Узагальнююча інформація про бенефеціарів
В умовах війни з Російською Федерацією (далі - держава-агресор), запровадженням міжнародних санкцій проти юридичних та фізичних осіб, пов'язаних з державою-агресором українським компаніям (юридичним особам) необхідно чітко розуміти, хто є бенефіціарами як власної компанії так і контрагента з метою зменшення та запобігання можливим несприятливим наслідкам, пов'язаним з бенефіціарами.
Відповідно до положень українського законодавства, бенефіціарів власники поділяються на два види відповідно до їх впливу на таку юридичну особу.
До першого виду відносяться бенефіціари як кінцеві бенефіціарні власники (далі - КБВ), якими, відповідно до ч.30 п.1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон про протидію відмивання коштів), вважаються будь-які фізичні особи, які прямо або опосередковано (через ланцюг контролю/володіння) здійснюють вирішальний вплив на діяльність юридичної особи та/або фізичної особи, від імені якої проводиться фінансова операція.
Ознаками здійснення прямого вирішального впливу є безпосереднє (пряме) володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу або права голосу юридичної особи (застосовується для юридичних осіб, які діють без утворення статного капіталу, наприклад громадські організації).
Ознакою здійснення не прямого (опосередкованого) вирішального впливу є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу або права голосу через пов'язаних юридичних або фізичних осіб чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи. Таким чином КБВ може бути виключно фізична особа яка знаходиться в кінці ланцюга власності/управління юридичною особою.
До другого виду відносяться бенефіціари, як вигодонабувачі від діяльності юридичної особи. Тобто це як юридичні так і фізичні особи, які отримують вигоду від діяльності юридичної особи зокрема у вигляді дивідендів.
Отже в української компанії може бути російський бенефеціар, наприклад засновником є російська компанія, проте КБВ не є громадянином держави-агресора, також можуть бути випадки, коли бенефіціаром( засновником) є не російська компанія, проте КБВ української компанії є громадянином держави-агресора.
Таким чином рекомендуємо керівникам та юристам юридичних осіб, які здійснюють діяльність на території України, здійснив перевірку ланцюга власності власної компанії та контрагентів з метою чіткого розуміння, хто є бенефіціаром та КБВ.
Перевірка бенефіціарів компанії
В першу чергу розглянемо перевірку належності КБВ до громадян держави-агресора. Одним з найбільш достовірних джерел для здійснення такої перевірки є аналіз інформації з ЄДР (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).
Законом про протидію відмиванню коштів встановлено, що всі юридичні особи до липня 2022 року з метою актуалізації інформації про КБВ зобов'язані подати до реєстраторів структури власності з документами, які підтверджують інформацію, вказану в таких структурах власності. До прикладу, якщо українською компанією володіють компанії, зареєстровані в інших державах, на підтвердження структури власності реєстратору необхідно подати легалізований з нотаріально посвідченим перекладом витяг з торгового, банківського або бізнес реєстру щодо кожної з компаній в незалежності від розміру частки в такій компанії.
Така інформація реєстратором вноситься в ЄДР в окремий розділ для кінцевого бенефіціарного власника. При цьому є ряд випадків, коли вказується, що КБВ відсутній. Причин відсутності може бути декілька, в тому числі через відсутність осіб які прямо або опосередковано володіють часткою в розмірі не менше 25 відсотків або акції юридичної особи (кінцевої юридичної особи) розміщені на фондовій біржі, що унеможливлює виявлення КБВ.
Однак під час дії військового стану тимчасово припинено роботу державних реєстрів, в тому числі ЄДР з метою попередження несанкціонованого внесення інформації до державних реєстрів. Окрім ЄДР можна здійснити перевірку КБВ юридичної особи за допомогою спеціалізованих порталів, наприклад Юконтрол. Однак інформація на даному порталі відображається станом на 24 лютого 2022, проте її можна вважати актуальною, оскільки ЄДР з 24 лютого 2022 року не працює а значить зміни до нього не вносилися.
Також компанії, під час перевірки контрагента варто запросити структуру власності з метою виявлення бенефіціарів, які знаходяться під міжнародними санкціями, або можуть під них потрапити. З метою перевірки структури власності доцільно користуватися відкритими реєстрами країн, в яких зареєстровані компанії з структури власності та ознайомитися з інформацією з інших джерел. Встановлювати ділові відносини з такими особами не рекомендуємо.
Огляд закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та його наслідки
7 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі - Закон 2116). Закон 2116 було прийнято з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету та територіальної цінності України, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод ті інтересів громадян України, суспільства, держави пов'язаних з повномасштабною війною, яку розв'язала та веде Російська Федерація проти Українського народу та України з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства та здійснюючи геноцид українського народу. Даний закон містить як чітке визначення резидентів, об'єктів права власності, якими володіють такі резиденти та механізму націоналізації таких об'єктів.
Законом 2116 передбачено націоналізацію будь-яких об'єктів, майна, які знаходяться у власності держави-агресора та її резидентів та знаходяться на території України. Однак в першу чергу слід відмітити, щодо визначення осіб, які вважаються резидентами держави-агресора відповідно до Закону 2116.
Резидентами, відповідно до статті 1 Закону 2116, вважаються юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність на території України відповідно до законодавства України, засновником або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є держава-агресор та/або у яких держава-агресор прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі. Отже дана редакція Закону 2116 поширюється виключно на юридичних осіб - резидентів України, в яких саме держава-агресор, а не громадяни держави-агресора, прямо або опосередковано володіє часткою, акціями, паями або іншими майновими правами. Однак, дане визначення може бути зміненим у зв'язку з можливим розширенням санкцій проти фізичних осіб, які входять до оточення президента держави-агресора.
До об'єктів права власності держави агресора та її резидентів, у розумінні Закону 2116, відноситься рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через пов'язаних осіб належать державі-агресору та її резидентам.
Одними з найбільших об'єктів, які можуть бути націоналізованими найближчим часом, можуть бути банки, якими володіють державні банки держави-агресора. Такими банками є «Сбєрбанк Росії», який у кінці 2021 року було перейменовано у Міжнародний резервний банк (скорочена назва МР Банк) та Промінвестбанк незважаючи на те, що НБУ з 25 лютого 2022 року ухвалив рішення про відкликання банківських ліцензій та ліквідацію банків, пов'язаних з державою-агресором. Слід зазначити, що в даних банках зберігали кошти досить велика кількість юридичних.
Примусове вилучення об'єктів права власності держави-агресора здійснюється без будь-якої компенсації їх вартості.
Об'єкти права власності держави-агресора та її резидентів вилучаються в Україна на підставі рішення про вилучення, проект якого готується Кабінетом міністрів України та затверджується РНБО. Вилучені об'єкти передаються в господарське відання спеціалізованому державному підприємству, яке може бути створеним за рішенням КМУ на базі вилучених об'єктів (цілісних майнових комплексів). Тобто державне підприємство, яке здійснюватиме управління вилученим майном буде створюватися виключно на цілісних майнових комплексах. Якщо вилучатиметься частка держави-агресора в юридичній особі, створення окремого державного підприємства для управління такою юридичною особою не передбачається.
Таким чином, навіть якщо українською компанією володіє держава-агресор, це не значить що дана компанія або частка в ній, будуть націоналізовані в обов'язковому порядку, однак до даного розвитку подій слід підготуватися належним чином.
На час воєнного стану бізнеси можуть підключити рішення LIGA360 на спеціальних умовах. Отримуйте актуальні новини, відповіді на "гарячі питання" для бізнесу, зміни законодавства. Деталі за посиланням.
