Під час війни багато підприємств опинилися в ситуації, коли ринок став на паузу, продажі впали, і немає жодної ясності щодо майбутніх перспектив. Хоч український бізнес успішно подолав кризу після 2014 року, а воєнний стан вже оголошували у 2018 році, повномасштабна війна - це безпрецедентні обставини, які повністю змінили будь-які прогнози економічної діяльності.
Опитування, яке нещодавно провела Американська торговельна палата в Україні показало, що різні сфери бізнесу стикаються з різними викликами, проте більшість продовжує функціонувати на відносно нормальному рівні, а деякі - навіть не рівні, вищому за довоєнний.
Проте, незважаючи на рівень завантаженості бізнесу, перед усіма підприємствами постало питання: як впоратися з фінансовим навантаженням і продовжувати виконувати свої зобов'язання перед банками?
Форс-мажор: чи можна не платити за кредитом?
Згідно з українським законодавством, навіть якщо кредитна документація не містить положень про форс-мажор, позичальник може покладатися на форс-мажор у силу закону та може вимагати звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання в результаті та впродовж дії обставин непереборної сили.
Так, торгово-промислова палата України своїм листом-повідомленням ще 28 лютого підтвердила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажором (обставинами непереборної сили). Втім, форс-мажор не дає право позичальнику не погашати кредит, а лише звільняє від відповідальності за його неповернення. Тобто, хоча позичальник і може вимагати звільнення від сплати штрафних санкцій та пені, він все одно зобов'язаний буде погасити борг за кредитом. Більше того, чи може бути сплата боргу відтермінована до закінчення дії обставин форс-мажору (воєнний стан чинний до 23 серпня 2022 року) залежить від конкретних положень кредитного договору.
Таким чином, наявність обставин форс-мажору надає позичальнику лише право не сплачувати штрафні санкції та пеню. Також позичальник може спробувати використати форс мажор як додатковий аргумент для уникнення звернення стягнення, принаймні на період воєнного стану. Адже звернення стягнення на заставлене майно в деяких випадках може розглядатися як один з видів відповідальності за невиконання умов кредитного договору. А зважаючи на те, що позичальник має право бути звільненим від відповідальності у зв'язку з форс-мажорними обставинами, це можна застосувати у спілкуванні з кредитором. При цьому, нарахування відсотків буде продовжуватися, і позичальник буде зобов'язаний сплатити як основну суму кредити, так і нараховані відсотки після закінчення воєнного стану.
В умовах воєнного стану законодавство для бізнесу змінюється щодня. Керівники аналізують очікувані правові зміни з рішенням LIGA360. Тепер результати пошуку можна побачити у вигляді схем і діаграм - щоб швидко виокремити важливі нововведення, роз'яснення та аналітику до них. Деталі за посиланням.
Чи зможе банк стягнути кошти в односторонньому порядку?
В той же час, воєнний стан не дає банкам право примусово вимагати з позичальників дострокове погашення боргів, або, наприклад, підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку. Звісно, виключення становлять випадки, коли такі умови були погоджені сторонами в кредитній документації (що більш характерно для транскордонного фінансування). Національний банк України («НБУ») не встановлює жодних нових правил, які б у зв'язку з воєнним станом дозволяли банкам без згоди боржника змінювати умови кредитів.
Проте, варто зауважити, що якщо кредитний договір передбачав і раніше таку можливість, банк може робити договірне списання або змінювати валюту і відсоток. Проте, банк не зможе нараховувати і стягувати штрафні санкції, адже неустойка (штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена кредитом), нараховані з 24 лютого 2022 року мають бути списані банком.
За чотири місяці воєнного часу нам не відомі випадки, щоб банки діяли всупереч умовам кредитування. Навпаки, попри те, що банки не мають прямого обов'язку пом'якшувати умови кредитів, вони намагаються підтримувати українських позичальників, надаючи їм тимчасове звільнення від сплати тіла кредиту або відсотків. Як іноземні кредитори, так і українські банки значно підтримують позичальників з агро-сектору: наприклад, ПрАТ Миронівський Хлібопродукт погодив з кредиторами відстрочку обслуговування боргу. Те саме стосується і сектору нерухомості. Приміром, девелопер Arricano, що управляє низкою ТРЦ в Україні, домовився з кредиторами про паузу в погашенні кредитних заборгованостей з моменту введення воєнного стану.
В той же час, не тільки кредитори йдуть назустріч позичальникам, а й позичальники роблять усе можливе, для того щоб продовжити обслуговування своїх боргів, наскільки це можливо з огляду на їхні грошові потоки. Деякі компанії агросектору, як нам відомо, навіть продовжують повністю обслуговувати свої кредити на початкових умовах.
Що робити, якщо банк примусово змушує гасити борг усупереч умовам договору?
Якщо склалася така ситуація, необхідно в першу чергу звернутися в банк. Наприклад, якщо за рахунком відбулося списання після домовленості про кредитні канікули, можливо процес зарахування коштів на користь банку відбувається автоматично і відбувся збій в системі. В цьому разі варто зв'язатися з представниками кредитора для з'ясування обставин і повернення коштів.
Однак, якщо банк навмисно і систематично порушує права боржника, необхідно задіяти всі доступні ресурси, такі як пряма вимога до банку щодо припинення порушення, скарга в НБУ, так і позов до суду. Крім того, з практичної точки зору, варто звернути увагу на операційні умови договірного списання і проаналізувати можливість блокування рахунку або переведення грошових потоків на рахунки інших банків (якщо це не порушуватиме умови кредитної документації).
Як досягти максимальної лояльності з боку кредитора?
Кожен випадок є індивідуальним і стратегія залежить від становища конкретного позичальника (наприклад, якого розміру підприємство, який це сектор економіки, чи є забезпечення кредиту, і т.д.). Від цих факторів необхідно відштовхуватися для оцінки того, наскільки сильною є переговорна позиція позичальника, і які умови буде реалістично погодити з кредитором.
Проте, незважаючи на наявність цих конкретних ознак, загальним і застосовним для всіх є приблизно такий алгоритм:
Проаналізувати положення кредитного договору: необхідно встановити, за яких обставин (у яких випадках невиконання) у банка є право вимагати дострокове погашення, якими є умови розрахунків та наслідки прострочення оплати, як нараховуються штрафні санкції, чи порушив позичальник умови договору, чи є у позичальника термін на усунення порушення.
Перевірити наявне забезпечення, його вид, умови звернення стягнення, фактичний стан (якщо предмет забезпечення знищено - здійснити фіксацію збитків для подальшого звернення про відшкодування), перевірити наявність корпоративної гарантія іноземної компанії або банківських гарантій (інструмент, який кредитор намагатиметься задіяти в першу чергу).
В разі необхідності, оцінити можливості щодо надання додаткового забезпечення (приміром, додаткової застави, поруки учасника або компаній групи).
Якщо є форс-мажорні обставини, належним чином повідомити про це банк.
Реалістично оцінити фінансове становище позичальника: чи є можливість платити за кредит, і якщо є, то визначити умови, які є прийнятними для позичальника.
Звернутися до банку з пропозицією про реструктуризацію боргу з запропонованими умовами реструктуризації та їх обґрунтуванням.
Що врахувати під час перемовин з банками?
В залежності від кредитної політики банку, можна обрати різні варіанти зміни умов поточного кредитування. Наприклад:
Змінити валюту кредиту. В залежності від характеру надходжень позичальника, можна обрати, яка валюта буде більш вигідною. Так, приміром, зміна валюти кредиту з іноземної на національну допоможе уникнути валютних ризиків.
Зниження відсотка і продовження кінцевої дати погашення. Якщо рівень бізнес-активності позичальника значно знизився порівняно з довоєнним періодом, унаслідок чого суттєво знизився дохід, зменшення відсоткової ставки допоможе розраховуватися за зобов'язаннями вчасно. Також, продовження строку кредиту допоможе відновити регулярність платежів.
Кредитні канікули. Варто зазначити, що вони не зменшують суму боргу, а надають можливість відстрочки сплати основної суми кредиту чи нарахованих відсотків за кредитом. Очевидно, що відстрочка залежатиме від перспектив бізнесу позичальника.
Після того, як основні умови з банком буде погоджено, необхідно буде ретельно підійти до проектів кредитної документації.
Чи погодиться банк на реструктуризацію?
На нашу думку, реструктуризація буде більш прийнятною для банків в тому числі. Адже звернення стягнення - це крайній випадок: банки не зацікавлені в цій процедурі в мирний час, а у воєнний і поготів. З огляду на те, що це достатньо складний процес, в умовах воєнного часу він ще набагато більше ускладнений, зокрема, через особливості роботи відповідних реєстрів, логістичними проблемами та порушення роботи відповідних ринків. Тож в результаті виручка від продажу заставленого майна в процесі звернення стягнення може виявитись значно нижчою, ніж вигода для банку від реструктуризації. Так, банки діють на перспективу і будують довготривалі відносини зі своїми клієнтами на перевагу коротким. Тому реструктуризація проблемної заборгованості, зокрема шляхом рефінансування з використання прогам підтримки МФО, що вже працюють для українських банків, стане взаємовигідним рішенням для обох сторін.
Катерина Чечуліна, Радник
Ірина Барліт, Юрист
CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang
Інформація - запорука стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Отримуйте ключові дані для ухвалення рішень топ-командою. Зміни законодавства, перевірка контрагентів щодо ризиків й зв'язків з рф і рб, моніторинг медіа-згадок. Тільки до кінця місяця придбай LIGA360 для бізнесу за вигідною ціною.
