Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Відповідальність за незаконне підприємництво в Україні

Порушення правил здійснення господарської діяльності і відповідальність

Незаконне підприємництво - широке поняття, яке охоплює безліч незаконних дій осіб та характеризується різноманітними способами вчинення. Про них ми і поговоримо нижче та з'ясуємо якими складовими визначається дана група діянь.

Українське законодавство не має чіткого визначення поняття незаконного підприємництва, проте з аналізу правових норм ми можемо бачити способи його вчинення.

Слід звернути увагу, що відповідальність за незаконне підприємництво може передбачатись такими кодифікованими нормативно-правовими актами як:

Кодекс про адміністративні правопорушення;

Податковий кодекс України;

Кримінальний кодекс України;

Отже, тепер по порядку, КУпАП статтею 164 встановлює чіткі випадки, коли особа буде здійснювати господарську діяльність із порушенням її порядку, розглянемо деякі з них.

1. Першим випадком порушення буде: уникнення державної реєстрації як суб'єкта господарювання

Оскільки визначення підприємництва закріплене в статті 42 Господарського кодексу та звучить як: «самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку», то ми можемо зробити висновок, що провадитись воно може виключно суб'єктом господарювання. А особа ним може стати тільки після проходження процедури державної реєстрації.

Тобто, слід проаналізувати чи ваша діяльність може підпадати під визначення підприємництва, якщо так, то необхідно її узаконити. Наприклад, в разі зайняття таким видом господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, чи надання послуг манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу, особа повинна бути зареєстрована як суб'єкт господарювання, оскільки це також передбачено законом України.

2. Надання суб'єктом господарювання уповноваженому органу недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Цей пункт, означає, що декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань, до прикладу, пожежної безпеки є офіційним документом. Разом із тим, враховуючи що подання державному адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства за наведених обставин, містить склад адміністративного правопорушення та виключає, відповідно, в її діях склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 КК України.

3. Відсутність ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, яка є обов'язковою.

Суд, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно обвинуваченої особи за даним твердженням, буде звертати увагу на наявність у неї ліцензії на той чи інший вид господарської діяльності та, наприклад, на ліценцію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами в Україні. Та доведенням, для засудження даної особи, має бути обов'язковий факт здійснення роздрібної торгівлі, оскільки просто вилучити велику партію із власних речей буде недостатньо для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.164. КУпАП.

Статтею 117 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за порушення особою встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах.

Кримінальним кодексом передбачена група кримінальних правопорушень, що можуть інкримінуватись як «незаконне підприємництво»: ст.,ст. 204, 205-1, 212, 212-1, 216, 218-1, 219, 222, 366, 367 КК України.

Судова практика багата на постанови за цими статтями, що дає деяке розуміння, на що звертати увагу при визначені до якої сфери можна віднести протиправне діяння. Отже, слід відзначити, чи наявний предмет кримінального правопорушення та який розмір шкоди було завдано правопорушенням суспільству та державі. Отже, розглянемо статтю 212 Кримінального кодексу, в якій вказано, що кримінальним правопорушенням є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Відповідно до примітки, вказаної вище статті, під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що станом на 01.07.2021 становить 1147 грн.

З наведеного витікає, що особа буде підлягати притягненню до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України, якщо сума коштів, несплачених до державного бюджету внаслідок ухилення від сплати податків, буде перевищувати 3 441 000 грн.

І як наслідок, факти зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення можуть означати наявність в діях ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Щодо санкцій передбачених законодавчою базою України

Отже, аналізуючи статтю 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення ми навели способи вчинення правопорушення, що будуть каратись, шляхом накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також з можливо конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Діапазон статей із Кримінального кодексу України встановлює такі види відповідальності як:

  • штраф від п'ятисот до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із додатковими видом покарання, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на певний строк, або із конфіскацією майна;

  • позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення;

  • обмеженням волі на строк від одного до п'яти років.

Згідно із статтею 117 Податкового кодексу України, порушення даної норми тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

  • від 340 гривень до 100 000 гривень;

  • 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового;

  • 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, розглядаючи норми кодексів, ми визначаємо чітку градацію: Кримінальним кодексом України передбачено найтяжче покарання, а Податковим кодексом України найлегше, що пов'язано із тяжкістю встановлених правопорушень та суспільно-небезпечними наслідками, що настають при вчиненні особою кримінальних правопорушень.

Ще більше інформації про партнерів й конкурентів вашого бізнесу. Відтепер сервіс CONTR AGENT доповнився 30 реєстрами для перевірки ліцензій компаній. Замовте рішення сьогодні та захистіться від сумнівних бізнес-зв'язків.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему