20 січня 2020 року Міністерство культури, молоді та спорту представило порівняльну таблицю до законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації», подібний до вже зареєстрованого в раді проекту №2693 “Про медіа”.
Реакція журналістської спільноти не змусила на себе чекати: громадськість одразу ж відреагувала на спірний документ, і абсолютно виправдано: запропонованими нормами законотворці пропонують обмежити коло осіб, які можуть вважатися журналістами та позбавили спеціальних прав усіх інших, запровадити кримінальну відповідальність за поширення дезінформації, при тому, що саме визначення “дезінформації” досить абстрактне, а також запропонували запровадити “Індекс довіри” до ЗМІ, який буде регулюватися новоствореною інституцією - Уповноваженим з питань інформації.
Редакція порталу “БІЗНЕС” більш детально вивчила законопроект та пропонує ознайомитись із його положеннями і вам.
Так, відповідно до проекту, дезінформація - недостовірна інформація з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров'я громадян, стану довкілля - саме таке визначення наведено у проекті, проте більш детального тлумачення “дезінформації” не надано.
Механізм контролю за інформацією: Уповноважений з питань інформації та Індекс довіри
Проект пропонує запровадити інститут нагляду за достовірністю інформації на чолі з Уповноваженим з питань інформації. Уповноважений буде наділений широким колом повноважень та здійснюватиме нагляд наш достовірністю поширеної інформації., матиме право на відповідь, коментар, власне тлумачення фактів, подій або явищ.
В разі виявлення дезінформації Уповноважений буде направляти поширювачу заяву про спростування дезінформації через електронну систему довіри, а поширювач буде зобов'язаний задовольнити вимоги Уповноваженого - обмежити доступ до такої інформації та опублікувати текст спростування.
В разі, якщо поширювач не реагуватиме на вимоги Уповноваженого, про таке порушення буде проінформовано Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення.
До функцій Уповноваженого віднесено визначення Індексу довіри до поширювача масової інформації на підстави відповідності ЗМІ таким критеріям:
- достовірність поширюваної інформації;
- дотримання журналістами такого поширювача масової інформації правил професійної етики;
- дотримання вимог щодо прозорості та правил реалізації права на відповідь та спростування дезінформації та недостовірної інформації.
Копія висновку щодо індексу довіри вноситься в електронну систему довіри, після чого поширювач масової інформації може використовувати у своїй діяльності позначення індексу довіри.
Також за пошрюваною інформацією мають слідкувати ВСІ органи державної влади, місцевого самоврядування, а також державні підприємства, тощо, але, на щастя, тільки за тією, що поширюється стосовно таких установ.
Хто такі професійні журналісти, та які переваги вони матимуть
Професійними журналістами будуть вважатись ті, які отримали акредитацію в Асоціації професійних журналістів України або має акредитацію іноземного журналіста, згідно із Реєстром акредитованих іноземних журналістів.
Для акредитації в Асоціації особа має бути деліктоздатною, приймати та дотримуватись Кодексу професійної етики журналіста та мати підтверджении? досвід основноі? роботи журналістом на підставі трудового чи іншого договору з украіїнським або іноземним суб'єктом у сфері медіа не менше, ніж три роки. Акредитацію можна буде отримати подавши онлайн-заяву.
Ці особи матимуть прес-карту журналіста, видану Асоціацією, а будь-які інші прес-карти або посвідчення не надаватимуть їм права користуватись привілеями, пов'язаними з їхньою професійною діяльністю.
Відповідно до чинного закону «Про друковані засоби масової інформації», зараз статус журналіста підтверджує редакційне посвідчення чи інший документ, виданий йому редакцією друкованого ЗМІ. У цьому ж законі стверджується, що професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об'єднанням журналістів (Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Національною медіа-профспілкою України (НМПУ). При цьому умови отримання такого документу лояльніші.
Проте, разом із посиленням кількості вимог до осіб, які можуть вважатись професійними журналістами, розширюється коло наданих їм привілеїв. Так, журналіст, що має членство в асоціації, за умови пред'явлення прес карти матиме право:
- збирати інформацію в зонах надзвичайних ситуацій, в тому числі районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, місцях проведення антитерористичних операцій та операції Об'єднаних сил;
- мати щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів за рахунок суб'єктів у сфері медіа (замість 24 днів);
- на дострокову пенсію (з 55 для чоловіків та з 50 років для жінок, в разі наявності стажу 25 чи 20 років відповідно) та одноразову грошову допомогу в розмірі 50 прожиткових мінімумів (113,5 тис. грн у 2020 році) у разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у місцях надзвичайних подій. Також на дострокову пенсію можуть вийти оператор та фотокореспондент, які працювали з таким журналістом.
- в разі проведення у журналіста обшуку, він має бути попереджений про нього не пізніше ніж за 24 години про його проведення, також гарантується присутність адвоката від Асоціації та можливість запросити не більше трьох членів Асоціації в якості свідків; проект визначає й інші спеціальні гарантії для журналістів під час проведення слідчо-розшукових дій, які покращують його положення та скоріш за все, покликані, щоб убезпечити їх від незаконних переслідувать та цькувань з боку держави, які пов'язані з їхньою діяльністю.
У разі загибелі професійного журналіста під час виконання ним професійних обов'язків членам сім'ї загиблого, а в разі відсутності сім'ї - його батькам та утриманцям з державного бюджету виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів (227 тис. грн у 2020 році)
Відповідальність за дезінформацію: чи чекає на журналіста в'язниця?
За поширення недостовірної інформації відповідальність в рівних частинах будуть нести як сам автор, так і поширювач такої інформації.
Якщо інформація була поширена через офіційні повідомлення органами державної влади або місцевого самоврядування, або є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і письмових) посадових осіб, або розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками поширювача масової інформації, журналіст звільняється від відповідальності за її поширення. Не є дезінформацією й оціночні і критичні судження, сатира та пародія, а також недобросовісна реклама та поширення інформації фізичними особами шляхом розміщення гіперпосилань.
Проте найголовніше питання відповідальності журналістів - це питання кримінальної відповідальності за поширення дезінформації, яке наробило галасу серед всіх ЗМІ.
Пояснюємо: проект дійсно передбачає кримінальну відповідальність за поширення дезінформації, проте лише за таких умов:
- поширення має бути систематичне (більше ніж тричі протягом одного року);
- поширювані факти становлять загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров'я громадян, стану довкілля протягом періоду відсутності повного контролю України за державним кордоном України;
- є обов'язковим звернення до Європейського суду з прав людини з проханням надати консультативний висновок.
За таких умов на поширювача штраф 5-10 тис. н.м.д.г. (85-170 тис. грн у 2020 році) або виправні роботи від 1 до 2 років.
Особу буде засуджено до позбавлення волі від 2 до 5 років в разі, якщо такі дії були вчинені з використанням ботів, або спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів інформаційних послуг або засобів умисного фальшування (підробки) джерел інформації. За фінансування таких дій передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. Також обтяжуючими обставинами є вчинення таких дій групою осіб, організованою групою або повторно.
Що стосується статей, які вже передбачають кримінальну відповідальність за поширення інформації, що загрожує громадській безпеці (заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, публічні заклики до вчинення терористичного акту, пропаганда війни), вони доповнені частиною, яка передбачає ті самі дії з використанням медіа чи інших засобів розповсюдження масової інформації - ця обставина буде вважатись обтяжуючою.
Із врахуванням недосконалості положень, медійники Інституту масової інформації вже заявили про те, що не згодні із положенням законопроекту та порекомендували депутатам не підтримувати його.
Автор: експерт-аналітик порталу "БІЗНЕС" Вікторія Губарева
Якщо ви вирішили відкрити власну компанію в Україні, ви можете зареєструвати ТМ за допомогою PatentBot - інноваційного партнерського сервісу ЛІГА:ЗАКОН. Сервіс доступний цілодобово. Ознайомитися з сервісом можна за посиланням.
Читайте також:
Нові правила блокування податкових накладних
Водіїв, які не пропускають автомобілі швидкої допомоги, можуть почати позбавляти прав
