Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Рада скасувала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво (коментар експерта)

19 вересня 2019, 13:05
10885
0
Реклама

З Кримінального кодексу виключать статтю 205 про фіктивне підприємництво. Відповідний Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України відносно зменшення тиску на бізнес" (законопроект № 1080) прийнято на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради.

Декриміналізація фіктивного підприємництва дозволить розглядати створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, відносно яких є заборона, як готування до злочину. В той же час власне прикриття такої незаконної діяльності за допомогою фіктивного підприємництва зможе розглядатися як спосіб скоєння певних злочинів (зокрема, ухилення від сплати податків, зборів, шахрайства тощо).

Також буде підвищено розмір сум фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів і інших обов'язкових платежів для встановлення наявності ознак складів злочинів, передбачених ст. 212 КК. А саме пропонується визначити:

- під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (зараз - тисячу);

- під великим розміром коштів слід розуміти суми, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують встановлені НМДГ (зараз - три тисячі);

- під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують встановлені НМДГ (зараз - п'ять тисяч).

Крім того, до другого читання проекту № 1080 були розглянуті правки, одну з яких врахували при ухваленні Закону, зокрема, збільшено розмір штрафів за ухилення від сплати податків (ст.212 КК).

Так, за умисне ухилення від сплати податків в значних розмірах встановлений штраф від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (було від однієї до двох тисяч), а за ті ж дії, вчинені за попередньою змовою або у великих розмірах, - від п'яти до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (були від двох до трьох тисяч).

Нагадаємо, для норм адміністративного і кримінальго законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмірі податкової соціальної пільги можна дізнатися в довіднику ІПС ЛІГА :ЗАКОН. Тестовим доступом до продуктів ІПС ЛІГА:ЗАКОН можна скористатися тут.

Дізнатися чи потрапила ваша компанія в графіки планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, ви можете перевірити благонадійність контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.

Про перші кроки і рішення нової влади читайте тут

ЛІГА:ЗАКОН запрошує представників бізнесу взяти участь в конференції Safe Side 2.0, яка відбудеться 9 жовтня. Детальніше про захід за посиланням

Володимир Малиш, адвокат кримінально-правового департаменту АО "AVER LEX", прокоментував деякі нюанси прийнятого Закону

Декримініналізація статті про фіктивне підприємництво (ст. 205 Кримінального кодексу України) може призвести як до збільшення привабливості українського бізнесу для інвестування та зростання державного бюджету, так і до зростання маси незаконно здобутих коштів на ринку та величезних бюджетних втрат.

Як зазначає законодавець, метою є зменшення в такий спосіб неправомірного тиску на бізнес з боку правоохоронців та збільшення надходжень до бюджету держави через збільшення штрафів за вчинення суміжних з фіктивним підприємництвом злочини. Враховуючи той факт, що правоохоронці часто маніпулюють наявністю фіктивного підприємництва в довгому ланцюгу контрагентів для звинувачень державних та приватних підприємств у розкраданні коштів та вчиненні інших злочинів з більш тяжкою відповідальності, вказана мета має високі шанси реалізуватись.

Проте, з іншого боку, можуть відновити свою діяльність так звані «конвертаційні центри» - підприємства, які займаються відмиванням коштів, але в більшості своїй припинили діяльність в Україні. Тепер у них з'являється можливість зареєструвати юридичних осіб у великих кількості на «підставних» осіб та відновити роботу з відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом, без значних втрат. Крім того, компанії, які раніше мали статус неприбуткових (з нульовим доходом) без шкоди для себе зможуть перейти в статус збиткових, так званих - «мінімізаторів».

Тому ще одним наслідком таких змін може бути зростання кількості незаконного бізнесу, який приносить величезні репутаційні та фінансові втрати країні.

Читайте також: Як захистити бізнес у наші дні: поради юристів для CEO та власників компаній

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини