|
Корпоративні спори і їх проблематика виникли в Україні після краху планової економіки і з того часу є невід'ємною частиною комерційного життя і судової практики. Частки в компанії, рішення загальних зборів, виплата дивідендів - спори з цих питань можуть розглядатися виключно як корпоративні.
Наші реалії
Юридичні особи за своєю природою відокремлені від своїх засновників. У тому числі і щодо майнових питань. Мають свої активи, свій баланс. При цьому, так уже повелося, мало хто з бізнес середовища дійсно в сприйнятті відокремлює своє і «корпоративне», будучи власником цього бізнесу. І в той же час у багатьох є бажання приховати володіння конкретними активами. Ці ідеї в реаліях нашої бізнес середовища накладають величезний відбиток на корпоративні відносини і, як наслідок, на корпоративні спори.
Це сприйняття змушує власників активів створювати складні корпоративні структури, реєструвати їх на підставних власників, використовувати іноземні компанії для ведення бізнесу. Все це та інші наслідки, провокують спотворення в правозастосуванні тих засобів, які вже дає корпоративне законодавство і в той же час обмежує на практиці можливості розвитку величезного числа проблемних питань.
Давайте згадаємо масштаб впливу на економіку розвиненої і працюючої системи корпоративних взаємин у тих країнах, де знаходяться ключові фондові ринки. Без розвитку цього напрямку і ефективного вирішення неминучих в корпоративних відносинах спорів, просто неможливе повноцінне функціонування ринку активів і пов'язане з цим зростання економіки.
Проблематика корпоративних спорів
Корпоративні спори з юридичної точки зору - це ті спори в яких за суб'єктним складом однієї зі сторін є юридична особа будь-якої організаційної форми, а іншою стороною учасник цієї юридичної особи, або ж обидві сторони є зазначені учасники, але дотримується інша ознака, згідно з якою за характером і предметом відносин спір стосується створення, управління, зміни або ліквідації зазначеного юридичної особи.
Сухе академічне визначення, навіть трохи розбавлене публіцистичним стилем в наведеному визначенні, все одно не дає чіткого інтуїтивного розуміння які справи потрапляють під поняття «корпоративного спору» а які ні.
В першу чергу це питання має значення для визначення в порядку якого процесу розглядати такі спори: господарського, адміністративного або цивільного. Корпоративні спори розглядаються саме як господарські (ст. 20 пп. 3-4 Господарсько процесуального кодексу України).
Закон не дає чіткого переліку спорів, які вважаються корпоративними. Він тільки дає загальне визначення і кілька винятків. Щодо деяких спорів не може бути сумніву в тому, що вони саме корпоративні, такі як оскарження протоколів зборів учасниками господарських товариств або перерозподіл часток. Інші спори, які підходять за суб'єктним складом під корпоративні, неочевидно підходять за предметом. Наприклад, спори з приводу призначення-звільнення керівника юридичної особи, які також можуть носити характер трудових спорів.
В таких умовах постає питання більш чіткого розмежування кола ситуацій, що підпадають під поняття корпоративних спорів. Вирішенню цього завдання присвячено дві постанови верховної судової влади:
1. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» Постанова Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008 № 13
2. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» Постанова Пленуму вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4
Ці постанови підсумовують практику корпоративних спорів багатьох років, встановлюючи деякі особливості правозастосування при розгляді корпоративних спорів в більш формальному вигляді.
Ще одним, вже швидше інформаційним, ніж правозастосовним джерелом інформації про корпоративні спори може служити «ОГЛЯД за результатами Вивчення судової практики розгляду господарськими судами справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів», в якому Верховний Суд аналізує судові справи відповідного напряму за період з січня по листопад 2018 р.
Для нас цікавим в цьому джерелі інформації є два факти. Перший з них - це позначена в самому огляді мета його складання, а саме - узагальнити і проаналізувати практику для розуміння подальшого розвитку розгляду корпоративних спорів. Це дає підставу зробити висновок, що вже позначена нами вище важливість даної сфери очевидна і важлива для судової гілки влади.
Другий факт - це кількісний аналіз по предмету розгляду в корпоративних спорах. Виявилося, що за вказаний період 53% справ, що дійшли до касаційного розгляду, стосувалися оскарження рішень загальних зборів учасників господарських товариств, тобто оспорювання управлінських рішень.
Даний факт не є показовим сам собою, але стає цікавим, якщо розглянути які проблеми корпоративних спорів отримали увагу в постанові ВС від 2016 року. В першу чергу це були уточнення підсудності відповідних справ. Вже згадана раніше проблема віднесення спору саме до корпоративних. В цьому розділі суд призводить перелік з більш докладним поясненням ситуацій, які відносяться або ні до корпоративних. У наступному розділі розглядаються і уточнюються загальні питання, які виникають при розгляді спорів. У третьому розділі суд піднімає питання більш практичного порядку, а саме розрахунок і виплата дивідендів. У четвертому аналізує практику придбання, передачу та припинення корпоративних прав, а в п'ятому - дійсність правовстановлюючих документів. Останній розділ присвячений застосуванню деяких норм процесуального права при розгляді корпоративних спорів.
Як бачимо, готуючи постанову, суд не звернув увагу окремо на найпоширенішу категорію справ, обмежившись лише окремими питаннями, в яких конкретна, порушена сфера перетинається з прийняттям управлінських рішень. Хоча розуміння цих нюансів важливо не тільки для учасників судових процесів, але і для юристів, що займаються повсякденним обслуговуванням роботи юридичних осіб. Будемо розраховувати на те, що з подальшим розвитком корпоративних взаємин буде з'являтися і формалізована позиція ВС стосовно саме цієї категорії питань.
Крім вже давно відомих проблем, за останні роки ми зіштовхнулися з істотними змінами в законодавстві пов'язаному з корпоративним питаннями. Значні зміни зазнало законодавство про господарські товариства, про державну реєстрацію та інші. Виникло поняття «корпоративного договору», яке не було закріплено в законодавстві раніше. І вже з'явилися перші справи, пов'язані з цими договорами. Відносно нещодавно з'явилося зовсім нове для корпоративного права України поняття «кінцевого бенефіціарного власника». Його поява пов'язана скоріше не з корпоративними питаннями, а з завданнями правоохоронної діяльності. Але в той же час воно очевидно може бути використано в подальшому для заяви своїх прав та володіння бізнесом або інші корпоративні права.
ТОП-5 корпоративних спорів
Отже, базуючись на розглянутій вище інформації і на позначеної важливості цієї сфери правовідносин для бізнесу та економіки в цілому, спробуємо позначити ТОП-5 справ, що відносяться до цієї категорії на останній рік. Оскільки немає мети робити якийсь рейтинг важливості справ на базисі,наприклад, цифри заявлених вимог або їх публічної популярності, але є завдання поглиблення розуміння проблем і нюансів в сфері корпоративних спорів то: 1) цей рейтинг не є розстановкою по місцях, але тільки перерахування найбільш цікавих з точки зору права судових постанов 2) великою частиною з наведених прикладів є справи, що вже дійшли до етапу касаційного розгляду, на підставі яких можна вже робити висновки про загальне правило для всіх в конкретній категорії справ. Наслідком другого положення є те, що більшість з цих справ не відносяться до цього року, але до попередніх років, хоча й дійшли до рішення останньою інстанцією тільки в цьому.
1. Перша справа цікава саме новизною предмета свого розгляду. Це справа про оскарження дійсності частини корпоративного договору від 02 березня 2020 року № 916/1444/19. Правове регулювання корпоративних договорів з'явилося тільки в лютому 2018 року і потрібно було деякий час для впровадження їх в життя, появи оскаржуваних питань і, власне, судового розгляду. В результаті цього, перше рішення по предмету було прийнято тільки в листопаді 2019 і підтверджено апеляційною інстанцією в березні 2020 року. Значення даної справи в судовому підтвердженні правової сили положень, обумовлених в корпоративному договорі. Реєстр розгляду справ Касаційного Господарського Суду не містить інформації про подальший розгляд цієї справи і 20 днів на звернення туди вже давно пройшли, з чого можна зробити висновок, що думка на рівні ВС по подібним спорам ми отримаємо вже за наступними подібними справами.
2. Друга, але від того не менш цікава справа, де змішано старі і нові норми законодавства - справа щодо строків внесення додаткового вкладу в капітал ТОВ. Постанова ВС від 16.06.2020. Цікавим в цій справі є поділ судом поняття внесків до статутного капіталу при реєстрації ТОВ і внесення додаткових внесків. Цей поділ не обумовлювався до змін, передбачених в законі «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від лютого 2018 року, ст. 16-19, де вже чітко позначили порядок збільшення (з додатковими внесками і без них) і зменшення статутного капіталу, а також віднесли це до повноважень загальних зборів. Це рішення є підставою для приведення у відповідність до закону ті статути ТОВ, які не співвідносяться з новими реаліями.
3. Цікавим стало і рішення ВС у справі № 922/1859/19 від 29.04.2020. У первинному розгляді справа стосувалася вимоги до ПрАТ виплатити дивіденди і для цього провести аудит. Касаційна інстанція вже не в перший раз підтвердила право учасника ПрАТ, який володіє більше 10% акцій вимагати проведення аудиту. Однак важливо підтвердження відмови в перерозподілі дивідендів на підставі того що це правомочні рішення загальних зборів.
4. Цікавою ілюстрацією поширення норм корпоративного права на діяльність неприбуткової організації можна вказати свіжу постанову Касаційного господарського суду в тій частині, яка стосується управління такою організацією, в справі щодо оскарження рішення загальних зборів з приводу зміни керівника благодійного фонду і вимоги державному реєстратору скасувати внесені зміни.
5. І на завершення справа, яка стосується вельми цікавою в розрізі матерії корпоративних відносин, а саме відповідальності учасників юридичної особи перед ним. Проілюструємо це справою досить відомим і резонансним прикладом. Постанова на справу № 910/7338/19 від 23.03.2020 про відшкодування збитків завданих господарському товариству його посадовою особою. Однією зі сторін зазначеної справи був Фонд забезпечення вкладів і в порядку забезпечення вимог до банку, він звернувся до суду за накладенням арешту і стягненням коштів з пов'язаної особи і після проходження всіх інстанцій це було зроблено. Цікава це справа ще й тим, що у викладі його суті ВС не дає чіткого розуміння, стягнення було накладено на пов'язану особа як на керівника (адже в суті описаних порушень вказані саме дії властиві керівнику) або як на власника (який не міг прямо здійснювати зазначені дії) в випадку коли обидві ролі об'єднані в одній особі.
Зрозуміло, список цікавих кейсів в питаннях корпоративних спорів можна продовжувати на багато довше. Особливо це буде актуально в світлі згаданих змін до корпоративне законодавства. Але тут головне мета залишається однією - привернути більше уваги практиків корпоративного сектора до питань корпоративних спорів для подальшого розвитку і опрацювання даного напрямку, створення і відточування дійсно ефективних правових механізмів корпоративних відносин.
Станіслав Луговий, партнер адвокатського об'єднання «Юнімайндс»
__
Аналізуйте судові рішення для підготовки виграшної позиції в суді за допомогою комплексного рішення LIGA360:АДВОКАТ. Отримайте доступ до усієї необхідної нормативно-правової, консультаційної інформації, використовуйте алгоритми дій у різноманітних ситуаціях. А найголовніше: спробуйте Verdictum PRO - інноваційну систему для оцінки ймовірності перемоги у суді за допомогою штучного інтелекту. Усе це та навіть більше за знижкою 30% у жовтні. Замовляйте вже зараз
