Сьогоднішні реалії, викликані COVID-19, ставлять перед бізнесом складні завдання та виклики щодо пошуку нових ринків чи напрямків бізнесу або реструктуризації існуючих бізнес-процесів та формування так званої «подушки» з метою забезпечення платоспроможності компанії перед своїми контрагентами.
Посилені карантинні заходи, що були запроваджені навесні цього року, вплинули на фінансовий стан бізнесу, особливо на підприємства у сфері послуг, розваг та освіти. Вже зараз багато хто опинився в ситуації, коли їх контрагенти не можуть виконати свої грошові зобов’язання в силу відсутності достатнього розміру активів.
Більшість експертів прогнозує, що слід очікувати другої хвилі захворюваності коронавірусом COVID-19, що може ще сильніше вплинути на бізнес. Тому Міжнародний валютний фонд прогнозує збільшення корпоративних банкрутств, особливо банкрутств малих та середніх підприємств, втроє з 4 % до 12 %.
Розглянемо, що робити, якщо ваш контрагент збанкрутував, як про це дізнатися та які дії потрібно вчинити.
Як передбачити банкрутство?
Банкрутство не є раптовим станом, який виникає у підприємства, - це наслідок тих чи інших економічних обставин, в яких існує підприємство, дій менеджменту чи контрагентів. Тому такий стан в більшості випадків можна передбачити, для цього важливо вжити як мінімум дві дії:
- регулярно, наприклад, щоквартально отримувати фінансову звітність контрагента за допомогою відповідних договірних механізмів або у разі їх відсутності за допомогою спеціальних сервісів, які публікують інформацію про фінансові показники контрагента. Відповідно, на підставі такої інформації слід з’ясувати чи розмір чистих активів компанії є позитивним, що свідчитиме про достатній розмір активів контрагента, необхідний для погашення наявних зобов’язань;
- моніторити інформацію про наявні судові рішення або відкриті виконавчі провадження проти контрагента про стягнення заборгованості. Таку інформацію можна отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи виконавчого провадження, Єдиного реєстру боржників або за допомогою спеціальних сервісів.
Як дізнатися?
Якщо ж все таки ваш контрагент збанкрутував, дізнатися про це можна на сайті Вищого господарського суду України або Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, де публікують офіційні повідомлення про відкриття проваджень у справах про банкрутство.
Більш детальну інформацію про підстави відкриття провадження у справі про банкрутство можна знайти у відповідній ухвалі господарського суду за номером справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Що робити кредитору у разі банкрутства контрагента?
Після опублікування офіційного повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство контрагента, усі кредитори, тобто особи, у яких наявні грошові вимоги до такого контрагента, строк виконання яких настав, мають право подати відповідну заяву про заявлення кредиторських вимог, що повинна містити:
- найменування господарського суду, до якого подається заява;
- найменування контрагента, його місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
- ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
- виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, та
- перелік документів, що додаються до заяви, серед яких обов’язково мають бути документи на уповноважену особу, докази про сплату судового збору у розмірі 4 204 грн. та докази надсилання контрагенту копії заяви про заявлення кредиторських вимог.
Аналогічний перелік документів подається у разі, якщо у Вас є намір ініціювати процедуру банкрутства проти контрагента самостійно. Водночас, у такому разі розмір судового збору буде більшим – 21 020 грн. в 2020 році, а також необхідно буде проавансувати винагороду арбітражного керуючого у розмірі 3 м.з.п.
Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) встановлює чітку черговість задоволення кредиторських вимог, відповідно до якої кожна наступна черга може задовольнятися тільки у випадку задоволення вимог попередньої черги. Як правило, кредитори, вимоги яких не забезпечені заставою, потрапляють до четвертої черги, за виключенням кредиторських вимог по пеням чи штрафним санкціям, які КУзПБ відносить до шостої черги.
Які існують обмеження для кредиторів?
В силу специфіки процедури банкрутства, після відкриття провадження у справі про банкрутство щодо кредиторів контрагента будуть запроваджені ряд обмежень:
- задоволення кредиторських вимог може здійснюватися лише в порядку, передбаченому КУзПБ;
- арешт майна та інші обмеження контрагента щодо розпорядження своїм майном можуть бути застосовані виключно в рамках справи про банкрутство;
- зупиняється стягнення в межах відкритих виконавчих проваджень;
- кредитори, вимоги яких забезпечені майном контрагента, не мають право звертати стягнення протягом 170 днів з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном. Втім, на відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» це є позитивом, оскільки раніше строк взагалі не був передбачений, тому процедура могла затягнутися на роки, а забезпечений кредитор, відповідно, не мав змоги здійснити звернення стягнення;
- штрафні санкції не нараховуються.
Як повернути гроші?
Повернення коштів у рамках процедури банкрутства відбувається в межах трьох процедур: розпорядження майном, санації та ліквідації контрагента-боржника. Так, якщо майна не достатньо для задоволення вимог кредиторів в рамках процедури розпорядження майном або якщо кредитори не досягли згоди щодо плану санації, господарський суд буде зобов’язаний визнати контрагента банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру. В іншому випадку, задоволення вимог кредиторів буде здійснюватися за рахунок продажу майна боржника або в порядку, передбаченому затвердженим планом санації.
В рамках ліквідаційної процедури, ліквідатор вживає всіх необхідних дій щодо формування так званої «ліквідаційної маси», тобто майна за рахунок якого буде здійснюватися задоволення вимог кредиторів у порядку черговості. Так, ліквідатор організовує реалізацію майна контрагента-боржника через електронні аукціони, пред’являє позови до осіб, на яких покладена субсидіарна відповідальність за вимогами кредиторів тощо.
Чи можна розраховувати на успіх?
Незважаючи на значні зміни в процедурі банкрутства в минулому році щодо вдосконалення статусу кредитора, запровадження системи електронних торгів, поки що відсоток стягнення заборгованості в Україні залишається не високим – 8 центів з 1 долара США згідно з рейтингом Doing Business 2020.
З одного боку, практика свідчить, що більшість кредиторських вимог залишається не погашена за результатами завершення ліквідаційної процедури в силу відсутності достатньої ліквідаційної маси. Існують непоодинокі випадки, коли кредиторські вимоги задовольняються в рамках санації контрагента-боржника. При цьому за останні два роки Верховний Суд значно удосконалив правозастосовну практику у справах про банкрутство, змінивши старі підходи на нові – більш прогресивні та прокредиторські. Серед таких правових позицій слід приділити увагу вдосконаленій процедурі визнання недійсними правочинів, вчинених контрагентом-боржником в підозрілий період, перезапуск інституту субсидіарної відповідності керівників та засновників контрагента-боржника. Ці та інші новели судової практики були відображені в КУзПБ, який був спрямований на вдосконалення процедури банкрутства з точки зору її ефективності та від якого всі очікують результатів в найближчий час.
Втім, успіх кредитора щодо погашення своїх вимог в рамках процедури банкрутства переважно залежить не від норм законодавства чи судової практики, а від того, наскільки кредитор комплексно підійшов до стратегії стягнення заборгованості – чи були проаналізовані найбільш ефективні правові способи стягнення заборгованості, чи були вжиті всі необхідні підготовчі дії. Це та інше кредитору необхідно враховувати і аналізувати на початкових етапах з метою досягнення успіху в найкоротші строки.
Шишковський Богдан, старший юрист KPMG Law Ukraine
