Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Як Україна роздавала кошти платників податків у 2020 році і що побачить Європейський Союз в таких діях

Європейський Союз у щорічному звіті України про державну допомогу за 2020 рік прочитає, що органи влади в Україні дали компаніям майже 11 млрд державної допомоги, при цьому не дуже то й поспішали виконувати правила державної допомоги.

Із заявлених у 2020 році до Антимонопольного комітету нотифікацій про державну підтримку і допомогу на 28 млрд грн комітет назвав майже 11 млрд грн державною допомогою, з них: біля 5 млрд грн стали дозволеною допомогою (допустимою), понад 238 млн грн - недозволеною (недопустимою) і 319 млн грн записані як незначна державна допомога. Все інше бюджетне фінансування залишилося у статусі державної підтримки.

Для порівняння, у 2019 комітет нарахував із повідомлених до АМК біля 138 млрд грн бюджетних витрат трохи більше 17 млрд грн державною допомогою, яку поділив на 16,6 млрд грн дозволеної та 740 млн грн недозволеної державної допомоги. Окремо у звіті були записані 550 млн незначної допомоги.

Ці цифри Антимонольному доводиться рахувати тому, що в Україні діє Угода про асоціацію з Європейським Союзом з її вимогами про запровадження контролю над використанням державних коштів, землі, гарантій, субсидій на підтримку компаній, а також закон про державну допомогу, який призначив комітет слідкувати за цим. Кожна країна, що бачить себе членом Європейського Союзу, має слідувати правилам державної допомоги та аксіомі про то, що будь-яке втручання держави в економіку недопустиме і шкідливе для конкуренції. Правда є виключення з правил, але тут не про них.

Для прикладу, ось ситуації, коли в плани органів влади з роздачі державного або місцевого бюджету включається контроль Антимонопольного комітету: міністерство інфраструктури вирішує вкласти держбюджет у ремонт аеропорту, яка-небудь міськрада дає гроші на зведення нового торгового центру чи будь-хто з них дає гарантію виконання кредитних зобов'язань окремих компаній або поповнює їхній статут, передає якесь обладнання або дозволяє не платити податки. Це означає, що такі державні заходи можуть поставити отримувачів у більш вигідне становище, що підвищує градус їх конкурентоспроможності на ринку порівняно з компаніями, які не отримали бюджетну субсидію, гарантію чи щось таке подібне.

Всі ці органи влади вважаються надавачами державної допомоги і мають практично щоразу ходити до Антимонопольного комітету за рішенням про державну допомогу, яке дозволяє або ні використовувати бюджетний ресурс. От комітет і цього року склав звіт за результатами заяв надавачів допомоги у 2020.

Комітет пише, що законослухняними є органи місцевої влади, бо вони дотримувалися правил державної допомоги з надання державного ресурсу і подавали до АМК повідомлення про нову державну допомогу.

Майже у всіх міністерств із дотриманням порядку передачі державного ресурсу не склалося. Комітет каже, що найбільші надавачі допомоги виявилися найменш активними і їх відсоток нотифікації про всілякі заходи державної підтримки дотягнув тільки до 10 %. До лиха допомоги, яку ініціювали або надавали міністерства, є незаконною через неповідомлення про неї згідно встановленої процедури і строків.

За процедурою Кабінет міністрів України та Європейська комісія має прочитати написане у звіті про ступінь виконання міністерствами правил про державну допомогу і може навіть з'явитися якийсь рівень стурбованості цим. А поки з'являтиметься стурбованість, ось вам цифри сплачених вами податків, якими розпоряджалися органи влади для підтримки в основному комунальних компаній.

АМК дозволив витратити приблизно 5 млрд грн державної допомоги на потреби компаній через допустимість такої допомоги для конкуренції. Тобто рахуйте - допомогу, яка надається в мінімально потрібному розмірі, на виняткові потрібні витрати компаній залежно від поставлених цілей і так, що чинить мінімальний негативний вплив на конкуренцію.

Деякі з цих програм бюджетної підтримки не відразу отримали дозволи АМК на передачу державного ресурсу і рахуються «умовно допустимими». Це означає, що органам влади ще потрібно подописувати нормативку з державної допомоги як того вимагають правила державної допомоги, інакше допомога в наявному вигляді шкодить конкуренції. Все це допустима та умовно допустима державна допомога, тобто така що істотно не впливає на конкуренцію і не заважає конкурентам отримувачів такої допомоги вести свій бізнес.

І так, щоб ви не вишукували тих щасливчиків із приватного бізнесу, що отримали державну допомогу, скажу відразу, що держава продовжує залюблювати комунальний сектор, який в основному «обслуговував будинки і території». У цифрах це означає, що 81% від загальної кількості рішень про надання державної допомоги стосувалися підтримки комунальних компаній та біля 12 % - державних компаній.

Так, у 2020 умовно допустимою державною допомогою стала місцева гарантія виконання боргових зобов'язань на 45 тис євро за запозиченням, залученим КП "Харківський метрополітен" у Міністерства фінансів України за угодою про передачу коштів позики між Міністерством фінансів України, Міністерством інфраструктури України, Харківською міською радою та КП "Харківський метрополітен" для реалізації інвестиційного підпроєкту "Оновлення рухомого складу Харківського метрополітену" і купівлі вагонів метрополітену.

Київтеплоенерго поповнив за рахунок коштів міського бюджету статутний капітал на 46 млн грн умовно допустимої державної допомоги, а Мистецький арсенал отримав допустиму державну допомогу у формі бюджетної субсидії на 108 млн.

Комітет назвав недопустимою державною допомогою і не дозволив трохи понад 238 млн грн бюджетних коштів, що мали покрити витрати комунальних компаній - замовників будівництва/ремонту шкіл, лікарень через шкоду такої допомоги для конкуренції. АМК для ясності процитував законодавство, коли сказав, що фактично надані суми державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, повинні відшкодовуватися в дохід загального фонду відповідного бюджету. Для порівняння - у 2019 ця цифра склала приблизно 740 млн грн.

Про фактичне повернення заявлених 238 млн грн шкідливої допомоги до бюджетів АМК нічого не написав, згадавши тільки єдину справу про державну допомогу 2019 року, де суд підтримав комітет щодо недопустимості державної допомоги і компанія-отримувач повернула гроші до міського бюджету та не згадав про програні у суді справи.

У звіті з'явилися окремі цифри щодо бюджетних ризиків, що виникли внаслідок державних та місцевих гарантій виконання компаніям кредитних зобов'язань на загальну суму 454,6 млн євро та близько 2 млрд грн. Ці цифри, судячи зі всього, не увійшли в загальну суму в 11 млрд грн наданої державної допомоги у 2020.

Антимонопольний записав у звіті подані органами влади цифри незначної державної допомоги у приблизно 3 млн грн, які включив до загальних 11 млрд наданої державної допомоги у 2020.

Нагадаю, це така допомога, про плани надання якої органи влади не зобов'язані повідомляти АМК, якщо загальний її розмір у купі за всіма форми (гарантії, податкові пільги, субсидії і тд) та джерел (державний/ місцевий) не перевищує 200 тисячам євро за будь-який трирічний період на одну компанію. Надавачі такої допомоги повинні лише раз на рік відзвітувати комітету скільки і чого роздали в межах сум незначної допомоги.

АМК пише, що закон не зобов'язує комітет приймати будь-які рішення щодо такої допомоги. Тому заявлений надавачами розмір незначної допомоги просто ліг у звіт, бо ніхто ж не сумнівається у можливостях, знаннях і бажанні органів влади виводити і плюсувати суми по несплаченим податкам у купі з бюджетними вливанням в статутний капітал, отриманими субсидіями і таке інше кожним окремим отримувачем допомоги від держави.

З того всього виходить так, що реальної картинки про дозволену і шкідливу державну допомогу немає і ви не можете знати, чи витратила держава сплачені вами податки там, де це дійсно потрібно, чи просто підтримала вашого конкурента по бізнесу, тим самим змусивши ваш бізнес тупцювати на місці без державної допомоги.

Є тільки якийсь відсоток, який комітет зміг оцінити завдяки сумлінному виконанню місцевою владою закону про державну допомогу і подання інформації про роздачу бюджетного ресурсу. Тут можна було б згадати про функцію АМК із моніторингу та контролю державної допомоги і повноваження комітету запитувати будь-коли у будь-якого надавача допомоги, у тому числі міністерств, про почуту або побачену в ЗМІ інформацію про державну допомогу, не чекаючи їх доброї волі. Подекуди воно так і трапляється, але давайте будемо реалістами - департамент комітету із 30 спеціалістів навряд осилить напрацьовані роками тони державних програм і не відфільтрує весь потік нових проєктів держави з передачі державного ресурсу, особливо при супротиві великих надавачів.

Думаю, що недомальована картина звіту про роль державного здорового і не дуже протекціонізму в країні у 2020 може сформувати у Європейського Союзу думку про досить легковажне ставлення України в цілому до правил про державну допомогу та може демонструвати вивітрення бажання України до вступу в Євросоюз.

Хочете керувати бізнесом з єдиної платформи? Це можливо з LIGA360: Керівник. У системі доступно все законодавство, новини, чати та інструменти моніторингу. Оцініть потужності LIGA360, замовивши тестовий доступ.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему