|
Поточна ситуація із застосуванням РРО
Абревіатури РРО та ФОП зараз у всіх на вустах. А все тому, що вже з 01 квітня 2021 року всі ФОП, окрім платників єдиного податку 1 групи, будуть зобов'язані розпочати використання у своїй діяльності реєстраторів розрахункових операцій незалежно від рівня їх доходу.
З 1 січня 2021 року використовувати РРО мають ФОП, які здійснюють певні передбачені законом види діяльності, а саме: інтернет-торгівля, послуги у сфері охорони здоров'я, реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння, діяльність кафе та ресторанів, торгівля вживаними товарами у магазинах, діяльність туристичних агентств та туроператорів, діяльність готелів та інших закладів тимчасового розміщення, реалізація текстилю, деталей та приладів для автотранспортних засобів.
Верховна Рада розглядала законопроект №4313-д, ініційований групою депутатів на чолі з Д. Гетманцевим, яким планувалося відтермінувати строки введення розширених обов'язків ФОП із використання РРО, проте прийняти його не спромоглася. Через це тривають протести підприємців, які стурбовані тим, що необхідність використання РРО у своїй діяльності вкупі з триваючими карантинними обмеженнями може поглибити кризу малого бізнесу.
На сьогодні РРО обов'язкове до використання ФОП, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими виробами згідно переліку, затвердженого Кабміном, продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення або продаж підакцизних товарів, або дохід яких з початку календарного року досяг 1 млн. грн. Юридичні особи, які і раніше, зобов'язані проводити через РРО усі розрахункові операції, окрім винятків, прямо передбачених законом. Перелом у судовій практиці по «старим» штрафам
Законодавство у сфері використання РРО завжди жахало штрафними санкціями за порушення. Всі пам'ятають сумнозвісний Указ Президента №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р., яким передбачався штраф за неоприбуткування готівки у касах у 5-кратному розмірі неоприбуткованої або несвоєчасно оприбуткованої суми. Цей Указ був скасований Указом Президента України №418/2019 від 20.06.2019 р., проте ще в 2019 р. контролюючі органи радо застосовували до платників податків вказану санкцію.
Однак остання практика Верховного Суду (див. Постанову від 04.09.2020 р. у справі №814/3845/15) містить положення про те, що норми Указу №436/95 взагалі не могли застосовуватися податківцями, оскільки вже 28.07.1995 року набув чинності Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р., який врегулював відповідальність (фінансові санкції) за порушення, пов'язані з обігом готівки, в тому числі за непроведення розрахункових операцій через РРО або проведення їх на неповну суму вартості товарів чи послуг. Верховний Суд, відійшовши від попередньої практики із цих питань Верховного суду України зазначив, що Указом №436/95 та Законом про РРО врегульована відповідальність за однакові склади правопорушень.
І, відповідно, посилаючись на норму п. 22 ч.1 ст.92 Конституції України, згідно якої перелік правопорушень, а також відповідальність за них можуть встановлюватися виключно законами, дійшов до висновку, що Указ №436/95 припинив свою дію ще з 28.07.1995 р. та не міг застосовуватися при притягненні суб'єктів підприємництва до відповідальності за неоприбуткування готівки. Подібний висновок міститься і у Постанові Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі №1340/3510/18.
Загадані Постанови Верховного Суду втілюють собою зміну вектору судової практики у сфері обігу готівки. Адже ще у 2019 році суди усіх інстанцій відмовляли у задоволенні позовів суб'єктів, які оскаржували накладені на них штрафи, в тому числі, посилаючись на нечинність Указу №436/95 (див. Постанови Верховного Суду від 26.04.2019 р. у справі №822/551/17, від 24.04.2019 р. у справі №820/2403/18, від 12.02.2019 р. у справі №823/1542/16 та ін.).
Такий «перелом» у судовій практиці може стати передумовою для виникнення нової категорії справ - за позовами тих осіб, які протягом останніх 3-х років отримали рішення про застосування до них штрафів у 5-кратному розмірі за Указом №436/95, проте не скористались правом на їх оскарження; за заявами про зміну підстав позову позивачів, справи яких знаходяться у судовому розгляді та рішення по яким ще не винесено та навіть за заявами про перегляд за нововиявленими обставинами тих справ, судові рішення за якими були винесені не на користь позивачів (на підставі п.1 ч.2, ч.3 ст. 361 КАС України).
Відповідальність за порушення у сфері РРО
На сьогодні Закон про РРО передбачає наступну відповідальність (фінансові санкції) за порушення суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції:
за проведення розрахункових операцій (РО) через РРО (в тому числі програмні) або із застосуванням розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів або наданих послуг; непроведення РО через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідність суми готівки у місці розрахунку сумі, зазначеній у денному звіті РРО більш ніж на 10% МЗП, встановленої на 1 січня звітного року, невидача розрахункового документа в паперовому або електронному вигляді - 100% вартості товарів, проданих з порушеннями або 150% за кожне наступне вчинене порушення.
Тимчасово до 01.01.2021 р. за вказані порушення застосовується штраф у розмірі 10% вартості товарів, проданих з порушеннями або 50% за кожне наступне вчинене порушення.
за невикористання при здійсненні РО книги обліку РО (КОРО) або використання незареєстрованої КОРО, порушення порядку використання КОРО, строків її зберігання - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (850 грн.);
за нероздрукування (неформування в електронному вигляді) контрольної стрічки, спотворення інформації у ній - 30 НМДГ (510 грн.);
за проведення РО через РРО без попереднього програмування найменування товарів/послуг, їх ціни та обліку кількості - 5 НМДГ (85 грн.);
за проведення РО через РРО без попереднього програмування найменування, коду УКТЗЕД, ціни та обліку кількості щодо підакцизних товарів - 300 НМДГ (5100 грн.);
за порушення порядку проведення розрахунків через касу юридичної особи з видачою прибуткових чи видаткових касових ордерів; порушення порядку оформлення розрахункових та звітних документів при продажу залізничних та авіаквитків - 20 НМДГ (340 грн.);
за використання РРО з конструктивними або програмними змінами, не передбаченими документацією виробника - 300 НМДГ (5100 грн.);
неподання звітності або іншої документації щодо застосування РРО, КОРО - 30 НМДГ (510 грн.).
Законом про РРО також передбачені штрафні санкції, що можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання, які здійснюють певні види діяльності: торгівлю валютними цінностями, сервісне обслуговування РРО, постачання самих РРО.
Не варто забувати, що Закон передбачає також відповідальність суб'єктів за реалізацію необлікованих товарів або ненадання до перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться у місці продажу. Штраф за це порушення сягає подвійної вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менше 10 НМДГ. Такі санкції не застосовуються до ФОП - платників єдиного податку, крім тих, які здійснюють реалізацію складних побутових виробів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння.
Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена адміністративна відповідальність (ст. 155-1 КУпАП) у вигляді штрафу для осіб, які здійснюють РО, - від 2 до 5 НМДГ (34-85 грн.) та для посадових осіб - від 5 до 10 НМДГ (85-170 грн.), а за повторне порушення - відповідно, від 5 до 10 НМДГ (85-170 грн.) та від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн.). До адміністративної відповідальності притягаються особи, що здійснюють розрахункові операції (касири або особи, уповноважені на виконання їх функцій), а також посадові особи суб'єкта господарювання (директор, головний бухгалтер). Адміністративні штрафи накладаються судом на підставі протоколів, складених податковими органами під час перевірок.
«Новітня» судова практика
Перелічені вище фінансові санкції у такій редакції набрали чинності з 01 серпня 2020 р. Цей строк був визначений одним із «карантинних» законів - Законом №533-IX від 17.03.2020 р. До того ж, з початку карантину було введено мораторій на фактичні перевірки, окрім перевірок з питань обігу підакцизних товарів (п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПК України). А саме під час фактичних перевірок контролюється порядок обігу готівки та проведення розрахунків, принаймні до 01.01.2021 р., коли з питань розрахунків будуть проводитися також і камеральні перевірки. Тим не менше, основна маса справ, які зараз перебувають на розгляді у судах - це справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 155-1 КУпАП України, за протоколами, складеними під час фактичних перевірок у випадках проведення РО через РРО без попереднього програмування, проведення РО через РРО на неповну суму вартості товарів, невидачі розрахункового документу тощо (див. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2020 р. у справі № 523/14686/20, Постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 листопада 2020 року у справі №3/0158/807/20, Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2020 р. у справі № 753/17244/20 та ін.).
Це не дивно, адже особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише протягом 2-х місяців з моменту вчинення адміністративного правопорушення. Суди у такій категорії справ, як правило, приймають рішення про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та стягнення з неї штрафу.
Податкові повідомлення-рішення про застосування «нових» фінансових санкцій до самих суб'єктів господарювання на даний момент або ще до судів не дійшли та оскаржуються у адміністративному порядку, або по них рішення судами ще не прийняті.
Окремі категорії судових справ сформовані щодо оскарження платниками податків штрафних санкцій за ті порушення, які існували і до внесення у 2019 році змін до Закону про РРО, і лише змінили своє формулювання (зокрема за торгівлю необлікованим товаром, або за нероздрукування та незбереження контрольних стрічок). У останній категорії справ контролюючі органи, користуючись неоднозначним формулюванням п. 5 ст.17 Закону про РРО, намагалися накладати штрафи за кожне нероздрукування контрольної стрічки. Свою позицію з цього приводу у 2018 році (Постанова від 04.12.2018 р. у справі №822/2450/16) висловив Верховний Суд, зазначивши, що контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі, визначеному законом, незалежно від кількості випадків незбереження контрольної стрічки, виявлених під час перевірки суб'єкта господарської діяльності. Верховний Суд при цьому трактував неоднозначне положення закону через призму ст. 61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Таким чином, суд зазначив, що п. 5 ст.17 Закону про РРО передбачає відповідальність за одне триваюче правопорушення. Подібна позиція висловлена Верховним судом у Постановах від 17 грудня 2018 року у справі № 822/1134/16, від 25 лютого 2019 року у справі № 805/1267/17-а, від 08.05.2018 року у справі 809/1853/16 (К/9901/38094/18), від 08.11.2018 року у справі № 822/2394/16 (К/9901/39672/18).
Загалом, сфера використання РРО є дуже багатогранною. Велика кількість обов'язків, що накладає закон на суб'єктів господарювання, та значні санкції за їх порушення - це якраз те, що змушує підприємців до останнього уникати необхідності застосування РРО. І це ж є передумовою для формування багатонапрямкової судової практики, що відрізняється як способом доказування, так і правовою позицією судів.
Галина Пилипенко, адвокатка, керівниця напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House
Дізнайтеся більше про новації РРО для ФОП 25 листопада на вебінарі "Готівкові розрахунки: черговий раз дізнаємось про щось нове".
Рецепт легкої звітності - сервіс Liga:REPORT для ФОП. У ньому містяться всі необхідні форми звітів з підказками, податковий календар, автоматичні нагадування, перевірка заборгованості перед державою. Новинка - онлайн-книга обліку доходів. Придбати за найнижчою ціною
Щоб завжди звітуватися без помилок, вести облік доходів онлайн, тримати руку на пульсі змін законодавства і працювати з перевіреними контрагентами рекомендуємо комплексне рішення LIGA360:Підприємець від ЛІГА:ЗАКОН.
