По-перше, вести бізнес на територіях активних бойових дій чи тимчасового окупованих, практично неможливо. Перед власниками ще минулого року постало питання - релокуватися або припинити роботу. Звичайно, більшість підприємців змінила місце розташування своєї справи в межах держави, однак чимала частина, в першу чергу ІТ-бізнесу, обирають інші країни.
По-друге, багато підприємців, які ведуть бізнес навіть на територіях, які знаходиться далеко від бойових дій, вирішують диверсифікувати свій бізнес та відкрити філії закордоном.
По-третє, відсутність ввізних мит на українські товари до ЄС, певні спрощення у реєстрації бізнесу, відкриття рахунків у банках, легалізації громадян України на території того ж ЄС та інших країн стали факторами, які спонукають український бізнес вийти на великий міжнародний ринок.
Безперечно, питань, які треба вирішувати українським підприємцям закордоном, досить багато. Навіть успішний на батьківщині бізнес не може просто копіювати свою діяльність деінде - іноземні ринки мають свої особливості. Підприємці стикаються з іншим рівнем конкуренції, з суттєво відмінними регуляторними та податковими правилами, підходами в маркетингу, логістичними проблемами, підбором кваліфікованих кадрів тощо.
Пропоную сфокусуватися саме на юридичних питаннях, вирішення яких необхідне для виходу на іноземні ринки.
Вибір країни для реєстрації бізнесу, аналіз податкової системи
Це найперша і найважливіша дія, якщо ви вирішили виходити на іноземний ринок. Зрозуміло, що немає якогось одного ідеального рішення для всіх видів бізнесу. Якщо ви обрали провадити діяльність, наприклад, у конкретній країні, то логічно буде почати організацію бізнесу з реєстрації в ній. Якщо ви розглядаєте варіанти роботи в декількох країнах ЄС одразу, то немає необхідності реєструвати окрему компанію у кожній з країн. У такому разі варто визначитися з юрисдикцією, проаналізувати різні податкові системи і обрати ту, яка найкраще підходитиме для роботи. Наприклад,
- для ІТ бізнесу важливо відповісти на питання чи є режим ІРbox;
- чи є податок на виведений капітал, якщо ви плануєте всі зароблені кошти вкладати у розвиток компанії;
- яка ставка ПДВ та як відбувається компенсація ПДВ – актуально для торгових компаній;
- чи складна процедура отримання ліцензій – має значення для специфічних видів діяльності.
Цей список можна продовжувати.
Після вибору юрисдикції наступним кроком буде реєстрація бізнесу.
Тут також можуть бути різні варіанти, але зазвичай знадобиться місцевий спеціаліст, який організує і супроводжуватиме цей процес. Хоча в багатьох країнах ЄС процедура реєстрації бізнесу не складна, більшість дій можна зробити онлайн. Однак і особиста присутність може знадобитися. Наприклад, в Польщі зареєструвати компанію чи індивідуального підприємця можна онлайн, але перед цим необхідно особисто отримати податковий номер. На цьому етапі також відбувається вибір банку для обслуговування, відкриття рахунків.
Оренда/придбання офісу, виробничих приміщень.
Залежно від специфіки бізнесу, може знадобитись офіс, виробничі приміщення, склади, торгові площі і т.д. Тут теж потрібно детально проаналізувати ринок нерухомості, локацію і приділити увагу підготовці юридичних документів: договорів оренди, обов’язків, які виникають у зв’язку з орендою нерухомості. Причому, не тільки щодо свого контрагента, а й щодо сплати комунальних послуг, податків, охорони пам’яток архітектури і багато інших нюансів. Це потрібно для того, щоб не отримати негативних наслідків у вигляді, наприклад, штрафу за порушення режиму користування пам’яткою архітектури при розміщенні вивіски.
Не менш важливим етапом є найм працівників.
У цьому питанні також є різні нюанси. Зокрема, якщо говорити про адміністративний персонал (бухгалтер, юрист тощо), то залежно від розмірів бізнесу можна обирати серед варіанту або використання послуг аутсорсингу, або оформлення таких працівників у штат. При формуванні штату та укладанні трудових договорів обов’язково треба враховувати особливості трудового законодавства, захист прав працівників, особливості оподаткування заробітної плати, дотримання вимог до розміру мінімальної заробітної плати, адже це теж може бути серйозним навантаженням для бізнесу.
Реєстрація прав інтелектуальної власності.
Цьому питанню не завжди приділяють достатню увагу, що в подальшому може призвести до непередбачуваних наслідків. Тому питання реєстрації прав інтелектуальної власності має бути одним з першочергових кроків, особливо, якщо бізнес використовує торгову марку чи патенти.
Є різні варіанти реєстрації прав. Якщо розглядати права на торгову марку (ТМ), то можна обрати серед таких:
- Реєстрація ТМ за Мадридською системою. Подача заявки на таку реєстрацію здійснюється в Україні, сама реєстрація здійснюється Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Подаючи заявку можна обрати країни, в яких буде здійснюватися реєстрація. Очікувати на реєстрацію орієнтовно 18 місяців. Щодо вартості, то базова ставка починається від 700 швейцарських франків і залежить від заявки та кількості країн, в яких планується реєстрація.
- Реєстрація ТМ за національним законодавством країни, де планується здійснюватися діяльність. Перевагою такої реєстрації буде її невисока вартість, але така реєстрація поширюватиметься тільки на одну країну.
- Реєстрація ТМ в ЄС. Якщо планується вихід на ринок ЄС, то можна подати заявку на реєстрацію ТМ у всіх країнах-членах ЄС одночасно. Хоча витрати на таку реєстрацію будуть меншими, ніж за Мадридською системою для всіх країн-членів ЄС, але в такому разі існує більший ризик відмови. Адже, якщо одна країна відмовляє у реєстрації, то ТМ не буде зареєстрована і для інших країн ЄС.
Також може знадобитися реєстрація патентів на корисні моделі чи промислові зразки, якщо бізнес працює в такій сфері, де вони використовуються.
Отримання спеціальних дозволів, ліцензій.
Залежно від специфіки бізнесу, отримання ліцензій чи спеціальних дозволів може бути обов’язковим, навіть якщо в Україні такого обов’язку не було. Такі види бізнесу як перевезення, робота з небезпечними речовинами потребують ліцензування. Також існує багато вимог щодо проходження сертифікації обладнання чи приміщень, проведення обов’язкового медичного огляду працівників перед допуском до роботи. Тому, наприклад, відкриття салону краси чи кав’ярні може вимагати багато додатковою юридичної роботи з отримання документів, які дають право працювати.
Укладення партнерства з місцевим партнером.
Зрозуміло, що відразу зорієнтуватися в новому для себе ринку складно, тому оптимальним рішенням може бути пошук місцевого партнера, який допоможе не зробити непотрібних помилок через просте незнання чи нерозуміння специфіки роботи. Однак, важливим питанням у такому разі є оформлення партнерських відносин. Shareholders agreement є обов’язковим елементом успішного бізнесу, що в майбутньому допоможе запобігти корпоративним конфліктам та захистити бізнес. Важливо розділити зони відповідальності, права учасників на управління бізнесом та отримання дивідендів, принципи вирішення конфліктних ситуацій, порядку виходу з бізнесу та продажу частки.
Вихід українського бізнесу на міжнародні ринки отримав новий поштовх після повномасштабного вторгнення, але щоб використати цю можливість, потрібно підходити до всього виважено та вже з початку правильно будувати структуру бізнесу, враховуючи всі юридичні тонкощі.