В умовах сьогодення правоохоронні органи використовують найрізноманітніші механізми тиску на бізнес та блокування господарської діяльності. Нажаль, такі дії вчиняються не лише з метою зупинити кримінальне правопорушення, а і заради збагачення через отримання неправомірної вигоди за неперешкоджання господарській діяльності, або отримання такої неправомірної вигоди від конкурентів суб'єкта господарювання.
Звичайно, правоохоронні органи, переслідуючи законні цілі, намагаються викрити правопорушників, зупинити вчинення кримінального правопорушення та притягти винних осіб до відповідальності. Але і у таких випадках досить часто службові особи цих органів допускають перевищення службових повноважень та, порушуючи закон, вилучають майно підприємств або вчиняють інші незаконні дії, які фактично блокують усю господарську діяльність суб'єкта господарювання. Я ні в якому разі не хочу сказати, що правоохоронці порушують закон, вони вміють і діють у відповідності до закону, але, нажаль, лише тоді, коли це вигідно їм. Про законність і сумлінну роботу правоохоронців я розповім у іншій статті, а от у цій мова йтиме саме про порушення, які зачіпають інтереси бізнесу в Україні та державні органи, котрі стоять на захисті бізнесу, а саме Верховний Суд.
|
Вилучають майно під час обшуків - що робити?
Так, наприклад, по одному кримінальному провадженню, відомості про яке було внесено до ЄРДР за ознаками ч. 2 ст. 321 КК України, а саме, у зв'язку із порушенням встановлених правил зберігання отруйних речовин, слідчі провели обшук на складі підприємства та вилучили отруйні речовини. В даному випадку це були пестициди. При цьому слідчі вилучили всю продукцію підприємства, в тому числі ту, яка не є пестицидами та не є отруйними речовинами. Рішенням слідчого судді зобов'язано повернути продукцію, що не є пестицидами. Однак, навіть після отримання слідчим ухвали, повернення відбулося аж через 2 місяці після отримання слідчим ухвали і фактично через 3 місяці після їх вилучення. Враховуючи те, що вилучення відбулося перед самим сезоном для продажу цієї продукції, а повернення одразу після закінчення сезону, підприємство зазнало величезних збитків. Звичайно, ми можемо лише припускати, але такий збіг дає підстави підозрювати слідство у змові із конкурентами цього підприємства.
Як же діяти, коли ви стали жертвою незаконних дій або бездіяльності з боку правоохоронних органів, а саме з приводу незаконного вилучення та неповернення майна? В жодному випадку не зволікайте та не вірте словам слідчих/прокурорів. Слідчі люблять годувати обіцянками з приводу того, що ось зараз поговорять з керівництвом, а керівництво наче не проти повернути майно і його одразу повернуть. Якщо чекатимете, то втратите щонайменше місяць свого дорогоцінного часу, якщо не більше. Все залежить від вашого терпіння, а у майстерності слідчого щодо затягування процесів можете не сумніватися. Це вони роблять на відмінно. Саме тому вам потрібно невідкладно звертатись із відповідним клопотанням до слідчого/прокурора і по закінченню терміну розгляду (3 дні) одразу до слідчого судді. Не виконують рішення слідчого судді, одразу повідомляйте про кримінальне правопорушення щодо невиконання рішення суду, а також не забувайте писати скарги до вищого керівництва. У випадку накладання арешту на тимчасово вилучене майно можна скористатись апеляційним оскарженням чи клопотанням про скасування арешту.
Із прийняттям Закону України №2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування" встановлено додаткові гарантії захисту прав та інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування, в тому числі з метою захисту бізнесу від безпідставного тиску з боку правоохоронних органів.
Ви зможете себе захистити у питаннях вилучення вашого майна, якщо вчасно звернетеся по захист своїх прав до суду, тим паче, що останнім часом судова практика щодо повернення незаконно вилученого майна складається все більше на користь власників такого майна. Головне не зволікати та діяти з допомогою кваліфікованого адвоката. Для прикладу, посилання на позитивні рішення для власників вилученого майна: ухвала апеляційного суду м. Києва від 12.06.2018 у справі №760/8184/18; ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2018 у справі № 760/18411/18).
Зупинення реєстрації податкових накладних - позитивні зміни є
Вилучення майна підчас обшуку - це не єдиний та не найактуальніший спосіб блокування діяльності підприємства. Наразі стало актуальним питання зупинення реєстрації податкових накладних, що фактично паралізує бізнес.
Все частіше трапляються випадки віднесення фіскальною службою підприємств до переліку ризикових суб'єктів господарювання, на підставі чого підприємствам блокують реєстрацію податкових накладних та коригувань до них. Таким чином фіскальні органи фактично блокують діяльність підприємств, що спричиняє останнім величезні збитки. При цьому віднесення до переліку ризикових на підставі критеріїв є взагалі не законним, так як критерії не є нормативно-правовим актом та не можуть врегулювати такі питання.
Не дивлячись на низькій рівень довіри до судів та інших державних органів як до установ, що можуть захистити права бізнесу, наразі ми маємо реальні позитивні зміни.
Так, наприклад, суди першої інстанції стали на бік бізнесу. Станом на сьогодні в реєстрі судових рішень наявні не поодинокі рішення щодо визнання протиправним та скасування рішення про зупинення реєстрації податкових накладних на підставі ризиковості платника та зобов'язано зареєструвати такі податкові накладні. Для прикладу, посилання на рішення судів: Рівненський окружний адміністративний суд у рішенні від 07.12.2018 року по справі № 817/1640/18, Окружний адміністративний суд м. Києва у рішенні від 12.04.2019 року по справі № 826/15579/18 та у рішенні від 03.04.2019 року по справі N 826/13587/18.
Разом з цим, підтримала бізнес і Державна регуляторна служба України, яка в своєму листі від 19.04.2018 №3890/0/20-18 вказала на незаконність визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та необхідності приведення цього механізму у відповідність до закону.
Тож наразі ми маємо позитивні зрушення в бік захисту бізнесу від свавілля правоохоронців.
Митні правила - вилучають майно все частіше
Не лише слідчі та податківці порушують права суб'єктів господарювання. Втрату прибутку, блокування діяльності та інші негативні наслідки для бізнесу приносить також митниця, а точніше її співробітники.
Так, за 2018 рік, згідно рейтингу Doing Business Україна займає почесне 119 місце серед 190 країн, за показником «Міжнародна торгівля», критеріями оцінки якого є затрачений час та вартість експортно-імпортних операцій. Враховуючи те, що за статистикою, наведеною Радою бізнес-омбудсмена в Системному звіті за 2018 рік, з травня 2015 року до липня 2018 року Рада отримала 150 скарг на дії або бездіяльність митних органів. З цієї статистики можна побачити, що ДФС спрямована на поповнення Державного бюджету за кошти бізнесу, при цьому байдуже в законному порядку чи ні. Так, у 2018 році кількість постанов про порушення митних правил збільшилася на 51%, а вартість предметів правопорушення - вдвічі, що складає приблизно 1006, 4 млн грн. Згідно з Системним Звітом, адміністративна процедура оскарження в ДФС не на користь бізнесу, адже лише у 7% випадків подання скарги закінчилося успішним для скаржників результатом, тобто, остаточним скасуванням постанов. Щодо судового оскарження, то тут все виглядає набагато краще, враховуючи те, що за судовим оскарженням звертаються набагато частіше, приблизно у разів 10, відсоток успішності оскаржень є значно вищим - не менше ніж 22%. За 2017 рік за судовими рішеннями митні органи були зобов'язані повернути майно на суму 569,3 млн грн, а у I кварталі 2018 року - на суму 101,7 млн грн.
Зазначена вище статистика ще раз підтверджує, що митні органи часто вдаються до практики безпідставного вилучення майна. Натомість, суди все частіше стають на бік бізнесу та зобов'язують повернути власникам безпідставно вилучене майно.
Верховний Суд захищає права бізнесу
Не дивлячись на те, що правоохоронні органи та судові органи покликані на захист прав та інтересів фізичних, юридичних осіб та держави, на практиці виходить так, що судам необхідно захищати осіб від незаконних дій правоохоронних органів, які, на думку останніх, здійснюються з метою захисту інтересів держави.
Так, наразі, Верховний Суд формує позитивну практику з питань захисту бізнесу і не пробачає порушень закону, тим паче не бажає заліплювати чиїсь дірки у професійності.
Так, наприклад, 23 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційні скарги на ухвали Апеляційного суду Донецької області про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання у кримінальних провадженнях дозволів на проведення позапланових перевірок щодо законності та цільового використання земельної ділянки і дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, трудового законодавства. Зазначені провадження надійшли на розгляд Великої Палати як такі, що містять виключну правову проблему (https://verdictum.ligazakon.net/document/73369169; https://verdictum.ligazakon.net/document/73369170).
Велика Палата Верховного Суду визнала неправомірною практику судів апеляційної інстанції, згідно з якою вони відмовляють у відкритті такого провадження, мотивуючи це відсутністю зазначених ухвал слідчих суддів в переліку ухвал, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування (стаття 309 Кримінального процесуального кодексу України). Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к.
Така позиція Верховного Суду є вкрай важливою для бізнесу щодо захисту прав під час досудового розслідування
Також Верховний Суд став на захист платників податків у питанні незаконності зупинення реєстрації податкових накладних та коригувань до них. Цей Суд у своїй постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18 вказав на відсутність будь-якого належним чином затвердженого нормативно-правового акту, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Таким чином рішення про віднесення платника до переліку ризикових на підставі критеріїв ризиковості та зупинення на цій підставі реєстрації податкових накладних є незаконною.
Ця постанова Верховного Суду стала для бізнесу ковтком свіжого повітря та вселила нові сподівання на позитивні зміни в сфері правового захисту бізнесу. Віримо, що ця тенденція буде лише збільшуватись в бік покращення.
Підсумовуючи, хочу сказати, що позитивні зміни є. Хоч випадки протиправного вилучення майна та інших незаконних дій не зменшились, проте збільшились шанси на захист від такого беззаконня. І що дійсно радує, захиститися можна саме у законний спосіб. Головне, не витрачати час даремно. Бізнес має реагувати на протиправні дії грамотно та швидко. Найбільш ефективно це можна зробити скористувавшись правовою допомогою адвоката. Тоді у вас є всі шанси у короткі терміни повернути своє та, навіть, отримати компенсацію за збитки.
Перевірити інформацію по сплаті податків вашими контрагентами і можливому їх включенню до санкційних списків України, ЄС, США і інших країн можна з допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.
