Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

У бізнесі нова співпраця - це завжди ризик: за вигідною пропозицією може стояти фіктивна компанія або номінальні власники. Щоб не втратити гроші й не отримати податкові чи репутаційні проблеми, перед угодою краще перевірити контрагента. Розглянемо кілька червоних прапорців.

Реєстраційні дані

На початковому етапі найпростіше - проаналізувати Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань. У ньому можна виявити ознаки, що свідчитимуть про потребу більш ретельної перевірки.

Відсутність підтвердження відомостей. Позначка про непідтверджені реєстраційні дані означає, що юрособа або ФОП не подали чи не оновили обов'язкові відомості у встановлений строк (наприклад щодо бенефіціарів або місцезнаходження). Чистий бізнес зацікавлений в актуальності та прозорості своєї інформації, на відміну від фіктивних структур, які часто намагаються щось приховати, чи розмити.

Мінімальний статутний капітал. Символічний статутний капітал у поєднанні з відсутністю активів підвищує ризик невиконання зобов'язань і ускладнює відшкодування збитків у разі спору. У таких випадках доцільно одразу обговорювати інструменти забезпечення, зокрема банківську гарантію або страхування.

«Масовий» керівник чи засновник. Якщо одна й та сама особа фігурує керівником або засновником у великій кількості компаній, це може свідчити про номінальний характер участі та використання юросіб для транзитних або сумнівних операцій. Такий маркер потребує перевірки фактичної управлінської моделі й бенефіціарів. Іноді достатньо однієї розмови з керівником, аби зрозуміти рівень його компетенції та реальність бізнесу.

Адреса масової реєстрації. Юридична адреса, яка збігається з адресою десятків чи сотень інших компаній (наприклад, у бізнес-центрі, де фірма не орендує офіс) або не відповідає заявленому масштабу діяльності (у квартирі, де навіть гіпотетично не може розташовуватися промислове підприємство), є класичною ознакою «фірми-прокладки».

Найповніше досьє контрагентів - в новій LIGA360. Понад 55 санкційних списків, 300 реєстрів та відкритих джерел, 120 тис. медіаджерел, 116 млн судових рішень. Контролюйте всі види ризиків та загрози! Залиште заявку на персональну презентацію. 

«Історія хвороб»

Щоб оцінити ризики співпраці, варто перевірити, як компанія виконує зобов'язання і як взаємодіє з державою: податкові борги, судові спори, виконавчі провадження.

Для первинного скринінгу можна використати комплаєнс-сервіси банків та інших провайдерів «досьє ділової репутації». У деяких із них уже є автоматизований огляд судових справ із використанням ШІ, який допомагає швидко зорієнтуватися в масиві рішень та отримати резюме: суть спорів, результати засідань та ризики. Водночас такі інструменти не замінять перевірку першоджерел - реєстри та відкриті дані.

Податкова заборгованість сама по собі є сигналом фінансових проблем або недобросовісної поведінки. Для платників ПДВ це окремий ризик: операції з боржником можуть ускладнити формування податкового кредиту і створити додаткові питання з боку податкових органів.

Єдиний державний реєстр судових рішень дає змогу оцінити «судовий профіль» контрагента. Поодинокі спори для діючого бізнесу не є винятком. Натомість системні позови про невиконання договорів, значна кількість справ, де компанія виступає відповідачем, або згадки в кримінальних провадженнях - підстава для відмови від угоди або щонайменше для посилення забезпечення і перевірки.

Єдиний реєстр боржників показує, чи є щодо компанії невиконані рішення. Наявність записів може означати, що контрагент не виконує судові рішення, а стягнення ускладнене через арешти рахунків або відсутність ліквідних активів. Це характеризує реальність виконання майбутніх зобов'язань.

Бенефіціари та повноваження

Найвищі ризики зазвичай пов'язані з непрозорою структурою власності. Якщо кінцеві бенефіціарні власники «сховані» за багаторівневими ланцюгами компаній, офшорами, трастами або номінальними утримувачами, стандартної перевірки може бути недостатньо. У таких випадках варто розширювати due diligence, з'ясовувати реальних власників, джерела походження коштів і логіку корпоративної структури.

Окремої уваги потребують зв'язки з політично значущими особами. Вони підвищують ризики у сфері фінансового моніторингу та комплаєнсу і можуть мати прямі репутаційні наслідки для бізнесу, навіть за відсутності формальних претензій з боку держави.

Ще один критичний блок - повноваження підписанта. Перед укладенням договору потрібно перевірити, чи має представник контрагента право підпису і чи не обмежені його повноваження статутом, рішенням органів управління або довіреністю. Укладення угоди неуповноваженою особою створює ризик визнання її недійсною.

Поведінкові індикатори

Ризики часто проявляються на етапі переговорів і в тексті проєктів документів. Тут важливо відстежувати сигнали, які свідчать про підготовку до проблемної угоди.

До таких індикаторів належать раптова зміна директора або власників без зрозумілого пояснення напередодні підписання значного контракту. Насторожити має і пропозиція закласти в договір: завищені зобов'язання однієї сторони, непропорційні штрафи, аванс без належного забезпечення, відмова від базових гарантій і відповідальності. Такі конструкції інколи використовують як «пастку» для подальшого тиску або ухилення від виконання.

Окремий маркер - компанія, створена кілька місяців тому, яка претендує на великі підряди без підтвердженого досвіду, ресурсів і команди. Якщо у контрагента немає зрозумілої операційної інфраструктури (персоналу, обладнання, офісу, виконаних проєктів), ризик невиконання зобов'язань «одноднекою» істотно зростає.

***

В Україні за 2025 рік було зареєстровано 48,8 тис. кримінальних проваджень за ознаками шахрайства. Але лише у кожній п'ятій справі вручено підозру. До суду дійшло взагалі близько 18 % проваджень. Лідером за кількістю шахрайства є Київ (6,8 тис.), Дніпропетровщина (4,8 тис.) та Харківщина (3,7 тис. проваджень). Тож за такої «конверсії» кримінальних справ у судовий розгляд розраховувати на державу у питанні відновлення порушених прав марно.

Відтак, захист слід починати до підписання договору - з юридичної перевірки контрагента і конструкції договору. Мінімальний стандарт перевірки має охоплювати принаймні три блоки: дані ЄДР, фінансово-правову історію та прозорість власності. Для якісного аналізу варто залучати досвідчених фахівців у галузі правової безпеки.

Ігнорування «червоних прапорців» може призвести до потрапляння до реєстру боржників, блокування податкових накладних та інших негативних наслідків, аж до кримінальних проваджень чи навіть повної втрати бізнесу.

Отримуйте повне досьє на кожну організацію та ФОП - усе, що потрібно для глибокої перевірки та належної обачності

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему