$

Які особливості провадження у справах про підтвердження обґрунтованості адмінарешту майна платників податків

10.08.2020, 09:45
89
0

Суд повинен перевірити обгрунтованість застосування адміністративного арешту майна, і у разі наявності суперечки про право такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні
Суд повинен перевірити обгрунтованість застосування адміністративного арешту майна, і у разі наявності суперечки про право такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні

Податковий орган має право звернутися з адміністративним позовом у порядку загального провадження незалежно від прийнятого судом рішення відповідно до ст. 270 (щодо особливостей обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ), ст. 283 (щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів) КАС.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна

Обставини справи

Головне управління ДФС оскаржило в касаційному порядку ухвали судів попередніх інстанцій, які повернули йому (ГУ ДФС) позовну заяву. Повернення заяви мотивоване тим, що заявник звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з порушенням 24-годинного строку з моменту встановлення обставин, які зумовили звернення до суду (ч. 2 ст. 283 КАС).

Суди не взяли до уваги пояснення контролюючого органу про те, що подану ним раніше заяву в порядку ст. 283 КАС (для термінового розгляду адміністративної справи) суд залишив без розгляду, тому він звертається до суду в загальному порядку, а не відповідно до ст. 283 КАС. Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення тим, що з позовними вимогами щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків заявник може звернутися до суду в загальному порядку лише в тому разі, якщо раніше була постановлена ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі, а не залишення її без розгляду.

Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, контролюючий орган просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог.

З метою усунення розбіжностей у тлумаченні ст. 283 КАС Верховний Суд розглянув справу у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду. Також на виконання доручення суду члени Науково-консультативної ради ВС надали наукові висновки щодо проблемних питань здійснення процедури підтвердження адміністративного арешту майна платників податків (щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів).

Позиція Верховного Суду

Судова палата КАС ВС дійшла висновку, що податковий орган має право/обов'язок звернутися до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді цієї вимоги до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав і дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Отже, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до ст. 283 КАС з метою термінового розгляду, про що обов'язково зазначається в позовній заяві. Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС податковий орган може звернутися до суду виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов'язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 283 КАС у зв'язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до ч. 5 цієї статті дає право податковому органу звернутися до суду в порядку загального провадження, але таке звернення можливе й без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному ст. 283 КАС, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому звернення до суду із заявою відповідно до ст. 283 КАС може бути недоцільним. У будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, і суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, і в разі наявності спору про право такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

За матеріалами Верховного Суду

ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:

- повна база НПА;

- коментарі до кодексів;

- 85 млн судових рішень;

- подібні справи;

- правові позиції Верховного Суду;

- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.

Замовляйте доступ зі знижкою 30 %


Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту