|
Сьогодні чітко стало зрозуміло, що відновлення та розвиток енергетичного сектору України має базуватися на відновлюваних джерелах енергії (далі - ВДЕ). «Зелена» енергетика має стати однією з пріоритетних галузей у розбудові країни у післявоєнний період.
Для того аби розуміти майбутнє «зеленої енергетики» в Україні ми провели аналіз ключових секторів ВДЕ в Україні, політичні та законодавчі зміни, розвиток інновацій в цьому секторі та інвестиційний потенціал.
МАЙБУТНЄ ЗАКОНОДАВСТВА В СФЕРІ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕНЕРГЕТИКИ
Україна поступово наближає законодавства до норм ЄС, не виключенням є і акти у сфері «зеленої» енергетики.
Підписана та ратифікована Угода про асоціацію між Україною та ЄС охоплює низку зобов'язань України, зокрема, у сфері наближення до стандартів та розвитку «зеленої» енергетики, дотримання показників клімату.
Ключовою подією на ринку «зеленої» енергії у 2023 році було прийняття Закону 3220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України», що набрав чинності 27 липня 2023 року (далі - Закон 3220-IX). Цей закон, зокрема, передбачив:
визначення терміну гарантій походження, основні аспекти їх видачі і обігу, впровадження реєстру;
оновлення системи «зеленого» тарифу;
нові системи стимулювання (механізм ринкової премії, механізм самовиробництва тощо);
зміни до аукціонної системи підтримки тощо.
На наше переконання положення про гарантії походження відновлюваної електроенергії (далі - ГП) є одним із найважливіших у контексті забезпечення майбутнього «зеленої» енергії.
Згідно української доктрини ГП (1) дозволяє ідентифікувати джерело походження електроенергії, яка була вироблена з будь-яких ВДЕ; та (2) підтверджує її екологічну цінність. Це в сукупності надає можливість отримати додаткові бонуси від вироблення і постачання такої електроенергії (наприклад, використання механізмів стимулювання та податкових пільг).
Говорячи про експорт такої електроенергії до держав-членів ЄС, слід врахувати, що ГП є невід'ємним документом, оскільки є єдиним інструментом для ідентифікації походження енергії в ЄС. Однак є нюанс.
Директиви ЄС про відновлювані джерела енергії (RED II та RED III), що є ключовими актами у сфері відновлюваної енергії в Європі, втілюють стандарти ГП. Згідно RED II стандартом ГП для країн-членів є CEN EN16325. Отже, для постачання «зеленої» енергетики у межах ЄС обов'язковим є дотримання цього стандарту.
Згідно Закону 3220-IX ГП, видані іншими країнами, визнаються в Україні за наявністю відповідних міжнародних договорів. Та, навпаки, українські ГП можуть визнаватися у іншій країні за наявності таких міжнародних договорів. Ця норма повністю корелює з положенням європейського RED II.
Оскільки Директива має переважно диспозитивні норми, кожна країна-член може також передбачати свої особливості. На прикладі Енергетичного кодексу Франції можна відзначити розширення вимог щодо визнання ГП електроенергії з третіх країн: ГП видані третьої країною, не визнаються у цій країні, якщо тільки ЄС не уклав з такою країною угоду взаємного визнання, і тільки у випадку прямого імпорту або експорту енергії.
Отже, для того аби мати змогу транспортувати українську «зелену» енергію у ЄС, запровадити ГП не достатньо, потрібно також укласти міжнародний договір про взаємне визнання таких ГП. Слід також розуміти, що укладенню такого договору передує імплементація механізмів і стандартів, необхідних для обігу ГП.
Після вступу в ЄС Україні не знадобляться такі міжнародні договори, оскільки RED II передбачає принцип взаємного визнання ГП, виданих країнами-членами. Разом з тим ГП країни-члена має відповідати стандарту CEN. Тобто Після вступу в ЄС Україна повинна зафіксувати європейські стандарт CEN та механізми обігу ГП.
Отже, законодавство України поки що тільки починає свій шлях до адаптації міжнародних стандартів, а прийняття Закону 3220-IX є лише першим кроком для трансформації ринку. Питання з законодавчим регулюванням обігу ГП, розроблення платформи для реєстру гарантій походження, залишаються відкритими.
Так, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) має розробити порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження, який регулюватиме процедурні питання щодо ГП. Пізніше НКРЕКП також має запустити реєстри ГП.
Для забезпечення майбутнього та міжнародного визнання в цій сфері нам залишилося вирішити низку нормативних і технічних обмежень обігу ГП - удосконалити механізм видачі і обігу ГП, а також вирішити технічні нюанси запуску реєстрів ГП.
Як енергетичному бізнесу управляти ризиками? Спробуйте корпоративне рішення LIGA360. Законодавство й моніторинг змін енергоринку, перевірка контрагентів з України та Великобританії, відповіді експертів щодо ліцензій, перевірок, мита і податків.?Докладніше.
Міжнародні зобов'язання у сфері «зеленої» енергетики
В контексті майбутнього «зеленої» енергетики слід згадати також про міжнародні зобов'язання України:
розпорядженням Кабміну від 7 грудня 2016 р. № 932-р схвалено Концепцію реалізацію державної політики у сфері зміни Клімату до 2030 року. Очікувані результати: забезпечення дотримання усіх зобов'язань України, в тому числі і Угоди про асоціацію;
розроблено Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, що регламентує перехід економіки України на модель низьковуглецевого розвитку, яка передбачає зменшення обсягу викидів парникових газів, відмову від викопного палива і старт інвестування у ВДЕ. Документ розроблений на виконання міжнародних зобов'язань згідно Паризької угоди.
Україна стала членом Енергетичного Співтовариства (Energy Community), що об'єднує країни для співпраці у енергетичній сфері.
Україна отримала статус спостерігача у Асоціації органів емітентів (AIB), яка відіграє ключову роль у регулюванні міжнародного обміну та торгівлі "зеленою" енергією за допомогою ГП. Статус спостерігача дозволяє нам обмінюватися інформацією та консультуватися з хабом щодо наближенні законодавства.
ЄС прийняв Промисловий план "Зелена угода" (Green Deal Industrial Plan, GDIP) для забезпечення переходу промисловості ЄС до кліматичної нейтральності, що передбачає концепції впровадження «зеленої» енергетики в ЄС. GDIP для України носить рекомендаційний характер, а до завдань України належать: моніторинг реалізації стратегії в ЄС та глобальних кліматичних тенденцій, аналіз впливу GDIP на Україну й розробка власних концепцій на базі європейських стратегій.
Таким чином, вказані законодавчі та стратегічні адаптації базуються на основних європейських документах, а також на зобов'язаннях, взятих нашою країною у рамках Паризької угоди та інших міжнародних зобов'язань. Такий курс України буде сприяти позитивному розвитку кампанії щодо вступу в ЄС, прискорить імплементацію необхідного законодавства, підвищить інвестиційний потенціал у ВДЕ та збільшить рівень довіри міжнародної спільноти.
КЛЧОВІ СЕКТОРИ, ЩО СТАНУТЬ МАЙБУТНІМ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕНЕРГЕТИКИ
Аналізуючи основні тренди у «зеленій» енергетиці можемо виокремити найперспективніші з них.
1. Зберігання енергії (Energy storage)
Розвиток енергетичного ринку в Україні та наслідки війни породжують значний попит на ефективні рішення для зберігання енергії. Зберігання електроенергії мають два ключових факторів: декарбонізації та децентралізації виробництва електроенергії.
У ЄС для прискорення декарбонізації Директивою (ЄС) 2018/2001 встановлено мету досягнення 32% відновлюваної енергії в ЄС до 2030 року. Відповідно, таке збільшення використання "зеленої" енергії призводитиме до потреби в системах зберігання енергії.
В Україні ця сфера досить молода - лише 16.06.2022 набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії" № 2046-IX, що став базовим для створення підґрунтя для розвитку "energy storage facilities". Цей закон впровадив нові поняття, такі як "система накопичення енергії", "оператор системи накопичення енергії" та "повністю інтегровані елементи мережі". Додатково, він запровадив нових учасників ринку електроенергії - операторів установок накопичення енергії, діяльність яких підлягає ліцензуванню.
Вже сьогодні видно перші плоди удосконалення законодавства - влітку 2023 року НКРЕКП видала українському учаснику ринку першу ліцензію на зберігання енергії.
Також ПрАТ "Укргідроенерго" планує розпочати будівництво "energy storage" та сонячних електростанцій на українських ГЕС. Цей проєкт передбачає встановлення систем накопичення електроенергії обсягом 212 МВт та сонячних станцій потужністю 63,9 МВт як додаткового джерела для забезпечення потреб ГЕС і для заряджання систем накопичення.
Отже, системи накопичення енергії цілком можуть визначити майбутнє української "зеленої" енергетики у період війни. Законодавче удосконалення та впровадження нових систем "energy storage" показує, що Україна володіє значним потенціалом у цій галузі, а зацікавленість інвесторів свідчить про перспективи її розвитку.
2. Енергія сонця та вітру
Україна має сприятливий клімат для використання сонячної та вітрової енергії. Інсоляція рівномірно розподілена по всій країні. А вітрова енергія є найбільш доступною й є економічно вигідним джерелом енергії.
Законом 3220-IX передбачені зміни, які дозволять домогосподарствам, малому, середньому бізнесу і великим підприємствам отримувати змогу розпоряджатися електроенергією, яку вони виробляють за допомогою сонячної чи вітрової енергії. Також запровадження ГП "зеленої" електроенергії дозволить підтвердити "зелений" статус електроенергії, виробленої з ВДЕ.
Ще у 2009 році першим ефективним поштовхом для розвитку цього сектору стало запровадження «Зеленого тарифу». Однак, з роками практика показала малу ефективність такого механізму.
Закон 3220-IX запровадив нові стимули для розвитку ВДЕ. Серед них, наприклад, механізм самовиробництва. Цей механізм передбачає можливість взаєморозрахунку вартості обсягу відпуску електроенергії в мережу та вартості обсягу відбору електроенергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.
Так, активні споживачі електроенергії, що виробляють електроенергію з ВДЕ, можуть відпускати надлишки виробленої електроенергії у електричну мережу та одержувати компенсацію за ці відпущені обсяги. Споживачі отримують плату за відпущену електроенергію згідно з тарифами. Отримані кошти можуть бути використані споживачами для покриття їх власних витрат на електроенергію або інших послуг.
Законодавчі зміни призводять до розвитку ринку. Яскравим прикладом є підписання 4 грудня 2023 данської компанією Vestas і українським ДТЕК Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці у будівництві другої черги Тилігульської вітроелектростанції на півдні України. Разом перша та друга черги будівництва ВЕС дозволить станції стати найбільшою в Україні та Східній Європі - разом вони матимуть 498 МВт потужності.
Отже, зростаючий інтерес інвесторів до транспортування сонячної енергії підкреслює потребу в додаткових фінансових ресурсах, роблячи цей сектор привабливим для інвестицій. Разом з тим, гармонізація законодавства з європейськими стандартами є важливим для досягнення позначених результатів. Дипломатична та законотворча діяльність України в цьому напрямку створює об'єктивні умови для залучення інвестицій та впровадження новітніх технологій у секторі вітрової і сонячної енергії після завершення війни.
3. Інноваційність «зеленої» енергетики
Україна вже не вперше показала себе гідним гравцем на технологічному та інноваційному ринку. Яскравим прикладом може слугувати один із найвідоміших у світі українських стартапів, - віконні жалюзі, які здатні генерувати електричну енергію. Українська компанія SolarGaps запропонувало інноваційне рішення, яке дає змогу генерувати енергію за допомогою жалюзі з фотовольтаїчними модулями. Цю технологію можна використовувати для живлення. Якщо є надлишок енергії, її можна продавати за «зеленим тарифом».
Україна також пропонує низку програм підтримки стартапів у сфері «зеленої» енергетики. Таким прикладом може бути Climate innovation vouchers, які надають кліматичні інноваційні ваучери. Кліматичні Інноваційні Ваучери - це програма, яка надає гранти малому та середньому бізнесу для фінансування послуг, таких як ІТ-розробка, маркетинг і брендинг, промисловий дизайн, захист інтелектуальної власності.
Україна активно представляє інноваційні рішення в секторі "зеленої" енергетики, що вирізняються своєю унікальністю в світовому контексті. Зближення з міжнародними стандартами посилює потенціал України у розробці новаторських енергетичних рішень та сприяє сталому розвитку цього сектору.
4. Біомаса
Біомаса - це відходи рослинництва, лісництва, тваринництва та харчової промисловості. Внаслідок ферментації органічна маса виділяє біогаз. Станом на сьогодні цей сектор привертає все більше увагу бізнесу і потребує інвестування у проектування систем та установок.
Але майбутнє використання біомаси у «зеленій» енергетиці ховається глибше - у використання біомаси приходять нові біотехнології. Прикладом таких технологій є виведення нового покоління бактерій, які перетворюють на газ відходи птахівництва, які раніше були біологічними відходами, що не підлягали утилізації. Такі біогазові установки використовуються на великих господарствах у якості локального енергетичного джерела. Для біогазових комплексів, що утилізують відходи, потрібні значні ресурси.
Що стосується ЄС, країни-члени уклали угоду, що посилює критерії сталості використання біомаси для виробництва енергії.
Оскільки Україна є аграрною країною та має значні ресурси для розвитку сектору біомаси, це привертає увагу як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів для провадження нових технологій.
Спробуйте LIGA360 PRO - рішення нового покоління для пошуку й аналізу інформації. Знаходьте відповіді, консультації експертів та алгоритми дій для вашої сфери діяльності. Більше переваг за посиланням.
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
На додаток до зазначених критеріїв пропонуємо розглянути інвестиційний потенціал нашої країни. Україна посіла 47 місце із 110 у рейтингу найпривабливіших країн для інвестицій в “зелену” енергетику 2023 за показниками Cimatescope by Bloomberg. Параметрами рейтингу були 3 основні категорії оцінювання:
1) «Фундаментальні засади» - Україна отримала 2,88/5 балів.
Цей параметр охоплює ключові ринкові політики, структури та бар'єри для інвестицій.
2) «Можливості» - Україна отримала 0,78/5 балів.
За цим критерієм оцінюється потенціал ринку щодо збільшення пропозицій ВДЕ, екологічно чистого транспорту та технологій для опалення.
3) «Досвід» - Україна отримала 0,78/5 балів.
Враховується досягнення ринку, історичні дані щодо впровадження екологічно чистих технологій та темпи зростання інвестицій у цьому секторі.
Слід зазначити, що наслідки війни, захоплення частини території та руйнації мають неабиякий вплив на розвиток енергетичної системи нашої держави. Україна прийняла історичне рішення - концентруватися на побудові абсолютно нової післявоєнної енергетичної системи, а не відновлення старої. Тож міжнародні інвестори та девелопери як ніхто розуміють ці перспективи, а Україна має великі шанси повернути неминучі наслідки війни на свою користь та піднятися в рейтингу інвестиційного потенціалу.
Висновки
Майбутнє «зеленої» енергетики в Україні є перспективним та динамічним. Природні умови, такі як сприятливий клімат та потенціал сонячних та вітрових ресурсів, роблять країну ідеальним місцем для виробництва "зеленої" енергії. Законодавчі ініціативи та наближення до стандартів ЄС сприяють активному розвитку ВДЕ, а впровадження нових технологій у секторі, таких як системи накопичення та інтеграція біотехнологій, відкриває широкі можливості для інновацій.
Україна вже активно взаємодіє з міжнародними партнерами та використовує європейські стандарти для підвищення сталості та ефективності використання "зеленої" енергії. Привабливим є потенціал для експорту зеленої електроенергії, що може стати важливим чинником для привертання зовнішніх інвестицій. Однак для цього слід продовжити впровадження механізму обігу ГП для підтвердження походження енергії.
Важливо враховувати виклики, такі як війна, потреба в фінансових ресурсах для нових технологій та впровадження європейських стандартів. За належного управління та ефективного вирішення цих завдань, Україна може стати ключовим гравцем у «зеленому» енергетичному секторі, забезпечуючи сталість та незалежність енергопостачання країни у майбутньому.
