|
Ви - учасник ТОВ і ви маєте переважне право купівлі частки інших учасників у цьому товаристві. Як не втратити своє переважне право на купівлю частки як не зробити типові помилки, які унеможливлюють реалізацію такого права?
На перший погляд може здатися, що ця тема є зрозумілою, оскільки статут товариства та чинне законодавство визначає чіткий порядок реалізації переважного права учасником товариства.
Однак, новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вніс свої корективи в законодавче регулювання порядку реалізації переважного права на купівлю частки, що в подальшому змінило і судову практику в цих правовідносинах.
Реалізація учасником переважного права заслуговує на увагу з боку власників бізнесу, тому у цій статті ми зібрали практичні поради, застосування яких дозволить уникнути тривалих судових процесів та зайвих витрат на правову допомогу.
Як це передбачено законом?
Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено право учасників товариства на переважний викуп корпоративних прав, власник яких виявив намір реалізувати їх третім особам.
Перше, на що звертаю увагу - законодавець говорить про переважне право лише у випадку, коли продаж частки здійснюється третій особі. Якщо договір купівлі-продажу укладається між двома учасниками, то у решти не виникає переважного права апріорі.
Новий Закон, а саме частина 6 статті 20, надав господарським товариствам можливість самостійно визначати порядок та процедуру реалізації переважного права у статуті або корпоративному договорі.
Віднині така процедура може відрізнятись від законодавчо закріпленої, може дублювати Закон або взагалі встановити відсутність переважного права на купівлю частки в учасників.
Наразі прослідковується тенденція збільшення випадків повного закріплення порядку відчуження частки у внутрішніх актах товариства з заповненням тих прогалин, що недостатньо регламентовані законодавством.
Для уникнення перешкод в реалізації учасниками переважного права ми наводимо перелік найтиповіших помилок, що не дозволяють повноцінно ним скористатися:
1. Активна позиція учасника - повідомляємо про зміну своєї адреси.
2. Відсутність повідомлення - не завжди відсутність обізнаності.
3. Рахуємо строки правильно.
4. Пасивна поведінка - стратегія втрати переважного права.
А тепер про кожну помилку більш детально та з прикладами актуальної судової практики:
1. Повідомляємо про зміну своєї адреси
Статтею 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено обов'язок учасника письмово повідомити інших власників корпоративних прав про намір продати свою частку.
Закон містить загальну норму, яку, як правило, розкриває статут товариства.
Таке письмове повідомлення може бути направлено на поштову адресу учасника цінним листом з описом вкладення та повідомлення про вручення. Крім того, повідомлення можуть направлятись і на електронну адресу учасника, якщо має місце відповідне положення у статуті.
Таким чином, для належної реалізації переважного права рекомендуємо учаснику, який бажає викупити за можливості частку іншого учасника, своєчасно повідомляти товариство та всіх його учасників про зміну своєї поштової та/або електронної адреси.
Крім того, будь-яке навмисне ухилення від отримання кореспонденції (повідомлення учасника про намір продажу своєї частки третім особам) може розцінюватись судом як зловживання регламентованою процедурою.
2. Відсутність повідомлення - не завжди відсутність обізнаності
Як вже зазначалося вище, в учасника, що виявив намір продати корпоративні права, існує обов'язок повідомити про це інших учасників.
Однак, це положення не імперативне, як може здатися на перший погляд.
Верховний Суд у своєму нещодавньому рішенні від 31.03.2021 у справі № 923/875/19 зазначає, що відмова від реалізації переважного права свідчить про обізнаність учасника з відповідним бажанням продати частку та відсутність наміру її придбати.
Для такого випадку факт відмови може встановлюватися на основі належних та допустимих доказів, якими, зокрема, можуть бути письмова заява про відсутність наміру придбати частку чи присутність на зборах учасників та голосування за включення нового учасника до складу товариства або внесення відповідних змін до статуту.
Застосовуючи римський принцип «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), Суд дійшов до висновку про презумпцію обізнаності навіть при відсутності належного повідомлення, що, відповідно, не порушує переважне право учасника на купівлю частки.
Таким чином, учасник, обізнаність якого підтверджується відповідними доказами, буде вважатися таким, чиє переважне право не порушено.
3. Рахуємо строки правильно
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює учасникам, які бажають скористатись своїм переважним правом, 30-денний строк на повідомлення про свій намір продавця.
Таким чином презюмується згода учасника на продаж частки третім особам на 31 день з дати отримання повідомлення. В такому випадку частка може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Виходячи із вказаних положень, пам'ятаємо, що:
1) Обчислення строків починається з дня, наступного з дати отримання повідомлення про намір продавця.
2) При обчисленні строку враховуємо календарні, а не робочі дні.
3) Рекомендуємо направити повідомлення про бажання скористатись переважним правом завчасно, врахувавши час на поштове пересилання кореспонденції.
Ще раз акцентую увагу, що такі строки можуть бути змінені статутом чи корпоративним договором. При отриманні повідомлення обов'язково варто перевірити цю інформацію в статуті.
4. Пасивна поведінка - стратегія втрати переважного права
Учасник, що виявив намір продати власну частку, зобов'язаний не тільки повідомити про це інших власників корпоративних прав, а й проінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, а також інші умови такого продажу.
При наявності заяви про намір скористатися переважним правом учасники повинні укласти договір протягом одного місяця з моменту отримання повідомлення.
У випадку ухилення продавця від укладення договору покупець має право визнати правочин укладеним на запропонованих продавцем умовах шляхом звернення з позовом до суду.
Однак, для реалізації переважного права купівлі частки надважливим є дотримання сторонами переддоговірної процедури укладення угоди. Зокрема, для укладення договору необхідно дійти згоди не тільки щодо ціни та розміру відчужуваної частки, а й щодо інших умов, які вважаються істотними.
На особливу увагу у цьому аспекті заслуговує практика Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 16 березня 2021 року у справі № 911/178/20 зазначив, що обставини щодо недотримання сторонами процедури переддоговірного спору щодо договору купівлі-продажу пропонованої частки та не погодження сторонами усіх істотних умов такого договору, унеможливлюють визнання судом спірного правочину укладеним.
Відповідно до вказаного рішення, дії продавця можуть кваліфікуватися як ухилення від укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав лише за наявності обставин пропонування будь-якою з сторін проєкту відповідного договору.
Таким чином, майбутньому покупцю при реалізації свого переважного права варто не просто підтвердити свій намір на купівлю частки, а зайняти активну позицію. Наприклад, до заяви про намір придбати частку додати проєкт договору купівлі продажу на умовах, які повідомив продавець.
Отже, для реалізації учасником переважного права на купівлю частки товариства не достатньо лише демонстрації наміру придбати корпоративні права. Учаснику потрібно послідовно та зважено вчинювати комплекс дій, починаючи з дотримання процедури повідомлення до факту укладення правочину.
Замість висновку
Переважне право не безумовне і вимагає його демонстрації належним чином. Для цього учаснику, який має намір придбати частку іншого учасника, скориставшись переважним правом купівлі, потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:
1. Своєчасно інформувати товариство та всіх його учасників про зміну своєї поштової та/або електронної адреси.
2. Обізнаність учасника, що має намір реалізувати переважне право купівлі частки, презюмується навіть при відсутності належного повідомлення, за умови, що учасник, наприклад, був присутнім на зборах учасників та голосував за включення нового учасника до складу товариства або внесення відповідних змін до статуту.
3. Обчислення строків починається з дня наступного з дати отримання повідомлення про намір продавця.
4. Учасник, що має намір скористатися переважним правом купівлі частки, повинен здійснити комплекс дій, починаючи з дотримання процедури повідомлення до укладення правочину.
Хочете керувати бізнесом з єдиної платформи? Це можливо з LIGA360:Керівник. У системі доступно все законодавство, новини, чати та інструменти моніторингу. Оцініть потужності LIGA360, замовивши тестовий доступ.
