Другий сенат Конституційного Суду України визнав конституційними положення пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового Кодексу, якими, зокрема визначено розмір штрафів за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідне рішення КС ухвалив 26 листопада у справі за конституційною скаргою представництва «Андрітз Гайдро ГмбХ».
На думку представництва компанії, передбачені оспорюваними приписами ПК штрафні санкції, що застосовуються до випадків несвоєчасної реєстрації ПН, є явно надмірними та порушують принцип верховенства права, зокрема, такі його складові, як справедливість, пропорційність та співмірність. Скаржник також стверджував, що непропорційними штрафними санкціями порушується конституційне право на власність, а оспорювані приписи є проявом втручання в мирне володіння власним майном.
Конституційний Суд дійшов висновку, що спірні норми не суперечать Конституції України.
Суд вказав, що запровадження фінансової відповідальності за порушення граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН спрямоване на захист економічної безпеки України шляхом забезпечення законності у здійсненні електронного адміністрування податку на додану вартість. Особливої суспільної значущості ці питання набувають в умовах воєнного стану та потреби у збалансованості держбюджету.
Отримуйте максимум інформації та аналізуйте судову практику на 360! До кожного судового рішення - пов'язані кейси, експертна аналітика, НПА тощо. Замовте презентацію LIGA360 для вашої компанії.
На думку суду, оспорюваний припис ПК не порушує справедливого балансу між конституційною цінністю захисту економічної безпеки України та захистом зазначених прав платника податків, а отже є домірним засобом втручання в право власності у взаємозв'язку з правом на підприємницьку діяльність, якщо її не заборонено законом.
Окремо КС вказав на потребу розв'язати питання про застосовність до платника податків гарантій, передбачених частиною другою статті 61 (принципу індивідуалізації юридичної відповідальності) і статті 62 (презумпції невинуватості) Конституції України. Для цього було досліджено питання, чи є суть санкції (штрафу), передбаченої в оспорюваному приписі ПК, співмірною з кримінальним покаранням.
Суд врахував, що оспорюваний припис ПК допускає застосування значних розмірів штрафів, і їх метою є не грошова компенсація за завдану шкоду, а покарання й запобігання повторному вчиненню правопорушень. Відтак вони можуть бути співмірними з кримінальним покаранням.
На думку суду, якщо санкція фактично прирівнюється до кримінальної, держава зобов'язана забезпечити платнику податків конституційні гарантії, передбачені статтями 61 та 62 Конституції України.
Суд підкреслив, що у випадках, коли застосовуються санкції, які за своєю суттю наближаються до кримінальних, контролюючі органи та суди мають встановлювати вину платника податків. Тобто вирішальним є не лише факт порушення строків, а й обставини та ступінь вини.
Таким чином, Конституційний Суд дійшов до висновку, що оспорювані приписи ПК не суперечить частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42 Конституції України. Однак, у тих випадках, коли йдеться про санкції, які по суті прирівняні до кримінальних покарань, законодавче регулювання має забезпечити платнику податків дотримання конституційних принципів індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, передбачених статтями 61, 62 Конституції України.
Суд не вийшов за межі предмета скарги й не оцінював загальну систему притягнення до податкової відповідальності, однак нагадав Верховній Раді про необхідність забезпечувати відповідність податкового законодавства конституційним гарантіям.
За матеріалами КСУ.
З LIGA360 ви отримуєте:
єдину базу законодавства, судової практики (включно з рішеннями КСУ) та індивідуальних податкових консультацій;
функцію моніторингу змін нормативно-правових актів з потрібних вам питань;
готові аналітичні матеріали від провідних експертів.
