можна охарактеризувати українське створення школи майбутнього.

Директор технологічного ліцею "Ліко" Олена Кухаревська вважає, що основна мета школи майбутнього - мультиперспективність: "Ми маємо дати дітям зрозуміти, що перед ними відкрито будь-які можливості".

Які основні проблеми сучасної освіти?

Президент Асоціації практикуючих психологів, розробник технологій "open school" і автор проектного табору MUcamp Євген Мірошниченко зауважив, що у держави застарілі погляди на освіту: "Така система освіти помре через 5-10 років. Наше головне завдання - розчистити місце для зростання нової. Знайти єдине рішення для усіх шкіл неможливо, але ми можемо створити вільні освітні портали".

На думку Андрія Близнюка, сучасні школи виховують дітей в авторитарних умовах: "Це психологічне насильство, - вважає він - нові школи майбутнього будуть демократичнішими".

Ще однією проблемою сучасних шкіл, на думку Ігоря Хворостяного, є погана комунікація між учителями й учнями.

"Діти вивчають дуже далеке від їхнього життя. Школярі не завжди розуміють героїв літературних творів, які проходять за шкільною програмою. Біда викладачів у тому, що вони не можуть зацікавити школярів і показати практичне застосування нових знань" , - вважає вчитель української мови та літератури, радник з мовних питань фінського проєкту підтримки реформи Нова українська школа, автор онлайн-курсу "Лайфхаки з української мови та літератури", експерт ГС "Освіторія" Ігор Хворостяний.

Наталія Черепухіна, директор програм управлінського розвитку Києво-Могилянської бізнес-школи, вважає, що основна проблема сучасної системи освіти - нестача вільного часу. "Щоб дитина дійсно захотіла чимось займатися, їй потрібно пробувати різні речі. А через те, що її постійно оцінюють і займають весь її час гуртками і додатковими заняттями, вона просто не може цього зробити".

Які прогнози?

Експерт з альтернативної освіти і СЕО групи компаній DEC Наталія Тарченко стверджує, що діти з демократичних шкіл досягають великих успіхів. Вона наголосила, що за кордоном існує ця статистика, а у нас, через нестачу таких шкіл, поки що немає. "Школа - це організм, що постійно змінюється. Нова школа має бути саме такою" , - додала пані Наталія.

Наталія Лимонова, директор компанії "Снайт", співзасновник Креативної Міжнародної Дитячої школи, вважає, що рішення НУШ мають показати, що діти можуть швидше розкривати свій потенціал, якщо розвиватимуться по-іншому: "Ми дамо їм більше можливостей вибору і менше заборон. Хоум скулінг, змішана освіта, перевернуті класи - усе це потрібно узаконити". Наталія також розповіла про плани Креативної Міжнародної Дитячої школи вийти спочатку в регіони, а потім і за межі України.

Безпека підприємства, алгоритми дій для бізнесу і єдине інформаційне поле для усіх фахівців - обирайте системи ЛІГА:ЗАКОН для усієї компанії й отримуйте подарунки!


Увійдіть, щоб залишити коментар