Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту
ТОП-7 передноворічних змін до Податкового кодексу: що передбачає закон № 4065
15.13, 29 грудня 2020
11502
0
Автор:
Олександра Кознова
Олександра Кознова
Галина Пилипенко, адвокатка, керівниця напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House, розповіла, які податкові зміни можуть очікують нас у 2021 році

Інтриги від законодавця не закінчуються навіть напередодні Нового року. З моменту прийняття у січні 2020 року славнозвісного Закону № 466 (законопроект №1210) велися розмови про те, яким чином його положення будуть запроваджуватися у життя, в тому числі в умовах пандемії, яка, на жаль, не оминула і Україну.

Все тому, що Закон №466 містить дійсно революційні для нашого законодавства і суспільства положення, які втілюють в собі нові підходи до розуміння окремих інститутів податкового права, а також відображають зобов'язання нашої держави перед світовим співтовариством у сфері боротьби з недоброчесними практиками у сфері оподаткування.

Незважаючи на те, що законом було передбачене поступове введення його в дію, аж до 1 січня 2021 року, цього часу виявилося замало, аби всі учасники правовідносин усвідомили, як діяти за новими правилами. І сам законодавець виявив потребу змінити та уточнити, зробити більш прозорими та деталізованими деякі запроваджені ним раніше правила та надати платникам податків більше часу (з урахуванням карантинних обмежень) для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування.

Саме з такою метою 17 грудня 2020 року був прийнятий ініційований групою народних депутатів на чолі з Д. Гетманцевим Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування» (Законопроект №4065). Прийнятий 296 голосами у другому читанні та в цілому закон мав набути чинності вже з дня, наступного за днем його опублікування, а окремі зміни - з 1 січня 2022 рок

30 грудня 2020 року Президент України повернув Закон вже за № 1117-IX зі своїм підписом і справа залишилася лише за публікацією в "Голосі України". Тому саме час розглянути основні новели, запропоновані в ньому законодавцем платникам податків.

1. Що робити з КІК у 2021 році?

Те, чого з таким нетерпінням усі очікували, таки сталося. Введення в дію норм, що стосуються контрольованих іноземних компаній, було відстрочене. Строк набрання чинності ст. 39-2 ПК України, що містить положення про КІК, яка введена Законом №466, тепер встановлений 1 січня 2022 року.

Таким чином, усі обов'язки платників податків, пов'язані з їх статусом контролюючої особи відносно контрольованої іноземної компанії, почнуть діяти саме з 1 січня 2022 року. Тобто, повідомляти про набуття контролю або вихід з КІК особа буде зобов'язана саме з цієї дати. Так само першим звітним роком для звіту про КІК буде 2022 рік. Проте сам перший звіт (за 2022 рік) має бути поданий разом із декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, тобто аж у 2024 році. При цьому першим звітним періодом, за який мають застосовуватися коригування прибутку КІК, буде період, що розпочнеться з 1 січня 2023 року.

А штрафні санкції за порушення вимог ст. 39-2 ПК України не будуть застосовуватися за результатами 2022 та 2023 років. Так само до платників податків не будуть застосовуватися й адміністративна та кримінальна відповідальність, пов'язані із виконанням норм вказаної статті ПК.

Додатково будуть введені окремі послаблення:

  • контролюючий орган зможе запитувати аудиторський висновок щодо фінансової звітності КІК не через 12, а через 15 місяців після завершення відповідного звітного періоду;

  • документація з трансфертного ціноутворення по КІК по операціях з пов'язаними особами або з суб'єктами, зареєстрованими в низькоподаткових юрисдикціях, має надаватися платником податків на запит контролюючого органу тепер без копій первинних документів.

Стосовно «безподаткової» ліквідації іноземних юридичних осіб або іноземних утворень без статусу юридичної особи також є певні зміни. Зокрема, введено додаткову умову, за якої доходи, отримані платником податків - акціонером, учасником, засновником, контролюючою особою під час ліквідації іноземного утворення не будуть включатися до оподатковуваного доходу. Така іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи має бути створене на підставі правочину або закону іноземної держави або зареєстроване не пізніше 23 травня 2020 р. Ця вимога буде застосовуватися одночасно з іншими двома: ліквідація має бути розпочата не раніше 1 січня 2020 р. та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року (з відповідними виключеннями), а платником податків разом з податковою декларацією має бути подана заява про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик ліквідованої особи та отриманого майна, а також документи, що підтверджують його вартість відповідно до фінансової звітності.

Крім того, змінами передбачено, що до загального річного оподатковуваного доходу не будуть включатися також доходи, отримані при ліквідації іноземної юридичної особи (утворення без такого статусу) і бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника). При цьому мають так само виконуватися усі вищевказані умови. Додатково бенефіціарний власник має надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального власника у зв'язку з ліквідацією іноземної юридичної особи.

До речі, строк введення в дію змін до пункту 170.13-1 (щодо «безподаткової» ліквідації), яким ст. 170 була доповнена Законом №466, також відстрочений з 1 січня 2021 р. до 1 січня 2022 р. Проте Перехідні положення ПК передбачатимуть, що «ліквідаційні» доходи так само не включатимуться до оподатковуваних тимчасово і протягом 2020-2021 років.

І, наостанок, не дуже гарна новина: «безподаткова» ліквідація не стала абсолютно безподатковою. Отримані доходи все-таки будуть оподатковуватися військовим збором. Відповідна правка, врахована при підготовці законопроекту до другого читання, була відхилена депутатським голосуванням у день прийняття закону №4065, а профільний комітет не став на ній наполягати.

2. Уточнення правила «тонкої капіталізації»

Новоприйнятий законопроект уточнює правило «тонкої капіталізації». Зокрема, до п. 140.2 ст. 140 внесені зміни, які передбачають коригування фінансового результату у тих платників податку на прибуток, у яких сума боргових зобов'язань за кредитами, позиками, договорами лізингу за операціями з нерезидентами перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази. При цьому фінансовий результат до оподаткування платника збільшується саме на суму перевищення розміру нарахованих процентів за такими борговими зобов'язаннями над 30% суми розрахованого відповідним чином об'єкта оподаткування того звітного періоду, у якому такі проценти нараховувались.

Таким чином, для врахування цього правила «тонкої капіталізації» братимуться дані виключно по операціях із нерезидентами.

Набрання чинності цими нормами також відстрочене до 1 січня 2022 р.

3. Зміни щодо строків введення нових категорій платників податку на прибуток підприємств

Строки введення у дію норм щодо запровадження нового виду платників податку на прибуток підприємств - іноземних юридичних осіб, які мають місце ефективного управління на території України та щодо можливості визнання такими особами себе резидентами України (п. 133.1.5 ст. 133 ПК) також продовжені. Нова дата набрання ними чинності - 1 січня 2022 р.

Так само продовжено строки щодо взяття на облік нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України - з 1 липня 2020 року до 1 січня 2021 року.

Перевірки щодо таких нерезидентів можуть бути призначені з 1 липня 2021 року (замість 1 січня 2021 р.)

4. Нове у застосуванні поняття ділової мети

До підпункту 14.1.231 ст.14 ПК, який визначає поняття розумної економічної причини (ділової мети), внесено застереження щодо сфери його застосування. Зокрема передбачено, що цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПК (що визначає правила трансфертного ціноутворення), в тому числі при доведенні обставин, які свідчать про відсутність ділової мети у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 ПК, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПК України.

Зміни ж до пункту 140.5.4, 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України свідчать про те, що доведення відсутності ділової мети має значення у операціях з придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій за кредитними договорами, договорами позики, фінансового лізингу та операцій з нарахування роялті) у нерезидентів, які зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях або у організаційно-правовій формі, згідно Постанов Кабміну, а також реалізації таких товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів.

За умови доведення контролюючим органом відсутності ділової мети у вказаних операціях, фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток підприємств збільшується на всю суму вартості таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до змін до п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента, в тому числі нерезидента, зареєстрованого у низькоподатковій юрисдикції відповідно до Постанови Кабміну, якщо контролюючий орган доведе, що такі операції не мають ділової мети.

Зміни до підпунктів 140.5.4, 140.5.6, 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК набирають чинності з 1 січня 2022 року.

5. Новини для фізичних осіб

Законом №4065 до Глави 11 Податкового Кодексу, що стосується відповідальності за податкові правопорушення, вноситься пряме положення про те, що у випадку, коли контролюючий орган не надіслав або не вручив фізичній особі податкове повідомлення-рішення з податку на майно у передбачені Кодексом строки, така фізична особа звільнятиметься від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (п. 124.5 ст. 124 ПК).

6. Новорічний подарунок для ФОП

Законодавець дозволив ФОП платникам єдиного податку здійснювати діяльність із здавання в оренду житлових приміщень, загальна площа яких не перевищує 400 квадратних метрів та нежитлових приміщень, площею до 900 квадратних метрів. Це нововведення і справді може стати у нагоді підприємцям.

7. Новели для суб'єктів малого підприємництва

Перевірки суб'єктів малого підприємництва (осіб з доходом до 10 млн. євро) тепер не зможуть бути перервані за рішенням контролюючого органу із перериванням строку проведення перевірки. Таке виключення тепер буде передбачено у п. 82.4 ст.82 ПК України. Такі зміни не дозволять податківцям безконтрольно затягувати перевірки та блокувати діяльність підприємств.

Законом №4065 внесені і інші зміни до ПК України, зокрема за допомогою внесення відповідних положень до Перехідних положень. Багато норм, які юридично почали свою дію ще з 23 травня 2020 року або з 1 липня 2020 року відстрочено до 1 січня 2021 року. А до цього часу застосовуватимуться норми у наведеній (фактично - попередній) редакції.

Зміни у новому законі передбачені і для платників акцизного податку, які не вважалися такими до 23 травня 2020 року. Вони за відповідних умов мають шанс повернути частину сплачених грошових зобов'язань з акцизного податку.

Насправді, з прийняттям нового закону додається роботи юристам та бухгалтерам. І так складний для сприйняття Податковий кодекс все більше перетворюється на багаторівневу систему, у якій для того, аби віднайти відповідь на те чи інше запитання, необхідно перевірити кожен із рівнів (як мінімум - текст основних глав, перехідні положення, закони про внесення змін).

Таке ускладнення може завадити платникам податків спершу прийняти вірне рішення щодо власних дій, а потім - і відстояти власні права у спорі з контролюючим органом.

З іншого боку, тенденція, яку виявляє законодавець щодо змін до ПК, свідчить про намагання за допомогою доступних техніко-юридичних інструментів реагувати на поточну обстановку у державі, загальні настрої платників податків, не вибиваючись, водночас із загального русла світової інтеграції.

Галина Пилипенко, адвокатка, керівниця напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House

Щоб тримати в фокусі важливі для вашого бізнесу зміни, замовляйте доступ до рішення LIGA360. Моніторинг змін законодавства, судових рішень, контроль змін в діяльності партнерів і конкурентів, налаштування персональної стрічки новин з джерел, яким довіряєте ви та ще 10 інструментів для командного управління ризиками і можливостями під час кризи. Отримуйте тестовий доступ за посиланням

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ

На цю ж тему