Фінансовий моніторинг 2022: ключові правила та зміни, які очікують бізнес

В 2022 році до Закону України від 06.12.2019 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон про легалізацію) зміни вносились чотири рази та з 29 грудня 2022 р., наберуть чинності ще одні.

Зміни, котрі вже діють, більшість юридичних осіб на собі не відчуло. Вони стосувались банків, готівкових операцій фізичних осіб та операцій з особами, до яких застосовано санкції відповідно до ЗУ «Про санкції».

Останні ж зміни, внесені до Закону про легалізацію Законом України від 06.09.2022 №2571-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (далі - Закон № 2571-ІХ), стосуються кожної юридичної особи та їх кінцевих бенефіціарних власників (далі - КБВ) і варті уваги, оскільки можуть призвести до штрафних санкцій розміром до 340 тисяч гривень.

Вимога щодо розкриття КБВ виникла не сьогодні

Обов'язок юридичної особи подавати та щорічно підтверджувати відомості про КБВ з'явився з набуттям чинності Закону про легалізацію.

Інформація мала подаватись юридичною особою до ЦНАП протягом одного року з дня набуття чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 № 163 "Положення про форму та зміст структури власності", а саме до 10 липня 2022 року (включно). Раніше було визначено граничний строк до 10 жовтня 2021 року (включно). Але через неготовність як державних органів, так і суб'єктів господарювання, термін подання було подовжено до 10 липня 2022 року.

Закон № 2571-ІХ не змінює обов'язок інформувати про КБВ, але удосконалює процедуру такого інформування.

Юридична особа повинна знати свого КБВ

Закон про ліцензування доповнюється окремою статтею 5¹ «Інформація про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності».

Як і раніше, юридичні особи повинні мати інформацію про КБВ або його відсутність та структуру власності, і подавати таку інформацію для внесення до ЄДР. Раніше законодавство не передбачало, звідки у юридичної особи має з'явитись така інформація і що робити у разі її відсутності. В першу чергу з такою проблемою стикались юридичні особи зі складною структурою власності. Нова стаття усуває цю проблему.

Відтепер засновники (учасники) юридичної особи (юридичні та/або фізичні особи) і фізичні особи, які здійснюють вирішальний вплив на її діяльність, зобов'язані надавати на запит цієї юридичної особи інформацію, необхідну їй для подання в ЄДР, а також самостійно повідомляти юридичну особу про зміну КБВ та/або структури власності протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.

Юридична особа повинна підтримувати відомості про КБВ та структуру власності в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 з дня їх виникнення та подавати документи, що підтверджують зазначені зміни. Повідомлення може направлятись в паперовій або електронній формі.

За порушення цієї вимоги юридична особа може бути притягнута до відповідальності у вигляді штрафу розміром від 1 до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Притягнення до відповідальності здійснюється Мін'юстом. Порядок притягнення та порядок визначення розмірів штрафів за такі дії також встановлюється цим державним органом.

Звільняються від штрафу юридичні особи, які направили своїм засновникам (учасникам) запит, але відповіді не отримали. Щоб скористатись цією можливістю, юридична особа має:

• періодично моніторити зміни у структурах власності юридичних осіб засновників (учасників);

• направити засновникам (учасникам) запит у формі, який підтверджує гарантовану доставку, як тільки стало відомо про зміни, що можуть спричинити зміни у власній структурі власності.

Якщо юридична особа виявила у поданих відомостях помилки, вона має подати державному реєстратору виправлені відомості не пізніше трьох робочих днів з моменту їх виявлення.

Хто стоїть на варті достовірності інформації про КБВ

Відповідно до діючої редакції Закону № 361-IX, обов'язок повідомляти про розбіжності між відомостями про КБВ, які містяться в ЄДР, покладався на суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ), до яких відносяться зокрема банки, небанківські фінансові установи, професійні учасники фондового ринку та інші суб'єкти, визначені ст. 6 Закону № 361-ІХ. Направлялось таке повідомлення до Держфінмоніторингу.

Зміни, внесені Законом № 2571-ІХ, значно розширюють цей перелік. Право повідомляти про розбіжності отримають:

• органи державної влади;

• правоохоронні органи;

• СПФМ;

• інші особи, якщо інформація про розбіжності стосується такої особи.

Також з процесу виключено Держфінмоніторинг. Змінами передбачено направлення повідомлення до держателя ЄДР. Зазначені органи, суб'єкти або особи мають протягом 10 робочих днів повідомити держателя ЄДР про виявлені розбіжності.

Зі свого боку держатель ЄДР направляє:

• вказівку державному реєстратору про внесення в ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи;

• вимогу до цієї юридичної особи надати пояснення та документально підтвердити зазначені нею відомості щодо яких виникає сумнів у достовірності.

Перевірку інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах, здійснює державний реєстратор. Розпочинається перевірка протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснення та здійснюється у порядку, який має встановити Мін'юст за погодженням із НБУ, НКЦПФР, Мінфін та Мінцифри.

Ще одна новація полягає в тому, що для здійснення перевірки державному реєстратору надається право:

• вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів;

• вимагати доступ до приміщень юридичної особи;

• здійснювати огляд речей та документів за місцезнаходженням юридичної особи.

Якщо за результатами перевірки встановлено, що інформація про КВБ та структуру власності є актуальною, відмітка про можливу недостовірність виключається.

У разі неотримання від юридичної особи відповіді на вимогу протягом 30 робочих днів з дня її направлення або у разі встановлення неактуальності інформації, держатель ЄДР надає вказівку державному реєстратору виключити з ЄДР інформацію про КБВ юридичної особи.

Визнати структуру власності непрозорою може також Національний банк України щодо юридичних осіб, за якими він здійснює регулювання та нагляд. Така відмітка також вноситься до ЄДР.

Наслідки наявності в ЄДР відмітки або виключення інформації про КБВ

Наявність в ЄДР відмітки про виключення інформацію про КБВ юридичної особи або відмітки про визнання Національним банком України структури власності юридичної особи непрозорою є сигналом для СПФМ.

Клієнтам з такими відмітками СПФМ зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин. А вже наслідком високого ризику є застосування до таких клієнтів посилених заходів належної перевірки, серед яких зокрема:

• збільшення частоти запитів та перевірок;

• установлення певних обмежень/лімітів на використання операцій;

• установлення обов'язкових вимог отримання підтвердних документів або інформації до проведення фінансових операцій;

• інші дії на розсуд СПФМ, серед яких не виключається навіть відмова від підтримання ділових відносин.

На кого не поширюються вимоги про КБВ?

Вимоги нової ст. 5¹ не поширюються на:

• політичні партії та їх структурні утворення;

• професійні спілки, їх об'єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об'єднань;

• творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок;

• організації роботодавців, їх об'єднання;

• адвокатські об'єднання, адвокатські бюро;

• організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату;

• державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації;

• публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом);

• державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди;

• житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

• сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання;

• відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

Коли запрацюють зміни, внесені Законом № 2571-ІХ?

Закон № 2571-ІХ набуває чинності 29 грудня 2022 р, але щоб зміни запрацювали, державні органи мають розробити низку нормативно-правових актів, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності та методологію визначення юридичною особою КБВ (далі - НПА).

Юридичні особи, зареєстровані до набуття чинності зазначеними НПА (крім осіб, на яких вимоги щодо КБВ не розповсюджуються, та юридичних осіб, які вже подали відомості про КБВ), мають подати інформацію протягом 6 місяців з дня набуття чинності цими НПА, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Юридичні особи, які вже подали відомості про КБВ, але після набуття чинності новими НПА виявлять помилки в попередньо поданій інформації, мають протягом 6 місяців з дня набрання чинності такими НПА повторно надати виправлені відомості.

Висновки та поради бізнесу

Курс на підвищення ефективності заходів зі встановлення КБВ та забезпечення актуальності та достовірності інформації в ЄДР не є українським ноу-хау. Він продиктований потребою країни відповідати основним міжнародним стандартам з метою протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. З часом цьому питанню буде приділятись дедалі більше уваги.

Щоб уникнути ускладнень, пропонуємо бізнесу вже сьогодні:

1. Визначити особу або структурний підрозділ, відповідальний за моніторинг інформації про КБВ та підтримання інформації в ЄДР про юридичну особу в актуальному стані.

2. Розпочати комунікацію з засновниками (учасниками) та отримати документи, що підтверджують структуру.

3. Слідкувати за змінами в законодавстві аби не проґавити момент виконання вимог.