Як українським компаніям позбутися російських бенефіціарів?

В Україні зареєстровано приблизно 13 800 компаній, у засновницькому складі яких присутні російські бенефіціари. Нагадаю, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 187 російськими бенефіціарами (особами, пов'язаними з державою-агресором) можуть бути:

1. громадяни російської федерації;

2. юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;

3. юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, учасником яких на 10 % і більше є: а) російська федерація або б) громадянин російської федерації або в) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Умовно процедуру виходу з компанії можна поділити на два етапи: 1) документальне оформлення виходу з учасника компанії та 2) проведення державної реєстрації зміни учасників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

На прикладі найбільш поширеної для України організаційно-правової форми, товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), розглянемо процедуру, встановлену для виходу/виключення учасника з компанії. Для ТОВ вона регулюється Законом України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон про ТОВ і ТДВ). Додаткові вимоги можуть бути встановлені статутом та корпоративним договором товариств.

За умови згоди російського бенефіціара вийти зі складу учасників української компанії і якщо його частка у статутному капіталі становить менше 50 %, він може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Для цього російському бенефіціару потрібно звернутися до органів державної реєстрації та надати такі документи:

• Заповнену заяву щодо державної реєстрації юридичної особи за формою 2;

• Квитанцію про сплату адміністративного збору (750,00 грн. у 2022 році);

• Заяву про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчену нотаріально;

Учасник вважатиметься таким, що вийшов в ТОВ, з дати державної реєстрації цього факту в ЄДР (через 24 години після реєстрації заяви з поданими документами).

Якщо ж частка у статутному капіталі становить більше 50 %, то вихід здійснюється за згодою інших учасників товариства.

Для отримання такої згоди потрібно відправити кожному з учасників заяву про свій намір вийти з товариства з проханням надати згоду на такий вихід. При цьому, підпис на заяві засвідчується нотаріально з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів (частина 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Заяву краще відправляти цінним листом з описом вкладення за місцем реєстрації кожного з учасників (для підтвердження дати, коли заява була направлена).

Після цього, інші учасники протягом одного місяця приймають рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства. Не забувайте, що статутом ТОВ може бути передбачено і інший строк прийняття такого рішення (або більший, або менший).

Процедура державної реєстрації виходу учасника з ТОВ така сама - потрібно підготувати та подати всі вищезазначені документи і додатково рішення учасників про надання згоди на вихід з товариства (оригінал або нотаріально засвідчену копію).

Якщо документи відповідатимуть закону, то через 24 години учасник вважатиметься таким, що вийшов з товариства.

Також покинути склад учасників ТОВ можна шляхом відчуження (купівля-продаж, дарування тощо) своєї частки іншим учасникам.

Якщо російський бенефіціар не надає згоду на вихід з української компанії, то прийняття рішення про виключення російського бенефіціара з компанії можливе за двох умов:

• невнесення вкладу під час формування статутного капіталу (пункт 1 частини 2 статті 15 Закону про ТОВ і ТДВ);

• неподання правонаступником учасника заяви про вступ до товариства (частина 2 статті 23 Закону про ТОВ і ТДВ).

Як бачимо, підстави виключення учасника без його згоди обмежені, що за нормальних умов є правильним, оскільки захищає від рейдерства з боку одних учасників корпоративні права інших учасників.

Формально, якщо у вашої компанії в статуті не передбачено, що рішенням загальних зборів учасників можна виключити зі складу компанії російського бенефіціара, то очевидно, що виключення такого учасника без його згоди буде неправомірним і в подальшому може бути ним оскаржене.

Думаю, з прийняттям закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, будуть внесені зміни до законодавства і українським компаніям дозволять виключати зі складу російських учасників без їх згоди. Поки що залишається сподіватися, що російські бенефіціари розуміють, що на території України отримати прибутки їм буде вкрай складно і самостійно ініціюватимуть вихід з компанії.

Особливості державної реєстрації виходу російського бенефіціара зі складу учасників під час воєнного стану

В умовах воєнного стану передбачені певні обмеження щодо державної реєстрації та роботи нотаріату.

Наприклад, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо до нього звертаються а) громадяни російської федерації, б) юридичні особи, зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації, в) юридичні особи, зареєстровані відповідно до законодавства України, учасником яких на 10 % і більше є громадяни російської федерації або юридичні особи, зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.

Тобто, на даний час російський бенефіціар не зможе засвідчити справжність свого підпису на заяві про вихід з компанії.

Крім цього, в умовах воєнного стану проводяться лише найбільш нагальні реєстраційні дії. У Міністерстві юстиції України роз'яснили що до таких дій належать:

- створення благодійних організацій та громадських формувань та змін до відомостей про них;

- зміни керівника юридичної особи у зв'язку з його смертю;

- зміни місцезнаходження юридичної особи;

- реєстрація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів), а також акціонерних товариств, які є банками;

- зміни видів економічної діяльності фізичних осіб - підприємців;

- припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Тобто, наразі склалася ситуація, за якої українським компаніям практично неможливо позбавитися від російських учасників.

Проте, перелік реєстраційних дій поступово буде розширюватися, тому потрібно слідкувати за оновленнями від Міністерства юстиції України.

Наприклад, на порталі Дія вже доступна послуга автоматичної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю. Алгоритм реєстрації розміщений на офіційній сторінці Міністерства юстиції. Заява про реєстрацію ТОВ буде автоматично надіслана до державного реєстратора. Про результат розгляду можна буде дізнатися в кабінеті громадянина на порталі Дія або ж із листа, який буде надіслано на електронну пошту.

Для українських компаній, які назавжди бажають позбавитися від російського сліду в історії підприємства, це привід зареєструвати нову юридичну особу та почати працювати від її імені.

Розумію, що для підприємств з великим капіталом та виробничими потужностями, вкрай складно буде розпочинати все спочатку. Проте, це краще, аніж завдяки участі російського бенефіціара у компанії, мати заблоковані видаткові операції або не мати можливості виконати зобов'язання перед контрагентами.

Тобто, позбавитися російського бенефіціара можна, як мінімум, двома способами: підготувати весь пакет документів для виходу учасника і чекати розширення реєстраційних дій, які можуть проводити державні реєстратори, або реєструвати нову компанію вже без російського бенефіціара.