Упродовж останнього року законодавство України змінюється дуже стрімко. Це стосується як і сфери оподаткування, так і корпоративного права. До вашої уваги пропонуються найбільш "гучні" події цього року, які привернули увагу бізнесу та матимуть суттєвий вплив на нього.
"Дія Сіті" та розвиток ІТ-індустрії в Україні
Почнемо із Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", який було прийнято в липні 2021 року.
Що готує для ІТ-бізнесу цей Закон?
- елементи англійського права для залучення інвестицій, такі як:
- конвертація боргу в частку у статутному капіталі товариства;
- запевнення та компенсація, більш відомі нам як warranties & indemnities;
- договір опціону та інші.
GIG-контракти:
- як нова форма взаємодії з ІТ-фахівцями, що поєднує в собі переваги фрілансу та соціальні гарантії;
- як інструмент для захисту інтелектуальної власності.
Які вимоги необхідно виконати для отримання статусу резидента "Дія Сіті"?
- бути включеним до реєстру Дія Сіті;
- компанія здійснює діяльність по IT КВЕДам (група 62.0 по КВЕД-2010);
- розмір середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів не менше, ніж еквівалент 1200 євро;
- мінімальна кількість працівників – 9 осіб;
- 90% доходу компанії – профільна діяльність в сфері ІТ.
Яких ще змін очікувати для ІТ-сфери у 2022 році?
Також ВРУ було прийнято в цілому як закон законопроект № 5376, яким пропонується впровадити спеціальний режим оподаткування для резидентів "Дія Сіті". Документ передбачає механізм, який за прогнозами дозволить створити в Україні один з найпотужніших IT-хабів у Центральній та Східній Європі.
Марафон для кінцевих бенефіціарних власників
Як це було?
В липні 2021 року набув чинності Наказ МФУ № 163 "Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності". Для власників бізнесу це означало одне – розпочинається тримісячний марафон подачі документів для підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників компаній. Як і прогнозувалося, більшість "дотягнуло" до самого кінця і в останній тиждень наданого строку було складно потрапити навіть до приватних нотаріусів.
Бізнес сподівався на продовження строків подачі документів – і це сталося!
Враховуючи кількість юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, було зрозуміло, що оновити інформацію вчасно всі компанії об'єктивно не зможуть. Тому, 8 жовтня ВРУ був прийнятий Закон № 1805-ІХ, яким продовжили строки подачі інформації про бенефіціарів на 9 місяців, а саме – до 11. Липня 2022 року. Втім, ми рекомендуємо власникам не повторювати ту ж саму помилку і не відтягувати до останнього.
Чи вдасться "відбутися одноразовим" підтвердженням інформації?
Однак, на "одноразовому" підтвердженні відомостей все не закінчиться. Оновлювати інформацію власникам компаній доведеться щороку. Цей обов'язок виникатиме для кожної компанії в різний період – починаючи з дати державної реєстрації та триватиме 14 календарних днів.
Податкова амністія: декларувати чи не декларувати свої активи?
15.06.2021 року був прийнятий Закон України №1539-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплатити одноразового збору до бюджету" , яким надано можливість легалізувати майно і статки, придбані за рахунок тіньових доходів.
Коли подавати декларацію, який розмір збору та що з відповідальністю?
В період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року українці мають можливість подавати одноразову декларацію про активи, з яких не були сплачені податки, сплативши при цьому збір у розмірі 5% (для активів з України) або 9% (для активів за кордоном). При цьому, вказувати джерела походження таких активів не потрібно. Українці звільняються від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства щодо активів, зазначених в одноразовій декларації.
Що НЕ декларуємо?
Декларувати не потрібно буде:
- кошти, розмір яких не перевищує 400 тисяч гривень;
- квартири до 120 кв. м., житлові будинки до 240 кв. м, об’єкти нежитлової нерухомості до 60 кв. м;
- земельні ділянки, площа яких не перевищує норм безоплатної приватизації тощо.
Платник повинен самостійно прийняти рішення, скористатись податковою амністією чи ні? І яке б рішення не було прийнято, воно матиме для такого платника свої переваги та недоліки.
Податкові перевірки – допускати чи не допускати перевіряючих: що каже Суд?
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 відступаючи від позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 року, сформувала позицію щодо визнання невиїзної податкової перевірки незаконною та прийшла до наступного висновку: "…Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення".
Законопроект № 5600 або так званий "ресурсний" законопроект
Наприкінці 2021 року був прийнятий Закон про внесення змін до Податкового кодексу України, більш відомий як законопроект № 5600, чинності набрав з 1 січня 2022 р.
Які основні зміни законодавець готує для бізнесу?
мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки
- МПЗ сплачується власниками чи користувачами с/г земель, окрім визначених в Законі.
- Розмір МЗП становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням строку користування останньою протягом звітного року. Проте, є певні виключення. Так, для ФОП-платників єдиного податку четвертої групи, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства ставка становить 2,5%.
- Поряд з цим, наданий перехідний період і у 2022-2023 рр. розмір мінімального податкового зобов'язання буде розраховуватися за ставкою 4%.
- В 2022 році ще є час підготуватися, адже вперше мінімальне податкове зобов'язання буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік.
змінюються ставки ПДФО під час продажу нерухомості
- Говорячи про зміни ставок, мається на увазі їх збільшення, а саме:
- 5 % - продаж другого об'єкту протягом року (житло) та продаж першого об'єкту протягом року (нежитлова нерухомість);
- 18 % - продаж третього та більше об'єкту протягом року (житло) та продаж другого та більше об'єкту протягом року (нежитлова нерухомість).
заборона виїзду закордон керівника компанії, яка має податковий борг та інші зміни.
ДО ЧОГО ЩЕ ГОТУВАТИСЬ БІЗНЕСУ В НАСТУПНОМУ РОЦІ ?
КІК: нові правила
Вже з початку 2022 року набрали чинності норми Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 р. в частині контрольованих іноземних компаній (КІК), які покликані встановити "тотальну прозорість" за умови документального підтвердження джерела походження коштів. Зміни стосуються резидентів України, які мають компанію закордоном, в тому числі і тих, хто володіє нею на підставі трастової угоди. І якщо оподаткування вдасться уникнути за дотримання певних умов, то звітність все ж таки доведеться подавати.
За ці майже два роки більшість власників іноземних компаній вже напрацювали свої стратегії, дехто можливо вже і почав їх реалізовувати. Іншим же вже час визначатися, який варіант обрати для себе – ліквідувати, реструктуризувати компанію, змінити податкову резидентність власника іноземної компанії чи взагалі нічого не робити і "пливти за течію". Кожен з цих варіантів рішення має свої особливості, переваги та недоліки, тому підходити до вибору варто досить ретельно.
Підвищення рівня корпоративного управління АТ
Наприкінці 2019 р. у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону № 2493 "Про акціонерні товариства". Законопроєкт запроваджує:
- механізм проведення загальних зборів АТ із застосуванням електронного голосування;
- однорівнева структура управління шляхом створення ради директорів АТ;
- відповідальність посадових осіб та інші зміни.
Наразі, законопроект очікує на друге читання і прогнози щодо його прийняття досить оптимістичні, оскільки запропоновані зміни дозволять суттєво поліпшити корпоративне управління в акціонерних товариствах та "йти в ногу" з часом.
