|
В умовах посилення фінансового моніторингу все більшої актуальності набуває питання розкриття інформації про КБВ юридичних осіб. Це зумовлено як міжнародними тенденціями у сфері посилення контролю за фінансовими потоками, так і потребою виявлення російського елементу в Україні.
В Україні юридичні особи зобов'язані не лише розкривати інформацію про своїх КБВ, а й підтримувати її в актуальному стані. На практиці, однак, не завжди вдається уникнути помилок і складних ситуацій. У деяких випадках - зокрема й через недобросовісність з боку бізнесу - можуть виникати розбіжності між відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), та фактичним станом речей.
Хто виявляє розбіжності даних щодо КБВ юридичних осіб?
Суб'єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) під час здійснення своєї діяльності можуть виявляти розбіжності в даних щодо КБВ і зобов'язані повідомляти про них Міністерство юстиції. До СПФМ належать, зокрема, банки, нотаріуси, аудитори, адвокати, брокери, страхові компанії. У процесі обслуговування клієнтів вони перевіряють відповідність відомостей про юридичну особу, внесених до ЄДР, даним з відкритих джерел.
Що таке "розбіжності" у даних щодо КБВ?
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції № 2542/5 від 12.07.2023 року, розбіжності у даних про КБВ можуть проявлятися у формі неповноти, неточності або помилки. Такі розбіжності можуть мати різну природу:
(i) Неповнота - це ситуація, коли в ЄДР відсутні обов'язкові дані про КБВ.
Приклад: юридична особа розкрила інформацію про КБВ, але не зазначила дату його народження в структурі власності.
Нагадаємо, що вимоги до структури власності встановлені Положенням про форму та зміст структури власності, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 163 від 19.03.2021 року.
(ii) Неточність виникає у випадках, коли відомості про КБВ наявні в ЄДР, однак містять недостовірну або застарілу інформацію.
Приклад: у ЄДР зазначена інша адреса місця проживання КБВ, ніж та, яка є актуальною на момент перевірки.
(iii) Помилка - це невідповідність відомостей про КБВ юридичної особи, які відображаються згідно з відкритим доступом, з тими, які встановлені СПФМ.
Приклади:
в ЄДР вказано особу, яка насправді не є КБВ на думку СПФМ
в ЄДР зареєстровано відсутність КБВ, хоча СПФМ встановив, що КБВ фактично існує
в ЄДР зареєстрований КБВ, хоча СПФМ встановив його фактичну відсутність
Монітор дані про власну компанію з новою LIGA360. Дивись на досьє компанії очима партнерів, конкурентів та перевіряючих органів. Дізнайся більше переваг, замовивши персональну презентацію.
Що відбувається, якщо розбіжності виявлено?
До моменту виявлення розбіжностей СПФМ, юридична особа не несе відповідальності за наявність недостовірних або неповних відомостей про КБВ. Потенційні проблеми виникають з моменту, коли СПФМ:
(i) Встановлює потенційну недостовірність інформації про КБВ, та
(ii) Надсилає повідомлення про розбіжності до Міністерства юстиції України.
Варто підкреслити, що таке повідомлення не є автоматичною підставою для застосування санкцій, однак воно запускає механізм державного реагування. Таким чином, критичним моментом для юридичної особи є не сам факт розбіжностей, а момент офіційного виявлення СПФМ, який передує направленню відповідного повідомлення до Міністерства юстиції. Однак це не означає, що юридичні особи можуть залишати проблему недостовірності даних про КБВ поза увагою (особливо, якщо про таку проблему юридичній особі відомо). Наразі ми можемо спостерігати тенденцію до зростання кількості таких повідомлень від СПФМ, тому доводити до цієї ситуації не варто - необхідно завчасно подбати про актуальність і достовірність інформації про КБВ.
Навіть сам факт такої відмітки може ускладнити взаємодію з банками, проходження процедур KYC та інших комплаєнс-перевірок. Водночас наголошуємо, що наявність примітки не є підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій щодо юридичної особи.
Після отримання повідомлення Міністерство юстиції його опрацьовує та забезпечує внесення державним реєстратором відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ. Після цього державний реєстратор звертається до юридичної особи з листом-вимогою надати пояснення щодо виявленої невідповідності.
Які можливі наслідки за результатами перевірки?
Після отримання (або неотримання) пояснень від юридичної особи державний реєстратор передає їх до Міністерства юстиції України, яке може ухвалити одне з наступних рішень:
1) виключити відмітку з ЄДР, якщо:
підтверджено актуальність наявних даних про КБВ; або
юридична особа самостійно внесла зміни до ЄДР щодо відомостей про КБВ до моменту отримання листа-повідомлення від державного реєстратора.
У законодавстві прямо не передбачено, як діяти в ситуації, коли виправлення відбулося юридичною особою після отримання листа-повідомлення. Втім, формально, вбачається, що якщо інформація вже стала актуальною, відмітка про розбіжність має бути виключена.
2) внести зміни до ЄДР та виключити відмітку у разі, якщо:
інформація про КБВ є актуальною, але має технічні помилки (наприклад, граматичні, друкарські, арифметичні)
актуальною є інформація про саму фізичну особу КБВ, але неактуальні паспортні дані чи адреса проживання, що змінилися відповідно до законодавства вже після внесення запису до ЄДР
3) виключити з ЄДР інформацію про КБВ у разі, якщо:
за результатами перевірки встановлено неактуальність наданої інформації про КБВ
юридична особа не надала пояснень на вимогу або не отримала листа-вимогу
Які санкції передбачені?
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ передбачена як Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), так і Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань":
на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи - штраф у розмірі від 17 000 до 51 000 грн за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про КБВ юридичної особи, відомостей про його відсутність або документів, що підтверджують такі дані, згідно з ч. 6 ст. 166 КУпАП
на юридичну особу - штраф у розмірі від 17 000 до 340 000 грн за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про КБВ юридичної особи або відомостей про його відсутність, згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
Втім, на період дії воєнного стану застосування вказаних санкцій фактично зупинене. Це зумовлено положеннями пп. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" від 18.03.2022 № 314, якою встановлено, що на період воєнного стану зупиняється перебіг строків звернення за отриманням публічних послуг, визначених законодавством. Така позиція підтверджується Міністерством Юстиції України у листі від 03.10.2024 року № 136430/8.4.3/32-24.
Що робити, якщо інформацію про КБВ було виключено з ЄДР?
Питання про подальші дії юридичної особи після виключення з ЄДР відомостей про КБВ залишається відкритим. Прямого обов'язку повторно подавати інформацію про КБВ не передбачено. Чи може сам факт відсутності відомостей про КБВ у ЄДР бути підставою для відмови юридичній особі у фінансових операціях з боку СПФМ? Наразі законодавство цього прямо не встановлює, оскільки СПФМ здійснюють власний аналіз структури власності клієнта, і формальне видалення даних з реєстру не є вирішальним.
Однак така ситуація може свідчити про підвищений ризик у розумінні підходів до ризик-орієнтованого фінансового моніторингу. Тож навіть за відсутності прямого обов'язку, доцільно повторно подати інформацію про КБВ до ЄДР, аби уникнути непорозумінь з контрагентами та СПФМ.
Як уберегтись від ризиків?
Розбіжності у відомостях про КБВ - це не завжди ознака зловмисного наміру. Часто вони виникають через технічні помилки, затримки з оновленням інформації або складність структури власності. Однак незалежно від причин, така ситуація не є бажаною для юридичної особи. Навіть попри те, що під час воєнного стану застосування штрафів за неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ фактично зупинене, бізнес змушений витрачати час і ресурси на підготовку пояснень державному реєстратору, СПФМ та контрагентам. У практичній площині це - зайві репутаційні та операційні ризики, які можуть вплинути на поточну діяльність компанії.
Щоб уникнути подібних наслідків, критично важливо забезпечити юридичну коректність усіх змін, що стосуються структури власності та інформації про КБВ. Особливо це стосується етапу підготовки: саме тоді слід залучати юристів, які спеціалізуються у відповідній галузі. Це не формальність, а необхідна умова для тих компаній, які прагнуть мінімізувати ризики і уникнути непередбачених ускладнень у взаємодії з банками, контрагентами та державними органами.
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні.
