Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Анулювання статусу платника єдиного податку: аналіз судової практики

16.34, 16 квітня 2021
1292
0

Аналіз від головного юриста юридичної компанії "Winner" Багнюка Максима

РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКОМ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Протягом 2020-2021 року серед малого бізнесу актуальною темою стала взаємодія з податковими органами стосовно порядку та підстав анулювання реєстрації платника єдиного податку як для юридичних осіб так і для фізичних осіб підприємців.

Як встановлено пунктом 299.1 статті 299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Таке внесення відбувається на підставі заяви про обрання спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, яка подається безпосередньо до контролюючого органу або державному реєстратору під час державної реєстрації ФОП/ТОВ.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 ПК України).

ПІДСТАВИ ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ СУБ'ЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ СТАТУСУ ПЛАТНИКА ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Підпунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у чітко визначених випадках, а саме:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву.

В даному випадку йдеться про добровільну зміну суб'ктом господарювання системи оподаткування на підставі поданої заяви до контролюючого органу за місцем обліку (перехід із спрощеної системи оподаткування обліку та звітності на загальну).

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО ЗАКОННОСТІ ПРОЦЕДУРИ ВИКЛЮЧЕННЯ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ З РЕЄСТРУ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника порушення, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Такої ж позиції дотримався Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду в Постанові від 06.05.2020 (справа № 812/1137/16): «У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування».

У випадку ж прийняття рішення контролюючим органом про виключення особи з реєстру платників податків, без проведення перевірки - таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Аналогічної правової позиції дотримувався Перший апеляційний адміністративний суд в справі № 200/5524/19-а (Постанова від 19.05.2020 року): «Підпунктом 299.11 статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, в даному випадку, контролюючим органом має бути застосовано п. п. 299.11 ст. 299 П України, а підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства. Рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку відповідачем не приймалось.

Отже, дії відповідача по виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2016 року вчинені суб'єктом владних повноважень всупереч вимогам податкового законодавства, без дотримання порядку та не в спосіб спеціального законодавства, а відтак є протиправними».

Станом на сьогодні актуальна судова практика Апеляційних адміністративних судів та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, свідчить про обов'язкову умову дотримання контролюючим органом порядку анулювання статусу платника єдиного податку: 1) проведення перевірки; 2) складання акту за наслідками проведення перевірки; 3) прийняття відповідного рішення контролюючим органом.

Втім, під час виконання покладених на контролюючі органи завдань та функцій, останні допускають порушення норм Податкового кодексу, безпосередньо під час процедури проведення перевірок, що в свою чергу тягне з собою скасування в судовому порядку Рішень прийнятих з порушенням законодавства.

Стаття 76 Податкового кодексу України регулює порядок проведення камеральної перевірки й, зокрема, передбачає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

Згідно з нормами ст.42 Податкового кодексу України (згаданої у п.86.2 цього Кодексу), документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.п.42.1, 42.2 ст.42 Податкового кодексу).

Відповідно до абз.1 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Вище зазначені норми гарантують, у випадку проведення контролюючим органом стосовно платника податків перевірки, право такої особи на подання заперечень до Акту складеного за результатами проведеної перевірки.

Відповідно порушення такого права платника, підтверджує незаконність прийнятого Рішення контролюючого органу, що в свою чергу є підставою для його скасування в судовому порядку.

«Утім, як з'ясовано судами в розглядуваній ситуації, оскаржувані акти індивідуальної дії прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків актів перевірок, а спірні рішення прийняті до спливу строку подачі платником заперечень проти висновків результатів контрольних заходів, відтак останні є такими, що прийняті з порушенням закону, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Водночас суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені у справі обставини, цілком об'єктивно зобов'язав контролюючий орган розглянути питання прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами складання актів камеральних перевірок від 17.02.2015 з урахуванням положень пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України» (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15.01.2019 року справа № 826/3576/15).

Другий апеляційний адміністративний суд в справі № 520/520/20 (Позивач/ФОП звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області N 1467 від 30.09.2019 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо Позивача/ФОП), підтримав позицію викладену в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15.01.2019 року у справі № 826/3576/15 та залишив без задоволення Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області.

Обгрунтовуючи своє рішення, суд зазначив: «оскаржуване рішення прийняте податковим органом у день складення акту про результати перевірки, а саме 30.09.2019 року, у зв'язку із чим, позивач був позбавлений можливості подати свої заперечення до акта та/або додаткові документи. Таким чином, рішення ГУ ДПС у Харківській області N 1467 від 30.09.2019 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо ФОП ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 86 ПК України, а відтак, є протиправними» (Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 року по справі № 520/520/20).

Отже, станом на сьогодні питання анулювання статусу платника єдиного податку на підставі Рішення контролюючого органу є актуальним, оскільки як вбачається з судової практики значна частина Рішень фіскалів прийняті з порушенням прав платника та норм Податкового кодексу України.

Суб'єктам господарювання потрібно пам'ятати що дотримання контролюючим органом порядку анулювання статусу платника єдиного податку (проведення перевірки; складання акту за наслідками проведення перевірки; прийняття відповідного рішення контролюючим органом), є обов'язковим.

Багнюк Максим, головний юрист Юридичної компанії «Winner»

_

Як адвокату НААУ перевірити контрагентів та клієнтів? З комплексом інформаційно-аналітичних продуктів LIGA360: Адвокат НААУ. Тут є досьє на 6,5 млн компаній та ФОП, а також можливість перевірки фізичних осіб за 19 реєстрами. Замовляйте тестовий доступ прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему