Зовнішньоекономічна діяльність в умовах війни

За офіційними даними Міністерства економіки України (Мінекономіки) у зв'язку з агресією росії лише у березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт - більш ніж втричі, порівняно з даними за лютий 2022 року. У цій статті оглянемо ключові нововведення у сфері правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які демонструють, яким чином держава намагається зберегти економіку в умовах нової реальності.

Оскільки ситуація змінюється динамічно, зробимо застереження, що огляд є об'єктивним станом на 8 квітня 2022 року, а також, з урахуванням специфіки відповідних аспектів, не охоплює питання публічних закупівель, операцій з товарами військового призначення або товарами, які містять відомості, що становлять державну таємницю. Питань митного оформлення торкнемося побічно, позаяк кількість нововведень у цій сфері є значною та потребує окремого висвітлення.

1. Торгівля з росією та Білоруссю - які обмеження існують

Передусім зазначимо, що базовий Закон України "Про правовий режим воєнного стану" не містить жодних універсальних правил або обов'язкових заборон, які мали б застосовуватись до імпорту або експорту на період воєнного стану. Зокрема, у законі відсутні вимоги щодо запровадження ембарго на торгівлю з країною-агресором або навіть країною-окупантом.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Закон "Про ЗЕД") Верховна Рада України (ВРУ) є найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, і саме до її повноважень належить прийняття рішень про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав шляхом встановлення повного/часткового ембарго на торгівлю, позбавлення РНС або пільгового спеціального режиму. Водночас, статтею 29 Закону про ЗЕД також передбачено, що у разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною ВРУ державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України (КМУ) за спрощеною процедурою.

Раніше Україна вже скористалася цим механізмом та запровадила часткове ембарго на товари походженням з росії Постановою КМУ № 1147 від 30 грудня 2015 року, яка наразі є чинною в редакції згідно з Постановою КМУ № 1354 від 23 грудня 2021 року.

24 лютого, одразу після нападу росії, Державна митна служба України опублікувала коротке зведення щодо припинення роботи окремих митних пунктів пропуску на кордоні з росією та Білоруссю. В подальшому було опубліковано Розпорядження КМУ № 188-р від 26 лютого 2022 року, згідно з яким було офіційно тимчасово закрито низку пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю (переважно тих, що знаходяться на кордоні з росією та Білоруссю, або у безпосередній близькості від районів, де ведуться активні бойові дії). Отже, митне оформлення товарів з росії та Білорусі фактично припинене.

Вже зараз до імпорту товарів з росії не застосовуються запроваджені Урядом правила щодо спрощеного порядку митного оформлення, про які йтиметься нижче. Щодо Білорусі - то наразі це виключення щодо білоруських товарів не діє, оскільки ВРУ не визнала Білорусь державою-агресором.

Додатково, 7 квітня 2022 року Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував запроваджене Україною ембарго на торгівлю товарами з РФ (вочевидь йтиметься про повну заборону на імпорт російських товарів, оскільки часткове ембарго запроваджено Україною вже зараз). Тож незабаром можемо очікувати на відповідне рішення Уряду.

2. Чи потрібно отримувати ліцензії на зовнішньоекономічні операції під час воєнного стану

Згідно з п. 25 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, входить ліцензування ЗЕД, яке здійснюється Мінекономіки відповідно до ст. 16 Закону про ЗЕД.

Постановою № 314 від 18.03.2022 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" КМУ суттєво спростив процедуру отримання суб'єктами господарювання права на провадження окремих видів господарської діяльності, дозволивши не отримувати дозвільні документи, а обмежуватися лише поданням до уповноваженого органу декларації про провадження господарської діяльності за встановленою формою. Виняток становлять види господарської діяльності, визначені згідно з Додатком 2 до згаданої постанови, і зовнішньоекономічна діяльність згадується саме серед таких винятків. Інакше кажучи, зовнішньоекономічна діяльність, що підлягає ліцензуванню, в умовах воєнного стану не може провадитися виключно на підставі подання до Мінекономіки декларації - ліцензії повинні надалі отримуватись тоді, коли це необхідно.

Положеннями ст. 16 Закону про ЗЕД передбачено присічні строки для видачі Мінекономіки відповідних ліцензій, а саме - 10 робочих днів для режиму автоматичного, та 30 або 60 робочих днів для режиму неавтоматичного ліцензування.

Незабаром після початку війни КМУ прийняв Постанову № 165 від 28 лютого 2022 року "Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб", згідно з якою постановив зупинити не лише строки надання адміністративних послуг, але і видачу документів дозвільного характеру на час воєнного стану. Водночас, вбачається, що цим фактично було заблоковано діяльність з видачі дозвільних документів, і Постановою № 233 від 9 березня 2022 року КМУ було внесено зміни до Постанови № 165, згідно з якими визнаються зупиненими саме "строки видачі" дозвільних документів, а не їх "видача" як така.

В подальшому Уряд ще більше спростив процес отримання ліцензій у Мінекономіки. Так, згідно з Постановою № 241 від 10 березня 2022 року КМУ було внесено зміни до постанови КМУ № 362 від 18 травня 2005 року, згідно з якими, зокрема, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється.

10 березня 2022 року Мінекономіки видало Наказ № 393-22 "Про затвердження Тимчасового порядку ліцензування експорту деяких товарів, зазначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424", згідно з яким оформлення ліцензії або підготовка листа з відмовою у її видачі повинно здійснюватися протягом двох днів. Наразі цей наказ ще не було опубліковано в офіційному виданні. Водночас, згідно з публічною інформацією, наразі відомство продовжує роботу над видачею ліцензій та приймає документи засобами електронного зв'язку.

3. Експорт яких товарів підлягає ліцензуванню

З початку війни перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню Мінекономіки згідно з Постановою КМУ № 1424 від 29 грудня 2021 року, було змінено КМУ вже декілька разів.

Так, згідно з Постановою № 207 від 5 березня 2022 року та Постановою № 259 від 12 березня 2022 року КМУ вніс до переліку товарів, експорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню, м'ясо великої рогатої худоби за окремими позиціями, жито, овес, гречку, просо, цукор, сіль, а також мінеральні добрива (азотні, фосфорні, калійні та комплексні). Для усіх таких товарних позицій постановами від 5 та 12 березня було запроваджено квоти у розмірі 0 тонн, тобто фактично експорт таких товарів з України було тимчасово заборонено. Також було запроваджено необхідність ліцензування експорту пшениці, меслину, м'яса і яєць курей, кукурудзи та соняшникової олії. Щодо останніх двох позицій такі заходи, щоправда, були досить оперативно скасовані Постановою № 352 від 24 березня 2022 року.

Постановою № 353 від 24 березня 2022 року експортні обмеження стосовно добрив було пом'якшено, зокрема - деталізовано перелік товарних позицій для азотних добрив на рівні 10 знаків (замість 4), та збільшено обсяг квот з 0 до 210 000 тонн. Розгляд заявок на одержання ліцензій на експорт таких товарів здійснюється в порядку, встановленому Мінекономіки, а видача ліцензій на експорт цих товарів здійснюється на підставі заявки в межах квоти в розмірі 70 000 тонн щомісяця.

Не виключено, що цей перелік буде в подальшому доповнюватись КМУ залежно від актуальних потреб населення і стану економіки, тож варто його регулярно моніторити.

4. Реформи щодо митного оформлення

20 березня 2022 року Уряд прийняв Постанову № 330 "Деякі питання здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, в умовах воєнного стану", згідно з якою запроваджено можливість імпорту більшості товарів за спрощеним способом на підставі подання попередньої митної декларації без справляння митних платежів (у тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита), без проведення митного огляду, фітосанітарного контролю, а також заходів нетарифного регулювання.

Постанова № 330 стала наступним кроком Уряду на шляху лібералізації митних правил та замінила собою Постанову № 180 від 1 березня 2022 року та Постанову № 236 від 9 березня 2022 року, згідно з якими КМУ спочатку дозволив тимчасове відстрочення сплати митних платежів при імпорті продуктів харчування та інших товарів першої необхідності та скасував заходи нетарифного регулювання, а пізніше - дозволив здійснювати митне оформлення імпорту шляхом подання попередньої декларації та розширив перелік товарів, щодо яких дозволяється відстрочення сплати митних платежів. Набуття чинності Постановою № 330 згідно з її пунктом 7 поставлено у залежність від набуття чинності законом, який передбачає, зокрема, здійснення в умовах воєнного стану митного контролю та митного оформлення без справляння митних платежів, у тому числі ПДВ та акцизного податку.

Окрім цього, нещодавно ВРУ було прийнято Закон України № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", який було опубліковано у "Голосі України" 5 квітня 2022 року. Прикінцевими та перехідними положеннями такого закону визначено, що він набирає чинності з дня його опублікування. Таким чином, нові правила стосовно митного оформлення (мабуть, найбільш ліберальні за всю історію незалежної України) почали діяти вже з 6 квітня 2022 року. Важливим є те, що запроваджені правила щодо спрощення процедур та скасування вимог щодо здійснення платежів не застосовуються до окремих товарних позицій, а також товарів, які походять або ввозяться з країни, визнаної окупантом або агресором, а також з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

5. Валютний контроль щодо строків розрахунків у ЗЕД

Статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено право НБУ встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товару. 24 лютого 2022 року Правління Національного банку України (НБУ) видало Постанову № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (востаннє зміни до неї вносилися 4 квітня 2022 року).

Саме такими змінами від 4 квітня 2022 року було передбачено зміну граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Так, починаючи з 5 квітня 2022 року для всіх експортно-імпортних операцій застосовуються граничні строки розрахунків тривалістю 90 календарних днів. Це є суттєвим скороченням строків, порівняно з правилами мирного часу, коли вони становили 365 календарних днів, та має на меті забезпечення стабільності системи, аби запобігти виведенню капіталу за кордон та не допустити виникнення макроекономічних дисбалансів.

6. Критичний імпорт: критерії та актуальний перелік

Постанова КМУ № 153 від 24 лютого 2022 року "Про перелік товарів критичного імпорту" стала другою постановою, опублікованою КМУ на своєму веб-порталі у перший день війни, що підтверджує її важливість для економіки. Після цього зміни до переліку вносилися 15 разів (востаннє, станом на дату цього аналізу - 26 березня 2022 року). Згідно із зазначеною постановою було, зокрема, рекомендовано НБУ забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів, що вважаються критичним імпортом.

Дійсно, одним з вимушених кроків влади стало запровадження обмежень на перекази валютних цінностей та коштів. Як зазначалося вище, 24 лютого 2022 року Правління НБУ видало Постанову № 18, яка передбачає, як повинна функціонувати банківська система під час воєнного стану. Стосовно розрахунків Постановою № 18 передбачено заборону здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки, крім певних випадків. Серед таких випадків, зокрема, зазначено:

• імпортні операції резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим КМУ;

• операції з переказу іноземної валюти, що ініціюється з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб'єктом господарської діяльності, за товари, що містяться в Переліку товарів критичного імпорту, за чітко визначеними кодами УКТЗЕД та в межах 400 000 гривень.

Окрім зазначених пунктів щодо критичного імпорту, Постанова № 18 передбачає досить жорсткий перелік випадків, за яких можливий транскордонний переказ коштів, і більшою мірою вони покликані забезпечити потреби безпеки та оборони, належний рівень життя осіб, що тимчасово виїхали з України, а також стабільність роботи державних органів. Тож у випадку з приватним бізнесом найбільш актуальними стали саме пункти щодо критичного імпорту.

Проблемним моментом певний час було те, що у законодавстві України відсутнє визначення поняття "критичного імпорту". Більше того, протягом майже місяця з моменту затвердження КМУ переліку згідно з Постановою № 153 неврегульованими також були і критерії, за якими Уряд визначав, які саме товари можуть бути віднесені до критичного імпорту, що не дозволяло бізнесу ефективно оцінювати, чи доцільно просити про розширення переліку певними позиціями.

Цю прогалину було усунуто завдяки прийняттю КМУ Постанови № 289 від 16 березня 2022 року, якою сформовано перелік критеріїв визначення критичного імпорту для чотирьох секторів: енергетики, безпеки та оборони, забезпечення життєдіяльності населення, а також функціонування виробничих підприємств. Щодо останнього сектору встановлено доволі широкі критерії, а саме - товар повинен бути сировиною або складовою виробничого циклу українських підприємств, без яких неможливо виробити готову продукцію, що постачається для внутрішнього ринку або на експорт. Тож наразі бізнес має достатньо можливостей для відновлення роботи навіть за умови залежності виробничого процесу від імпортної сировини. У разі, якщо бізнес потребує розширення переліку товарів критичного імпорту - варто звернутися із відповідною заявою до Мінекономіки та КМУ (за довільною формою, але з чітким зазначенням кодів УКТЗЕД, товарних позицій та аргументацією).

Окремо бізнесу варто пам'ятати про імовірність застосування до товарів, з якими він має справу у своїй зовнішньоекономічній діяльності, спеціальних правил на період воєнного стану на додаток до тих, що вже згадані вище. Як показує практика, регулювання зовнішньоекономічної діяльності наразі здійснюється доволі динамічно задля забезпечення спільної перемоги.