Сьогодні все більшої популярності набуває діяльність по створенню і поширенню відеоблогів. Вони незмінно супроводжують просування як особистих так і комерційних брендів. І дуже часто у своїй діяльності блогери використовують не лише результати власної творчості та інтелектуальної діяльності, але й готові фото та відео матеріали, які по суті є результатами діяльності інших людей. При цьому часто вони навіть не задумуються над тим, що подібне бездумне використання результатів творчості та інтелектуальної діяльності інших осіб може призвести до суттєвих негативних юридичних наслідків.
Музика як об’єкт права інтелектуальної власності
Відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) твори, зокрема музичні твори (з текстом або без тексту) є об’єктом авторського права. Необхідно зазначити, що в процесі створення блогу, особа зазичай використовує не лише музичний твір з текстом, але й саме його виконання і запис (фотограму), що зумовлює наявність додаткових прав на такий об’єкт третіх осіб. Такі права згідно зі ст. 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (надалі – Закон) називаються суміжними правами на виконання музичного твору і на його фонограму. Відповідно до статті 1 Закону фонограма – це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
Таким чином, перш ніж використовувати чужий музичний твір у відеоблозі, блогер повинен отримати необхідні для цього авторські та суміжні права на сам твір та його виконання і фонограму в тому обсязі, в якому планується використання. Для цього з власником відповідних авторських та суміжних прав на музику необхідно підписати договір про передачу авторського та суміжних прав, в якому оговорити всі істотні умови використання музичного твору: строк використання, всі потрібні способи використання та розмір винагороди за використання музики.
Як законно використовувати музику третіх осіб
Передача авторського права на музичний твір
Згідно з положеннями статті 435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Відповідно до статті 440 ЦК України майновим правом інтелектуальної власності на твір є виключне право дозволяти використання твору та право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання. При цьому майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. У статті 15 Закону виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення творів, публічне виконання і публічне сповіщення творів, публічну демонстрація і публічний показ, подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місце і у будь-який час за їх власним вибором. Автор має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб’єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Виходячи із вищезазначеного, для правомірного використання чужого музичного твору блогер повинен укласти з автором (чи іншою особою, яка має право передавати такий твір у використання) авторський договір, який передбачає усі істотні умови використання музичного твору у своїй діяльності блогером. Відповідно до статті 33 Закону договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі.
Передача суміжних прав на виконання музичного твору та фонограму
Відповідно до статті 37 Закону первинними суб’єктами суміжних прав є виконавець та виробник фонограми. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору та виробництва фонограми. Згідно зі статтею 39 Закону майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення та/або розповсюдження своїх виконань. Отже, якщо автор, виконавець музичного твору, та виробник фонограми є різними особами - блогеру для правомірного використання музичного твору необхідно погодити умови такого використання також із виконавцем твору та з виробником фонограми.
Необхідно зазначити, що придбання прав на використання лише фонограми не звільняє блогера від обов’язку врегулювання відносин із автором музичного твору (отримання згоди, сплата винагороди тощо). Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року по справі № 921/441/18.
Також, блогерам рекомендовано уважно вивчити умови користування платформою, на основі якої створений такий блог (наприклад, Youtube, Instagram тощо). Оскільки в правилах подібних платформ можуть бути встановлені додаткові вимоги дотримання авторських та суміжних прав.
Слід відмітити, що на практиці досить часто достатнім обсягом прав на усі елементи авторського і суміжних прав музичного твору володіє одна організація – представник виконавця або ж виробник фонограми, внаслідок чого укладення одного договору із таким представником буде достатнім. При цьому необхідно уважно перевіряти наявність у фізичної чи юридичної особи, з якою укладається договір про передачу прав, достатнього обсягу прав на укладення відповідних договорів щодо кожного елементу: музичного твору, виконання, фонограми. Адже авторські права не можуть "поглинатися" суміжними правами, як і суміжні права не "поглинаються" авторськими правами.
Відповідальність за неправомірне використання музики
Цивільна
Згідно з ст. 52 Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти таких прав мають право звертатися до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
У разі порушення блогером авторських та/або суміжних права третіх осіб, такі особи матимуть право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
е) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Відповідно, суд може постановити рішення чи ухвалу на користь власника авторського і (або) суміжних прав про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
е) вимогу від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов’язаний у встановлених пунктом "г" вище межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Адміністративна відповідальність
Відповідно до статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 3400 гривень) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
Кримінальна відповідальність
Згідно з ст. 176 Кримінального кодексу України незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі (якщо її розмір у 20 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (на дату цієї статті становить суму від 21 020 гривень)), - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 17 000 гривень) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. При наявності обтяжуючих обставин, визначених в ст.176 ККУ, або якщо розмір шкоди визначений як великий або особливо великий, покарання збільшується відповідно – штраф 17000-51000 гривень або виправні роботи строком до двох років або позбавлення волі на строк від двох до шести років.
Що робити, якщо автор музичного твору невідомий
Слід відмітити, що у випадку невідомого автора/виконавця/виробника фонограми, блогер не може посилатися на це, як на умову звільнення його від відповідальності. Тобто таке використання без належного договору є ризиковим, оскільки може спричинити для блогера усі наслідки, зазначені вище.
Юрисконсульт практики інтелектуальної власності юрфірми MK Legal Service, Назар Жданюк
