Минулий рік став справжнім порятунком для платників податків, адже по всій території України більшість часу діяв мораторій на проведення податкових перевірок. І хоча де-юре заборона не скасована та повинна діяти до завершення карантину, все ж податківці активно розпочали перевіряти платників.
Правомірність своїх дій контролюючі органи обґрунтовують, посилаючись на постанову КМУ від 03.02.2021 р. № 89, яка скорочує строк дії обмежень в частині дії мораторію та дозволяє проводити деякі види перевірок. Незважаючи на спірність та дискусійність щодо законності зняття мораторію в частині невідповідності Податковому кодексу України, податкова продовжує перевіряти та надсилати «листи щастя» – податкові повідомлення-рішення. Тому варто бути готовими до оскарження результатів перевірки з метою відстоювання своїх інтересів та захисту прав, як добросовісного платника податків, і уникнення небажаних фінансових втрат.
Як відомо, у результаті проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу за фактом встановлених порушень складається акт, а у випадку їх відсутності (що буває вкрай рідко) – довідка. Якщо платник податків не погоджується із висновками перевіряючих та зафіксованими ними фактами, то має законні підстави ініціювати їх оскарження.
Варто відрізняти подачу заперечення на акт перевірки та процедуру оскарження
Акт перевірки є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тому платник податків має право протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта, подати до податкового органу, який проводив перевірку, заперечення, додаткові документи та пояснення, які підтверджують відсутність його вини або ж пом’якшують відповідальність чи звільняють від неї. Надсилання заперечення не ототожнюється із процедурою оскарження, адже сам по собі акт перевірки не створює для платника податків будь-яких правових наслідків, на відміну від податкового повідомлення-рішення, яке передбачає нарахування грошових зобов’язань.
Про це вказує і Верховний Суд України, наголошуючи, що акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії (постанова від 31 травня 2021 року по справі № 520/10718/19).
Не нехтуйте підписанням акту та його отриманням для ефективного оскарження
У разі виявлених порушень не можна відмовлятись від отримання акту, адже це позбавить можливості дізнатись про конкретні формулювання претензій податківців та порушені норми, що у процесі подальшого оскарження ускладнить побудову стратегії захисту.
Необхідно обов’язково підписати отриманий акт із застереженнями, якщо є зауваження щодо змісту акту, або ж вказати у кінці акту, що «цим підписом підтверджуємо факт отримання копії акту, заперечення будуть подані у порядку, передбаченому чинним законодавством». Але в жодному разі не варто лишати місце для підпису платника податків порожнім чи своїм підписом підтверджувати згоду із виявленими порушеннями, якщо ви впевнені у їх відсутності, адже такими діями ви свідомо подаруєте перемогу податковій у разі податкового спору.
Форми оскарження результатів податкової перевірки
Результати податкової перевірки можна оскаржити в адміністративному порядку (досудовому) та у судовому.
Адміністративне оскарження
Протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується, платник податків, який не згодний із таким рішенням, може подати скаргу до контролюючого органу вищого рівня, тобто до Головного управління ДПС України або ж безпосередньо до ДПС України. У разі пропуску зазначеного строку є можливість його відновити, подавши протягом 6 місяців із дня закінчення класичного строку, скарги разом із клопотанням про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску та документального підтвердження.
Для розгляду скарги контролюючому органу надається 20 календарних днів після її отримання або до 60 днів – у разі продовження строку розгляду, про яке повідомляється платник податків, адже у разі неповідомлення, рішення вважається прийнятим на користь платника податків.
Важливо, якщо контролюючий орган порушить вказані строки розгляду та не направить своє рішення вчасно, скарга також є повністю задоволеною на користь платника податків на наступний день після закінчення таких строків.
Тому варто звернути увагу на процедуру адміністративного оскарження та використовувати її, адже це не тільки надає додатковий час для підготовки захисту у суді, а й дозволяє платнику податків на період розгляду скарги не виконувати грошові зобов’язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, адже їх суми є неузгодженими і не підлягають стягненню. Крім того, перевагою такою процедури є можливість скасування ППР без сплати судового збору та в конкретно встановлені строки.
Судове оскарження
За платником податків зберігається право оскаржити податкові повідомлення-рішення в суді, якщо йому було відмовлено у задоволенні його вимог після перегляду в адміністративному порядку. Також він може обійти досудовий порядок перегляду рішення та одразу звернутись за захистом до суду, але право на адміністративне оскарження вже втрачається.
Але важливо враховувати строки такого оскарження, які можуть відрізнятись. У загальному порядку, для оскарження податкового повідомлення-рішення встановлюється строк – 1095 днів, тобто 3 роки після отримання рішення. Однак у тому разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строки на судове оскарження скорочуються і платнику надається лише місяць після закінчення процедури адміністративного оскарження (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2021 року по справі № 1640/2885/18).
Доступно обґрунтовує свою позицію із приводу цього ж питання Верховний Суд України у постанові від 15 червня 2021 року по справі № 260/253/20.
Верховний суд вказує на те, що «норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».
Але тут же зазначено, що різна природа рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) може впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Тобто, якщо предметом позову є оскарження рішень контролюючого органу щодо грошових зобов’язань, після використання процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду складає один місяць.
Такого висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19.
Будьте обережними і пам’ятайте декілька важливих аспектів
Якщо платник податків оскаржує ППР у адміністративному чи судовому порядку, то воно є неузгодженим до отримання рішення контролюючого органу вищої інстанції або відповідно до набрання законної сили рішенням суду. Але якщо ППР не оскаржується, то платник зобов’язується сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів (п. 57.3 ст. 57 ПК України). У випадку виникнення податкового боргу, податківці мають право направити податкову вимогу відповідно до ст. 59 ПК України. Таким чином виникає підстава для податкової застави, порушення якої тягне за собою винятковий захід – адміністративний арешт.
Тому із метою мінімізації ризиків та виникнення негативних наслідків не рекомендуємо відтягувати та протягом фактично 10 календарних днів розпочати процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення.
Щодо оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, то ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з таким позовом, а тому до позовів про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не ПК України. Про це йдеться у постановах ВС України від 30 липня 2021 року по справі № 640/19506/18; від 25 травня 2021 року у справі №420/8997/20; від 30 червня 2021 року у справі №420/6333/20.
Висновок
Для забезпечення отримання позитивного рішення за результатами оскарження податкової перевірки, варто бути пильним ще на етапі отримання акту перевірки. Дотримання усіх процесуальних аспектів та повноцінна реалізація своїх прав як платника податків у період та після перевірки дозволить досягнути успіху у процесі майбутнього оскарження.
Платник податків самостійно обирає форму оскарження результатів податкової перевірки. Хоча більшість уникає адміністративного оскарження, адже воно досить рідко призводить до скасування податкових повідомлень-рішень, але тут потрібно пам’ятати, що платник отримує виграш у часі для підготовки грамотної тактики у разі реалізації права на судовий захист. Судове оскарження все ж залишається найефективнішим інструментом доведення правомірності своєї позиції, однак потрібно враховувати особливості строків для такого оскарження та найперше – подбати про професійний супровід перевірки податковим адвокатом ще до її початку для максимального забезпечення власної перемоги на етапі оскарження.
