Правове регулювання штучного інтелекту: міжнародний досвід та українські перспективи

У світі, де штучний інтелект (далі також - "ШІ") переходить від фантастичної ідеї до реального інструменту щоденного використання, виникає необхідність його ефективного правового регулювання. ШІ пропонує неймовірні можливості для бізнесу, науки та повсякденного життя. Актуальність правового регулювання ШІ не викликає сумнівів. Оптимізована та зрозуміла правова рамка може стати каталізатором для впровадження ШІ в Україні. 

ШІ - час визначити правила гри 

ШІ виходить за межі простої автоматизації, він аналізує, адаптується і приймає рішення, які раніше вважалися виключно людською прерогативою. Це породжує цілу низку питань:  

• Хто відповідає за рішення ШІ?  

• Як можна регулювати алгоритми, які навчаються самостійно?  

• Чи потрібно створювати нові правові норми для цієї мети? 

Роль ШІ в економіці: чому бізнесу потрібно звернути увагу? 

У бізнес-середовищі ШІ може стати ключовим інструментом забезпечення конкурентоспроможності. Проте, з ростом залежності від технологій ШІ збільшуються й ризики - від технічних збоїв до юридичних спорів. Розуміння того, як правильно інтегрувати ШІ в ділову модель, та яким чином врегульовано його використання, може стати вирішальним для успіху компанії. На додаток, це важливо для запобігання потенційним судовим спорам та штрафам, що можуть виникнути в результаті неправильного використання ШІ. 

Хто автор контенту? 

Відповідно до принципів авторського права, оригінальний творчий вклад визнається за людиною, а не за інструментами, якими вона користується. Це стосується і ШІ, такого як ChatGPT: оскільки ШІ не має юридичного статусу особи, він не може претендувати на авторські права. Таким чином, користувач, який використовує ШІ для генерації вмісту, вважається творцем цього контенту. 

Прикладом цього може слугувати історія з мавпою, на ім'я Наруто, яка зробила селфі за допомогою фотоапарата фотографа Девіда Слейтера. Попри велику популярність знімків, суд відхилив можливість присвоєння авторських прав мавпі, підкресливши, що такі права можуть належати тільки людям. 

Згідно з умовами використання ChatGPT, OpenAI, розробник системи, не володіє контентом, який створюють користувачі. Також, українське законодавство визнає, що твори, створені людиною за допомогою комп'ютерних програм, належать саме цій людині, якщо вони не містять матеріалу, що порушує авторські права третіх сторін. 

У 2023 році новим Законом України "Про авторське право та суміжні права" було введено поняття "неоригінальних об'єктів", створених комп'ютерними програмами, відмінних від творів, створених безпосередньо людьми. На такі об'єкти законодавство надає право sui generis, що діє 25 років з моменту створення, на відміну від авторських прав на твори людей, які тривають все життя автора плюс 70 років після його смерті. 

Водночас твори, створені фізичними особами з використанням комп'ютерних технологій (наприклад, студентом, який створює свою домашню роботу за допомогою ChatGPT), не вважаються неоригінальними об'єктами, згенерованими комп'ютерною програмою.  

Закон також забезпечує захист прав на використання творів, створених з допомогою ШІ, вимагаючи отримання дозволу від правовласників на їх розповсюдження. Україна, таким чином, показує прогресивний підхід у регулюванні правових аспектів використання ШІ у сфері інтелектуальної власності. 

Міжнародні підходи до правового регулювання ШІ 

У процесі адаптації до швидкого розвитку технологій ШІ різні країни світу вживають різноманітні правові заходи, намагаючись знайти рівновагу між інноваціями та захистом прав і свобод своїх громадян. Деякі держави виступають лідерами у встановленні регуляторних стандартів, активно розробляючи та впроваджуючи нові правила, що стимулюють розвиток і інтеграцію ШІ в різні сектори економіки та оціальної сфери, тоді як інші ще тільки визначаються з потенційними ризиками та можливостями, які ці технології можуть принести. 

Сполучені Штати Америки 

У Сполучених Штатах Америки питання регулювання ШІ є предметом жвавих дискусій між різними зацікавленими особами, в тому числі компаніями, які створюють ШІ. 

Заходи, які запропонували провідні компанії у галузі ШІ, відповідають позиції Білого дому, яка спрямована на відповідальне впровадження інновацій. Використання добровільних зобов'язань може бути способом стимулювання саморегуляції в індустрії. Однак, якщо ці зобов'язання залишаться без чітких механізмів впровадження та нагляду, їхня ефективність може бути обмеженою. 

США схоже застосовують поєднаний підхід до регулювання ШІ, який містить законодавчі ініціативи, так і стимулювання промисловості до саморегуляції. Законодавчі пропозиції, такі як введення режиму ліцензування для моделей ШІ з високим ризиком, є свідченням більшої уваги до необхідності захисту суспільства від потенційно шкідливих наслідків неконтрольованого розвитку ШІ. 

Федеральні агентства вважають, що вже мають достатній інструментарій для регулювання питань ШІ, зокрема пов'язаних з упередженістю та дискримінацією. Це може вказувати на те, що необхідність у новому спеціалізованому законодавстві може бути не такою терміновою. Також це може свідчити про потенціал для посилення чинних рамок шляхом їх адаптації до викликів, які ставить перед нами ШІ. 

Проте, незалежно від чинних повноважень, є явні виклики, зокрема у сфері забезпечення достатньої прозорості та відповідальності у секторі ШІ. Це стосується не тільки внутрішнього регулювання в межах країни, але й міжнародної співпраці, адже технології не знають кордонів і їх вплив є глобальним. 

Зрештою, у той час, як США продовжують розробляти свою політику у сфері ШІ, вони стоять перед балансуванням між сприянням інноваціям та забезпеченням захисту своїх громадян від потенційних ризиків, які можуть виникнути в результаті швидкого розвитку цих технологій. 

Великобританія 

Велика Британія, попри вихід з Європейського Союзу, продовжує активно розробляти власну політику у сфері ШІ, що включає регулятивні рамки для забезпечення етичного та безпечного використання технологій. Влада Великої Британії підходить до регулювання ШІ з особливою увагою до гнучкості та інновацій, намагаючись уникнути надмірного регулювання, яке могло б стримати розвиток технологій, розділивши повноваження між вже існуючими органами. 

План розділення відповідальності за регулювання ШІ між різними чинними регуляторами відображає стратегію, спрямовану на максимальне використання наявного досвіду та ресурсів, замість створення нових організацій. Це може бути ефективним у розробці спеціалізованих регулятивних підходів, здатних швидко адаптуватися до змін у технологічному ландшафті. 

Адаптивний підхід Великої Британії заснований на встановленні фундаментальних принципів, таких як безпека, прозорість, справедливість та підзвітність, що дозволяє створити міцну основу для зростання ШІ, водночас забезпечуючи захист прав людини та інтересів споживачів. 

Ініціатива проведення першого у світі саміту з безпеки ШІ свідчить про бажання Великої Британії взяти на себе роль лідера у встановленні міжнародних стандартів у цій області. Зібравши експертів та учасників з усього світу, Британія визначає не тільки свої внутрішні, але й глобальні амбіції у формуванні майбутнього ШІ. 

Намічене регулювання, яке планується впровадити у близькому майбутньому, має стати основою для законодавства, спрямованого на гармонізацію стандартів та забезпечення співпраці між різними регуляторами. Такий підхід може виявитися вдалим у створенні умов, які сприятимуть інноваціям та одночасно підтримуватимуть високий рівень безпеки та етики використання ШІ. 

Європейський Союз 

Європейський парламент ухвалив позицію щодо Акта про ШІ, який стане значним кроком у регулюванні використання ШІ в ЄС. Законодавча ініціатива має на меті забезпечення безпеки та прозорості ШІ, особливо шляхом заборони біометричної ідентифікації у громадських місцях та розподілу людей за чутливими категоріями. Будуть введені також спеціальні вимоги для систем ШІ, які вважаються високоризиковими, наприклад, ті, що можуть впливати на виборчі процеси. 

Акт також вимагає, щоб провайдери ШІ, які використовуються для загальних цілей, повідомляли користувачів про те, що вони інтерактивно створюють контент за допомогою ШІ. Головною метою запропонованих правил є підтримка людиноцентричного підходу в ШІ та захист прав людей з метою підтримки демократії та дотримання фундаментальних прав. 

Європейська Комісія планує підтримувати інновації шляхом надання ШІ-стартапам доступу до надшвидкісних обчислювальних інфраструктур, а також виступає за створення міжурядової панелі з ШІ, аналогічної Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату, щоб стимулювати міжнародну співпрацю у цій сфері. 

Зараз Європейський союз у переговорах із країнами-членами обговорює остаточну форму закону, який може стати чимось на зразок GDPR (Загальний регламент з захисту персональних даних), але для регулювання ШІ. Попри деякі занепокоєння в інноваційній сфері про потенційно обмежувальний характер регулювання, ЄС прагне лідирувати в глобальному розвитку надійного ШІ. 

Китай 

У липні 2022 року Китай вперше опублікував проєкт правил для регулювання генеративних сервісів ШІ, що стало одним із перших випадків комплексного регулювання у цій сфері на національному рівні. Оновлені правила набули чинності 15 серпня 2022 року і вони розроблені на основі чинних законів про кібербезпеку, безпеку даних та захист персональних даних. 

Згідно з новими правилами, всі провайдери ШІ-сервісів, що пропонують послуги з генерації тексту, зображень, аудіо та відео, мають пройти оцінку безпеки та отримати адміністративні дозволи, якщо це вимагає законодавство. При цьому ШІ інструменти повинні дотримуватися соціалістичних цінностей і забезпечувати захист прав користувачів, а також запобігати можливим зловживанням і залежності від ШІ. 

Водночас Китай прагне стати світовим лідером у галузі ШІ до 2030 року, плануючи активне використання ШІ у військовій сфері та розбудову "розумних міст". Для досягнення цієї мети, китайські компанії, включно з такими великими гравцями як Alibaba та Baidu, здійснюють інвестиції в технологічні фірми США та Європи, відкривають дослідницькі центри у Кремнієвій долині та інвестують у стартапи. 

Ці дії викликають занепокоєння у США через ризик витоку чутливих технологій та можливої втрати технологічного лідерства. У відповідь на це, Вашингтон нещодавно посилив контроль за інвестиціями Китаю в американські технології, зокрема в галузі ШІ. 

Японія 

Японія як інноваційна країна, що має значні інвестиції в розвиток ШІ, прагне знайти баланс між промоцією технологічного прогресу та захистом прав і інтересів громадян. За останніми повідомленнями, Японія намагається виробити підхід до регулювання Ш, який може бути більш відкритим та ліберальним, ніж модель, яку пропонує Європейський Союз, особливо в контексті авторських прав. 

Рішення Японії не вважати використання публічно доступних наборів даних для навчання моделей ШІ порушенням законодавства про авторські права може мати значні наслідки для розвитку ШІ, як у країні, так і на міжнародній арені. Цей крок, ймовірно, сприятиме інноваціям та розвитку нових технологій, оскільки він знижує бар'єри для вчених та розробників, які працюють у галузі машинного навчання та ШІ. 

Такий підхід, що спрощує використання великих даних, може також позитивно вплинути на Японію, оскільки вона намагається подолати свої демографічні проблеми і стимулювати економіку, зокрема шляхом розвитку попиту на передові мікросхеми та обчислювальні технології. 

Проте, це може також викликати певне занепокоєння серед тих, хто турбується про права на інтелектуальну власність, зокрема серед митців та видавців. Деякі стверджують, що ШІ-мистецтво, яке використовує дані без ліцензування, може порушувати їхні авторські права, водночас як інші аргументують, що ШІ творить оригінальний контент. 

Рішення Японії встановлює прецедент, який може вплинути на міжнародне регулювання авторських прав у контексті ШІ, і можливо, сприятиме подальшому діалогу та гармонізації законодавства у цій сфері. 

Японія, ймовірно, продовжить обирати шлях, який сприяє інноваціям та технологічному прогресу, одночасно намагаючись забезпечити достатній захист прав та інтересів громадян. 

Перспективи України 

Міністерство цифрової трансформації України запустило амбіційний план, спрямований на створення регуляторної основи для штучного інтелекту на національному рівні. Дорожня карта передбачає підготовку українських компаній до майбутніх законодавчих вимог, орієнтованих на ЄС, навчання громадян самозахисту від ризиків, пов'язаних з ШІ, та забезпечення конкурентоспроможності на міжнародних ринках. 

Ця ініціатива також зосереджена на захисті цифрових прав українців і інтеграції з Європейським Союзом, прагнучи створити безпечний простір для ШІ та взяти активну роль у формуванні майбутньої політики. Особлива увага приділяється ролі ШІ у військовій сфері для підвищення обороноздатності країни. 

Віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров підкреслює критичне значення розробки нормативної бази для ШІ. Запланований bottom-up підхід має на меті залучення широкого кола учасників до розробки політики, а саморегуляція через кодекси поведінки вважається інструментом для гладкого переходу бізнесу до нових правил. 

Заступник міністра Олександр Борняков вказує на важливість прозорості та залученості громадськості у процес саморегуляції.  

Нове правове поле для ШІ не лише забезпечить правову ясність, але й стане стимулом для інновацій, захисту інтелектуальної власності та справедливої конкуренції, заклавши тим самим основу для етичного розвитку цифрових технологій в Україні.