Фінмоніторингові правила 2025

Новий етап фінмоніторингу 

2025 рік став переломним для сфери фінансового моніторингу в Україні. Впроваджено низку нових регуляторних механізмів, які спрямовані на зближення з європейськими стандартами, уніфікацію процедур та посилення цифровізації фінмоніторингу. 

Базовими цілями реформи стали: 

• підвищення прозорості фінансових операцій, 

• запобігання відмиванню коштів, 

• боротьба з фінансуванням тероризму та уникненням податків, 

• посилення контролю над діяльністю небанківських установ. 

Ключові нормативні зміни 2025 року 

• З 1 грудня всі суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) зобов’язані користуватися спеціальним електронним кабінетом Держфінмоніторингу на виконання наказу Мінфіну № 322. 

• Перелік СПФМ розширено: тепер до нього входять не лише банки, а й аудитори, адвокати, нотаріуси, бухгалтерські компанії і навіть деякі категорії підприємців. 

• Електронний кабінет забезпечує ідентифікацію, обмін повідомленнями й цілодобовий захищений доступ до сервісів Держфінмоніторингу. 

Як працює нова система 

• Реєстрація для СПФМ здійснюється лише з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису). 

• Звітування переходить на кейсову (доказову) модель: СПФМ подають повідомлення про підозрілі операції з обґрунтуванням конкретних ризиків, а також обов’язково повідомляють про замороження активів, пов’язаних із терористичною діяльністю чи розповсюдженням зброї масового ураження. 

Вимоги до внутрішньої документації і нові ризики 

• Всі фінансові установи мають переглянути та оновити внутрішні політики з фінмоніторингу: особливо щодо ідентифікації та верифікації клієнта, ведення архіву операцій, контролю лімітів для віддалених ідентифікацій. 

• Посилено орієнтацію на ризик-орієнтований підхід: FATF визнає дистанційну ідентифікацію фактором підвищеного ризику нелегальних дій, тому банки й фінансові організації повинні впроваджувати додаткові перевірки. 

• Регуляторами рекомендовано використання незалежних джерел, методик багатофакторної перевірки, інформаційних систем для better due diligence. 

Жорстка політика санкцій: нова практика НБУ 

• За останні місяці 2025 року Нацбанк кардинально посилив контроль - обсяг штрафів виріс кратно: у травні штрафували 2 банки і 6 небанківських установ, а в липні вже рекордні 2 банки і 21 небанківську організацію. 

• Найгучніший випадок - штраф компанії НоваПей на 90 млн грн за порушення фінмоніторингу. 

• Завдяки об’єднанню зусиль Держфінмоніторингу, ДПСУ і БЕБ, аналіз підозрілих операцій стає більш цілісним: вони обмінюються інформацією, координують перевірки й організовують спільні аналітичні дії. 

Нові правила карткових переказів для фізосіб 

• З 1 жовтня 2025 року всі онлайн-платежі стали максимально прозорими: відправник і отримувач ідентифікуються, система чітко фіксує рух коштів. 

• Якщо сума операції за місяць менша 30 тисяч гривень, моніторинг мінімальний, у діапазоні 30–400 тисяч- вимагається документальне підтвердження походження коштів, понад 400 тисяч -  документи обов’язкові. 

• Частішими стали запити на довідки про доходи, джерела надходжень та ретельні перевірки великих транзакцій. 

Кіберризики та штучний інтелект - новий фокус контролю 

• 2025 рік показав вибухове зростання спроб використання ШІ для шахрайства у фінансовому секторі. Це стало викликом для служб фінмоніторингу, які активно впроваджують аналітичні комп’ютерні комплекси, AI forensics та кіберзахист. 

• Значну увагу приділяють і аналізу активності у криптовалютах, віртуальних активах та електронних гаманцях — регулятори вимагають повної ідентифікації власників та звітності щодо операцій із криптоактивами. 

Перелік ризикових операцій 

• Тепер чітко визначено, які операції одразу потрапляють у поле зору фінмоніторингу: 

• транзакції за участю країн під санкціями, 

• операції з джерелами невідомого походження, 

• швидкі рухи великих сум, 

• багаторазові операції на користь/від фізосіб без пояснення цілі, 

• операції з криптовалютами без належної верифікації. 

Висновки для бізнесу та громадян 

• Вести прозору фінансову діяльність — головна запорука спокою. 

• Зберігати підтверджуючі документи та своєчасно реагувати на запити банків. 

• Підприємцям - терміново переглянути й оновити внутрішні анкети, політики та регламенти роботи з клієнтами. 

• Бути готовими до частіших перевірок, надання фінансової звітності, додаткових ідентифікацій при будь-яких підозрілих транзакціях. 

• Не ігнорувати оновлення переліків осіб, причетних до терористичної діяльності. 

Прогноз: куди рухається система 

• Завершення цифровізації у 2026–2027 роках. 

• Подальше злиття контролюючих органів та запуск єдиної аналітичної платформи. 

• Запровадження автоматичної ідентифікації та попереджень про підозрілі дії в реальному часі. 

• Посилення міжнародного обміну даними у рамках FATF, підключення до глобальних систем боротьби з фінансовими злочинами.