В перший день повномасштабного вторгнення росії на територію України, Національний Банк України («НБУ») стрімко відреагував на можливі ризики валютного ринку і прийняв Постанову №18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» («Постанова №18»). НБУ свідомо зафіксував курс валют та встановив певні обмеження, в тому числі, на валютні операції та рух капіталу, для того, щоб зберегти цінову та фінансову стабільність.
Дійсно, адаптація політики НБУ та запровадження антикризових заходів дозволили пом'якшити шок на початку війни для банків, захистити інтереси бізнесу та громадян, а також підтримати безперебійність розрахунків. Наразі економіка почала оговтуватися від потрясіння перших днів війни. З квітня-травня ми побачили, що ділова активність в Україні почала помірно налагоджуватися, і бізнес поступово відновлює діяльність, особливо у відносно спокійних областях. В той же час, багато українських компаній працюють суттєво нижче довоєнного рівня завантаженості. Одним з факторів цього є скорочення внутрішнього попиту через війну, а також фактична відсутність імпорту, що впливає на можливості виробництва і безперервність діяльності. Втім, саме імпорт відіграє важливу роль у воєнний час. Багато підприємств, які забезпечували до цього потреби економіки, було зруйновано або пошкоджено за час війни. І, звісно, для їх відновлення та продовження функціонування необхідне імпортне обладнання та товари. Саме поновлення торгівлі та виробництва даватимуть прибуток, який зараз є вкрай необхідним для економіки країни. Тож на сьогодні без імпорту українському бізнесу не обійтися.
Критичні обмеження некритичного імпорту
Значне скорочення імпорту викликано однак не лише логістичними проблемами та скороченням попиту. Неабиякий вплив на це мають валютні обмеження, через які підприємці не можуть відновити діяльність в повному обсязі, зокрема, заборона на розрахунки за некритичні імпортні операції, запроваджена НБУ в Постанові №18. Таке регулювання стає все більше відчутним для діяльності суб'єктів господарювання майже у всіх секторах економіки.
Так, валютні розрахунки резидентів з імпорту можливі лише за умови, що товар або послуга входять до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України («КМУ»). Такий перелік КМУ затвердив ще в перший день війни постановою № 153, після чого до нього неодноразово вносилися зміни. Зараз цей перелік включає збройно-технічні, матеріально-сировинні, пальні, сільськогосподарські, продуктові та медичні товари, а також низку різного виду послуг, у тому числі віртуальних.
Однак, на жаль, перелік товарів критичного імпорту надто обмежений і включає не всі товари, необхідні підприємцям. У тих сферах, які критичним імпортом не займаються, легально ввозити комплектуючі, сировину та товари практично неможливо.
Так, труднощів зазнають підприємства з абсолютно різних сфер економіки. Приміром, страхові компанії не можуть розрахуватися з брокерами і перестраховиками-нерезидентами через обмеження. Таким чином, страховики не можуть надавати свої послуги в тих обсягах, яких потребує відповідний бізнес. Це прямо стосується, наприклад, агросфери. Адже страхові компанії не мають можливості надавати поліси агрокомпаніям, які експортують свої товари за кордон, через вичерпання дозволених лімітів страхування, а перестрахування у нерезидентів через заборону оплати перестраховикам-нерезидентам неможливе. Так, це ставить під загрозу можливість експорту як агро, так і іншої продукції, відновлення якого є, однак, абсолютно критичним для України.
Неабиякий вплив валютні обмеження мають і на ІТ-сферу. Зараз фактично відбувається відтік людського капіталу. Через неможливість українського бізнесу платити ринкову зарплату, працівники сфери інформаційних технологій від'їжджають за кордон, в результаті чого відбувається скорочення податкових платежів до бюджету. Наслідки цього можуть виявитись досить відчутними, оскільки частка IT-галузі в українській економіці становить 4% ВВП.
Крім того, ті підприємці, які виробляють свою продукцію, також обмежені в можливості ведення повноцінної власної господарської діяльності, адже здебільшого використовують імпорте обладнання, яке найчастіше не відноситься до критичного імпорту. Це стосується як легкої, так і важкої промисловості.
Таким чином, бізнес стикається з певною економічною дискримінацією, що спричинена неможливістю ведення ними господарської діяльності у звичному режимі. Така залежність від критичного важливого для бізнесу некритичного імпорту матиме цілком очікувані наслідки: збитковість підприємств, їх ліквідація, припинення діяльності в певній сфері або навіть банкрутство.
Єдине середовище LIGA360 для роботи антикризової команди. Керівники, юристи, hr-фахівці, бухгалтери й спеціалісти з безпеки - усі ключові ролі компанії отримують інформацію синхронно й спільно ухвалюють рішення. Спробуйте в червні на вигідних умовах.
Альтернативні способи розрахунків за некритичний імпорт
Зараз товари некритичного імпорту, якщо щодо них немає спеціальних дозволів, є фактично імпортно-обмеженими. Чи є за таких умов хоч якісь можливості все ж забезпечити розрахунки за некритичний імпорт? Якщо необхідний підприємцю товар не внесено до переліку товарів критичного імпорту, для переказу валюти за кордон можна отримати дозвіл у НБУ. Втім процедура отримання дозволу НБУ здійснюється в декілька етапів і може зайняти значний час. До того ж, такий дозвіл необхідно отримувати на кожну окрему операцію. Також отримання дозволу передбачає обґрунтування доцільності здійснення такої операції під час воєнного стану. Отже, для бізнесу, який проводить сотні операцій щодня, така опція, на жаль, не є виходом із ситуації.
Інший можливий спосіб оплатити такі товарі - це розрахунок валютною карткою за кордоном. Проте, з чинним обмеженням не більше 400 000 тисяч на день за одним контрактом цей варіант підійде здебільшого маленькому бізнесу та ФОПам.
Ще одною альтернативою розрахунків за зобов'язаннями по імпортних поставках - це бартерні операції. За відсутності заборони, є можливість обмінюватися з нерезидентами необхідними товарами та послугами. Зважаючи, що переказ валюти в такому випадку не відбувається, бартер можна здійснювати як з числа тих товарів, що входять до переліку критичного імпорту, так і з тих, які до нього не входять. Однак, для експорту деяких категорій товарів необхідно отримати дозвіл, а щодо певних сільськогосподарських товарів є і заборона експорту. На практиці, однак, це може бути надто ускладненим шляхом для контрагентів.
Тож, більш реалістичним виглядає можливість розрахунків через взаємозалік зустрічних вимог. Ця опція може бути більш привабливою для внутрішньо-групових операцій, але в певних випадках нею можуть скористатись і непов'язані особи.
Однак варто пам'ятати про скорочення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями: в квітні вони становили 90 днів (проти 365 днів в мирний час), а у червні НБУ збільшив період до 120 календарних днів. Бізнес давно очікував на таке рішення, адже подовження строків дасть змогу розширити можливості експорту та імпорту товарів в умовах порушення логістичних ланцюгів. Водночас для деяких сфер бізнесу, на жаль, навіть подовженого строків розрахунків до 120 днів може бути недостатньо, тож ідеальним вирішенням залишається повернення правила 356 днів.
Проте варто згадати, що граничні строки розрахунків не поширюються на операції з експорту та імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума яких в еквіваленті за офіційним курсом на дату здійснення операції, є меншою, ніж 400 000 грн.
Обмеження імпорту = вигода держави?
Проблемне питання з імпортом стосується не лише підприємств, що зацікавлені в налагодженні бізнесу, а має прямий вплив і на надходження в державний бюджет. Так, відсутність прибутку, спричинена неможливістю імпорту, не дозволяє своєчасно наповнювати державну скарбницю, і відтак потребує нагального вирішення на державному рівні. Уряд розуміє ці процеси і вже веде роботу над зміною чинного механізму обмежень.
Однак проблема полягає не тільки в обмеженнях валютного законодавства, а зміні комплексу заходів, що були прийняті в зв'язку з воєнним станом. Тому відповідно до пояснень представників КМУ, уряд вважає необхідним спершу повернення довоєнного режиму податкових та митних платежів щодо імпорт, і лише потім зняття обмежень щодо валютних розрахунків за некритичний імпорт. Більше того, НБУ запропонував не тільки повністю повернути оподаткування імпортних товарів, а й запровадити додатковий збір на некритичний імпорт. На думку регулятора, такі кроки мали б стимулювати надходження до держбюджету та підтримати українських виробників. Проте, такі заходи з підвищення навантаження на підприємців шокують бізнес, оскільки і без збільшення податків попит споживача значно скоротився.
Хоча заплановане урядом зняття заборони щодо розрахунків за некритичний імпорт будуть мати як наслідок пожвавлення бізнес-активності, встановлення додаткових податкових платежів не обов'язково дасть бажане наповнення державного бюджету. Адже обсяг зовнішньої торгівлі суттєво знизився. Крім того, за час війни імпортна продукція і так відчутно зросла в ціні через здорожчання пального, ускладнення логістики та загалом глобальне зростання цін на товари.
У випадку збільшення митних і податкових платежів імпорт виросте в ціні ще більш суттєво і стане фактично недоступним для споживача. Тож серйозне підвищення податків може мати зворотній ефект через зниження попиту, і як результат, падіння української економіки та доходів підприємств.
Валютна психологічна залежність
Більше того, економіка нашої держави реагує не тільки на прямі обмеження, але й на опосередковані фактори. Так, 20 травня НБУ скасував обмеження курсу продажу валют на готівковому ринку. Ідея регулятора полягала в тому, що такий захід вирівняє умови для банків у порівнянні з обмінниками. В результаті готівковий курс значно виріс в порівнянні з міжбанківським. І не дивлячись на те, що міжбанківський курс зафіксований, бізнес, будучу схильний, в тому числі, до «психологічних» коливань, зреагував на таке зростання, навіть за відсутності прямої залежності від готівкового курсу. Тож ціноутворення на внутрішньому ринку в результаті відбувається з прив'язкою до готівкового курсу, а це 35-37 гривень. Це, на жаль, не дозволяє рівномірно розподіляти видатки підприємства, в тому числі і виплачувати заробітну плату працівникам, яка б відповідала теперішньому ціноутворенню.
Зміни на часі
Тож, очевидно, що на часі запровадження змін для вирішення проблемних питань, які стали виникати через запроваджені обмежувальні заходи, які хоча і були адекватними і необхідними спочатку, наразі не враховують поточну ситуацію. Головне в цьому процесі - співпраця та активний діалог регуляторів і бізнесу для досягнення якнайшвидшого позитивного економічного результату, що буде вигідним як державі, так і підприємцям. Нинішні часи вимагають мобільності та гнучкості в прийнятті рішень, тому всі питання, які гальмують відновлення як міжнародної, так і внутрішньої торгівлі, мають вирішуватися оперативно. Для повноцінної роботи бізнесу, необхідно зняти суттєві обмеження, які наразі стримують підприємців і перешкоджають повноцінній бізнес-діяльності.
Катерина Чечуліна, Радник
Ірина Барліт, Юрист
CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang
В умовах воєнного стану законодавство для бізнесу змінюється щодня. Керівники аналізують очікувані правові зміни з рішенням LIGA360. Тепер результати пошуку можна побачити у вигляді схем і діаграм - щоб швидко виокремити важливі нововведення, роз'яснення та аналітику до них. Деталі за посиланням.
