Найчастішими причинами корпоративної реструктуризації бізнес-моделі можуть бути зміни як у правилах міжнародного оподаткування, так і в локальному законодавстві окремих країн світу. Окрім цього, оптимізація витрат на утримання групи компаній слугує однією з важливих причин для реструктуризації, особливо серед українських бізнесменів протягом останнього року.
Спираючись на власний багаторічний досвід, Interlegal пропонує чекліст важливих моментів, про які варто пам'ятати при проведенні корпоративної реструктуризації.
1. Мета корпоративної структури групи.
Для правильної побудови оновленої моделі корпоративної структури бізнесу перш за все варто чітко визначити мету її функціонування. Корпоративна структура може створюватися для різної мети, зокрема, для:
отримання власником бізнесу пасивних доходів (дивідендів, процентів, роялті, інше) за оптимальною моделлю, та/або,
максимального збереження конфіденційності власників бізнесу (при цьому структура бізнесу може навіть не передбачати розподіл і виплату доходів власнику);
побудови структури бізнесу з доходами від активної діяльності (виробництво, продаж товару, надання послуг тощо) зі збалансованим податковим навантаженням.
При цьому варто виокремити мету самої реструктуризації (тобто причини, чому наявна корпоративна структура потребує змін). Це може бути оптимізація витрат на утримання групи компаній, усунення складнощів у застосуванні міжнародних договорів з уникнення подвійного оподаткування тощо.
2. Побудова нової корпоративної структури.
При створенні нової корпоративної структури для бізнесу обов'язково варто враховувати останні зміни та тенденції в міжнародному оподаткуванні та стандартах.
На сьогодні для побудови бізнес-структур (особливо для отримання пасивних доходів) вже недоцільно і неефективно використовувати компанії з офшорних юрисдикцій або виокремлювати окремі гілки по кожному напрямку діяльності бізнесу.
Водночас для цілей отримання пасивних доходів стають актуальними однорівневі корпоративні структури на чолі з холдинговою компанією (без проміжних компаній у ланці). Холдингова компанія повинна мати «сабстенс» в країні її реєстрації (мати реальний офіс, кваліфікований персонал, основні фонди, достатній власний капітал, нести реальні витрати на утримання офісу та виконання своїх функцій та інше).
Вибір іноземної юрисдикції компаній, які будуть у структурі бізнесу, залежить від багатьох факторів. Такими факторами можуть бути:
- сфери бізнесу та види діяльності, що здійснює група;
- правила оподаткування та пільги щодо сплати окремих податків;
- вимоги до проведення окремих операцій у межах групи (виплата дивідендів, роялті, відсотків за позиками та кредитами, оплати за товар, послуги тощо);
- вимоги локального законодавства щодо ліцензування або отримання дозволів на певні види діяльності;
- пільги для іноземних інвесторів та підтримка з боку держави;
- фактичні витрати на утримання іноземної компанії;
- вимоги щодо ведення обліку та звітності, необхідності аудиту тощо;
- вимоги до акціонерів, директорів або інших посадових осіб;
- ступінь відкритості місцевого реєстру компаній та інформації про бенефіціарів;
- наявність міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування (DTT), а також безліч інших.
Відчуйте силу інформації на вашому боці - з LIGA360 PRO. Експертна аналітика допоможе знайти правильний алгоритм дій для керівника, юриста, бухгалтера чи комплаєнс-офіцера. Замовте доступ за посиланням.
3. Отримання дозволів від органів Антимонопольного комітету України або інших уповноважених органів.
В деяких випадках перед початком реструктуризації може виникнути необхідність в отриманні дозволу Антимонопольного комітету України (надалі - АМКУ), зокрема дозволу на концентрацію.
Концентрація може відбуватися:
- в угодах або інших транзакціях, в результаті яких покупець (або набувач) отримує корпоративні права в українському товаристві в розмірі 25% і більше або 50% і більше. Аналогічна ситуація може виникнути з корпоративними правами в іноземній компанії, коли така компанія пов'язана відносинами контролю з українськими компаніями або безпосередньо здійснює діяльність на українському ринку;
- в транзакціях щодо злиття або приєднання між українськими товариствами або іноземними компаніями, які контролюють український суб'єкт господарювання або ведуть бізнес-діяльність на ринку України;
- в угодах або інших правочинах щодо набуття у власність або у користування, оренду, лізинг, управління єдиних майнових комплексів або структурних підрозділів компанії.
Однак концентрація потребуватиме дозволу АМКУ лише тоді, коли її учасники перевищують порогові показники, встановлені статтею 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
В процесі корпоративних реструктуризацій важливо встановлювати правильний склад учасників та визначати усі компанії, пов'язані відносинами контролю з кожним учасником (групу компаній) за правилами антимонопольного законодавства.
Нерідко може виникати ситуація, коли всі учасники концентрації пов'язані відносинами контролю та складають єдину групу компаній (тобто є одним учасником концентрації). В такому разі відбувається внутрішня реструктуризація в межах групи компаній і дозвіл АМКУ не потрібен лише тоді, коли така група була сформована раніше без порушень антимонопольного законодавства.
Рекомендуємо при підготовці кожної транзакції або угоди завжди особливу увагу приділяти дотриманню вимог антимонопольного законодавства, адже штрафи за його порушення величезні. Наприклад, за проведення концентрації без дозволу АМКУ (якщо його треба було отримати) передбачено штраф у розмірі 5% від розміру загальної виручки групи компаній.
4. Порядок проведення змін у межах реструктуризації.
Корпоративна реструктуризація здійснюється за узгодженим планом дій. Такий план охоплює одну або декілька угод з передачі корпоративних прав, як на рівні української компанії, так і на рівні іноземної компанії.
За українським законодавством передача корпоративних прав найчастіше здійснюється за договорами купівлі-продажу часток.
Корпоративним законодавством України гарантується переважне право інших учасників товариств з обмеженою відповідальністю на купівлю частки у продавця. Тобто перед тим як укласти з третьою особою (що не є учасником) договір купівлі-продажу, продавець зобов'язаний попередньо запропонувати іншим учасникам придбати його частку. У разі порушення правил переважного права іншого учасника, останній може в судовому порядку набути у власність продану частку.
Договір купівлі-продажу частки за своїм характером є оплатним. З огляду на це, одним із перших питань при реструктуризаціях буде визначення оптимального порядку розрахунків між сторонами. В цьому контексті завжди необхідно детально вивчати підзаконні акти Національного банку України, звертаючи увагу на особливості в операціях за участю нерезидентів.
5. Необхідність державної реєстрації змін в процесі корпоративної реструктуризації
Одним із завершальних етапів реструктуризацій є оновлення відомостей у відповідних державних реєстрах компаній в результаті зміни складу учасників відповідної компанії.
Нагадаємо, що в Україні є обов'язковою державна реєстрація змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР) в результаті передачі часток у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю.
В результаті реструктуризації, окрім нового складу учасників, в Україні необхідно також подати до ЄДР відомості про кінцевого бенефіціарного власника відповідної української компанії та її оновлену структуру власності.
На практиці, окрім державного реєстратора, про зміну кінцевого бенефіціарного власника варто також повідомляти банк, в якому українська компанія має відкритий рахунок. Якщо українська компанія є власником ліцензії або дозволу, то зазвичай про зміну складу учасників ліцензіата, його кінцевого бенефіціарного власника або структури власності варто також повідомляти орган, що видав таку ліцензію або дозвіл.
6. Звітування про КІК.
Нагадуємо, що в Україні з 1 січня 2022 року почали діяти правила щодо контрольованих іноземних компаній (іноземних компаній та утворень, що належать або фактично контролюються резидентами України).
Якщо іноземна компанія відповідає ознакам КІК, то варто пам'ятати про декілка обов'язків її контролюючої особи.
По-перше, контролююча особа - резидент України зобов'язана щорічно звітувати про таку КІК до українського податкового органу та оподатковувати за правилами українського податкового законодавства дохід, отриманий КІК за звітний період.
По-друге, контролююча особа зобов'язана повідомляти податковий орган України про кожний факт набуття або передачі частки у КІК, заснування або ліквідації КІК, набуття або припинення фактичного контролю над нею. Таке повідомлення здійснюється протягом 60 днів з дня настання відповідних обставин.
Таким чином, при складанні плану реструктуризації рекомендуємо оцінювати необхідність повідомити податковий орган України щодо іноземних компаній, які беруть участь в реструктуризації.
Підсумовуючи, корпоративна реструктуризація зазвичай є комплексним та складним процесом, який вимагає враховувати багато різних факторів. Тому перед її початком радимо звертатися до юристів, які щодня працюють зі схожими проектами та контролюють зміни, пов'язані як з іноземними компаніями, так і з українськими.
Ірина Воєводіна, партнер Interlegal
Дмитро Бондар, юрист Interlegal
LIGA360 - аналітичний помічник для ухвалення відповідальних рішень. Ситуації для керівника, пошук законодавчих позицій та інструменти ризик-контролю. Дізнайтеся про переваги за посиланням.
