Пріоритетне право Фонду відбудови: юридичні ризики для України у світлі європейських зобов’язань

Угода між Урядом України та Урядом США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови стала важливим політичним кроком у напрямку поствоєнного економічного відновлення. Однак одна з її ключових умов - пріоритетне право Фонду на участь у видобувних проєктах в Україні - викликає обґрунтовані юридичні застереження. З огляду на чинне законодавство та міжнародні зобов'язання України перед Європейським Союзом, існує низка потенційних правових ризиків, які можуть мати далекосяжні наслідки як для української держави, так і для загального інвестиційного клімату. 

Колізія з правом ЄС: порушення принципу відкритого доступу 

Ключовим джерелом потенційної правової колізії є Директива 94/22/ЄС, яка регламентує умови доступу до видобування нафти та газу в країнах-членах ЄС. Згідно з цією Директивою, держава повинна забезпечити відкриту, прозору та конкурентну процедуру видачі дозволів на геологічне вивчення та розробку надр. Надання пріоритетного, а тим більше виключного, права одному інвестору - у даному випадку американському фонду - суперечить самому духу та букві європейського енергетичного права. 

Ця колізія набуває особливої ваги в контексті Угоди про асоціацію з ЄС, в якій Україна взяла на себе зобов'язання імплементувати зазначену директиву у своє національне законодавство. Відхилення від принципів конкурентного доступу може бути сприйнято Євросоюзом як порушення умов Угоди, що загрожує політичними, правовими й економічними наслідками. 

Ризик дискримінації: виключення інших інвесторів 

Надання американському фонду особливих прав також піднімає питання дискримінації інших іноземних інвесторів, зокрема з країн ЄС. Статті 88, 280 та 288 Угоди про асоціацію прямо забороняють створення переваг для одного кола суб'єктів за рахунок інших. Таким чином, інвестори з Європейського Союзу можуть розглядати зазначену умову як порушення принципів рівного доступу до українського ринку. 

У перспективі це може призвести до юридичних претензій, міжнародних арбітражів і, що не менш важливо, до втрати довіри з боку європейських партнерів, включно з тими, хто зацікавлений у реалізації масштабних проєктів відновлення за підтримки інструментів на кшталт Ukraine Facility. 

Необхідність змін до Кодексу про надра 

Ще одним викликом є невідповідність таких пріоритетних прав положенням Кодексу України про надра. Чинне законодавство не передбачає можливості делегування преференцій окремим іноземним суб'єктам або фондам. Щоб зробити участь Фонду відбудови юридично можливою та легітимною, необхідно внести зміни до профільного законодавства, зокрема: 

• Передбачити можливість надання спеціальних умов участі у видобувних проєктах лише через визначені законом процедури. 

• Встановити часові, функціональні та прцедурні обмеження для реалізації пріоритетного права. 

• Вбудувати механізми забезпечення прозорості, моніторингу та обмеження впливу на конкуренцію. 

Без таких змін Україна фактично не матиме правових інструментів для виконання власних зобов'язань та водночас ризикує зіткнутися з внутрішніми правовими позовами. 

Чи є запобіжники? Потенціал для узгодження з ЄС 

Варто зазначити, що сама Угода з США містить механізм консультацій у разі виникнення конфліктів із міжнародними зобов'язаннями України. Зокрема, пункт 1(c) статті VII Угоди передбачає можливість перегляду положень за погодженням сторін. Це дає певний простір для адаптації умов участі Фонду до європейських стандартів і водночас уникнення ескалації правового конфлікту.

Підсумок: необхідна стратегічна правова інтеграція 

Формування пріоритетного інвестора у видобувному секторі - це крок, що має стратегічне значення для України у повоєнному періоді. Проте будь-які спеціальні умови участі іноземних гравців повинні бути повністю узгоджені з європейськими стандартами та відповідати внутрішньому законодавству. Без цього виникає ризик не лише юридичних претензій, але й втрати довіри з боку ключових західних партнерів. 

Для збалансованого просування таких ініціатив Україні потрібен виважений діалог із ЄС, глибока правова експертиза, а також системна імплементація змін до національного законодавства. Лише у такий спосіб ми зможемо забезпечити легітимність міжнародного партнерства, зберегти інвестиційну привабливість та водночас не відступити від євроінтеграційного курсу. 

Легітимна імплементація положень угоди про Фонд відбудови в систему спецдозволів: виклики та перспективи 

Україна нині стоїть перед важливим викликом - як імплементувати положення Угоди між Урядом України та Урядом США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (далі - «Угода»), зокрема механізм пріоритетного права Фонду на участь у видобувних проєктах, у чинну систему видачі спецдозволів на надрокористування. Хоча теоретично це можливо, на практиці впровадження таких преференційних умов пов'язане з низкою юридичних ризиків і складнощів, що можуть призвести до судових оскаржень з боку інших інвесторів. 

Законодавчий контекст: відкритість, конкуренція та недискримінація 

Законодавство України у сфері надрокористування - зокрема Кодекс України про надра - закріплює принципи відкритої, прозорої і конкурентної процедури надання спецдозволів. Це відповідає загальноєвропейським стандартам, визначеним у Директиві 94/22/ЄС, що зобов'язує держави-члени гарантувати рівний доступ для всіх інвесторів до дозволів на видобуток корисних копалин. 

Такі норми імплементовані й в Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема в статях 88, 280 та 288, які забороняють дискримінаційні обмеження та надають усім суб'єктам рівні умови для участі в ліцензійних процедурах. 

Натомість положення Угоди про Фонд відбудови створюють виняткове пріоритетне право для американського фонду, що потенційно порушує принципи відкритості та рівності доступу. Це породжує суттєві правові колізії, які мають бути врегульовані на рівні національного законодавства. 

Практична складність впровадження преференцій 

Відсутність прецедентів та чітких норм у чинному законодавстві, що б передбачали подібні виняткові права для іноземних інвестиційних фондів, означає, що пряме застосування пріоритету Фонду відбудови без змін до законів є проблематичним. 

На практиці це означає, що: 

• Прийняття рішень про надання преференцій може бути оскаржене в національних судах іншими інвесторами, які вбачатимуть порушення принципу недискримінації. 

• Можливі також міжнародні арбітражні спори за участю інвесторів з країн ЄС, які будуть посилатися на положення Угоди про асоціацію та Директиву 94/22/ЄС. 

• Це ставить під загрозу довіру до системи спецдозволів, створюючи невизначеність і ризики для всіх учасників ринку. 

Шляхи законодавчого врегулювання: від спеціального закону до змін у Кодексі 

Для мінімізації ризиків і легалізації пріоритетного права Фонду відбудови необхідне чітке закріплення таких механізмів у національному законодавстві. 

Як це може бути реалізовано? 

Через ухвалення спеціального закону про ратифікацію Угоди, який встановить правову основу для надання виняткових прав міжнародним фондам, створеним на міжурядовій основі. Через внесення змін до Кодексу України про надра, що передбачають: 

• Можливість встановлення преференцій для окремих суб'єктів; 

• Чіткі часові та процедурні обмеження; 

• Механізми прозорості та моніторингу реалізації преференцій. 

Важливо, що такі зміни мають бути дуже чітко сформульовані, щоб уникнути надмірної широти, яка потенційно відкривала б двері для зловживань та подальших судових спорів. 

Механізми балансування інтересів: часові обмеження, «second call» і винятки за держінтересом 

Щоб забезпечити баланс між пріоритетом для американського партнера та принципами конкуренції для інших інвесторів, держава може застосувати комплекс заходів: 

• Часові обмеження преференцій, які дозволять Фонду користуватися правом виняткового доступу лише протягом визначеного періоду. Після цього ринок відкривається для всіх. 

• Механізм «second call» - відкритий конкурс, що запускається у разі, якщо перша стадія за преференцією не принесла результатів. Це гарантує, що ринок у підсумку залишиться відкритим. 

• Винятки в інтересах держави, що дають змогу тимчасово обмежувати конкуренцію для стратегічних проєктів, які мають особливе значення для безпеки, енергетичної стабільності чи екології. 

Такий підхід відповідає кращим міжнародним практикам та мінімізує ризики правових конфліктів. Розширення правового інструментарію: внесення змін до законів про концесію та розподіл продукції Ще одним напрямом врегулювання є вдосконалення механізмів участі інвесторів у суміжних сферах. 

Зміни до Закону «Про концесію» та Закону «Про угоди про розподіл продукції» дозволять створити прозорі умови для залучення іноземних компаній до інфраструктурних проєктів, що супроводжують видобуток - таких як логістика, переробка, енергозабезпечення. Це дозволить ефективно розмежувати сфери впливу різних інвесторів, зменшити ризики конфліктів із європейським правом і сприяти кращому інвестиційному клімату. 

Потенційні наслідки неврегульованості: судові спори та втрата довіри 

Відсутність чітких правил і прозорих процедур створює значні ризики: 

• Судові спори з інвесторами з ЄС, які можуть розцінювати преференції як порушення принципів рівності. 

• Підрив довіри до української системи управління надрами, що негативно вплине на інвестиційну привабливість України загалом. 

• Загроза політичної та економічної ізоляції у вигляді санкцій чи блокувань співпраці з європейськими партнерами. 

Ці виклики вимагають не лише технічних змін у законах, але й глибокого стратегічного підходу до співпраці із західними партнерами. 

Стратегія комплексного і збалансованого врегулювання 

Імплементація положень Угоди про Фонд відбудови в національне законодавство - це необхідний крок для реалізації важливих інвестиційних проектів. Водночас для уникнення правових колізій та судових спорів потрібна чітка, прозора та збалансована правова база. 

Комбінація законодавчих змін, механізмів тимчасових обмежень, відкритих конкурсів і державних винятків може створити умови для легітимної реалізації преференцій, зберігаючи при цьому довіру з боку європейських партнерів. Тільки такий системний підхід допоможе Україні зберегти баланс між стратегічними інтересами, міжнародними зобов'язаннями та підтримкою конкурентного інвестиційного середовища. 

Гарантування юридичного захисту прав Фонду відбудови: баланс між інтересами інвестора та суверенітетом держави 

Післявоєнне відновлення України неможливе без масштабних інвестицій та стратегічних партнерств. Одним із таких важливих механізмів стала Угода про Американсько-український інвестиційний фонд відбудови, яка надає Фонду пріоритетні права у видобувних проєктах. Водночас виникає питання: як забезпечити надійний юридичний захист цих прав, не порушуючи суверенітет України у регулюванні надр? 

Арбітраж: ключ до нейтрального та передбачуваного вирішення спорів 

Одним із фундаментальних інструментів гарантії захисту прав інвестора є арбітражний механізм. Важливо, щоб він був організований у нейтральній юрисдикції або за правилами авторитетних міжнародних інституцій, таких як UNCITRAL або ICSID. 

Такий механізм дозволяє захищати права Фонду поза межами української національної системи, що знижує ризики упередженості чи конфлікту інтересів. Водночас сфера дії арбітражу має бути обмежена чіткими положеннями: наприклад, спори щодо тлумачення положень угоди чи контрактів, але не загальні питання державного регулювання надрокористування, що залишаються прерогативою суверенної держави. 

Міжурядова комісія: платформа для консультацій та запобігання конфліктам 

Для мінімізації конфліктів корисним буде створення постійно діючої міжурядової координаційної комісії або наглядової ради Фонду. Цей орган може виконувати функції первинного форуму для консультацій, розв'язання спірних питань та узгодження позицій сторін. 

Комісія повинна мати мандат попереджувати ескалацію спорів, консультувати з питань законодавчих змін у сфері надрокористування, що можуть вплинути на інтереси Фонду. Такий механізм дозволить уникнути односторонніх рішень з боку держави, які можуть трактуватися як порушення угоди. 

Положення про форс-мажор і доктрину зміни обставин 

Юридична безпека Фонду має враховувати непередбачувані події, такі як зміни у законодавстві у зв'язку з інтеграцією України до ЄС або воєнні дії. 

Важливо впровадити у договірні механізми положення про форс-мажор (force majeure) та доктрину зміни обставин (hardship clause). Вони дозволяють уникнути ситуацій, коли держава змушена обмежувати свої повноваження у надрокористуванні, щоб не порушувати угоду. 

Ці положення мають гарантувати, що баланс між правами Фонду і суверенітетом України збережеться не тільки на момент підписання угоди, а й у динаміці подальших подій. 

Регуляторна співпраця: прозорість і комунікація 

Доцільно запровадити спеціальний порядок взаємодії між урядом, регуляторними органами та Фондом, оформлений у вигляді підзаконного акта або протоколу виконання угоди. 

Цей документ може передбачати принципи регуляторної співпраці, зокрема: 

• Попереднє інформування Фонду про заплановані зміни у законодавстві; 

• Можливість подання письмових зауважень; 

• Участь у публічних обговореннях відповідних нормативних актів. 

Такий інструментарій створює атмосферу довіри і передбачуваності у взаєминах між державою і Фондом. 

Чи може досвід Фонду відбудови стати моделлю для інших міжнародних партнерств? 

Досвід створення Американсько-українського Фонду відбудови має потенціал стати прецедентом для розвитку подібних стратегічних альянсів із іншими країнами Заходу. 

Важливо розглядати такі угоди не лише як джерело інвестицій, а й як механізми спільного управління ризиками та відповідальності у критичних секторах - енергетиці, транспорті, агросекторі тощо. Аналогічною є ідея Угоди про сторічне партнерство з Великою Британією, яка охоплює взаємовигідну співпрацю у ключових галузях. 

Уникнення політичної токсичності: публічність, прозорість і дзеркальність 

Щоб такі партнерства не спричиняли внутрішніх політичних конфліктів, слід дотримуватися низки важливих умов: 

• Публічні консультації під час розробки угод - для залучення громадськості та формування довіри; 

• Прозорі та конкурентні процедури доступу до проєктів, навіть при наявності преференцій для стратегічних партнерів; 

• Залучення міжнародних фінансових інституцій (ЄІБ, ЄБРР, МБРР) як гарантій прозорості; 

• Впровадження відкритої «карти» стратегічних партнерств із чітким визначенням секторів, механізмів та вигод; 

Дзеркальні умови, які забезпечують рівний доступ українських компаній до ринків партнерів - ознака повноцінного економічного союзу. 

Висновок: збалансована архітектура міжнародних партнерств для відновлення України 

Побудова системи юридичного захисту прав Фонду відбудови, яка враховує інтереси інвестора та суверенітет України, вимагає комплексного підходу: 

• Арбітражні механізми з чіткими межами компетенції; 

• Міжурядові координаційні платформи; 

• Положення про форс-мажор та зміи обставин; 

• Регуляторна співпраця і прозорі процедури. 

Цей збалансований інструментарій забезпечує не лише стабільність і передбачуваність для іноземних партнерів, а й збереження права України самостійно регулювати свої надра. 

Досвід Фонду відбудови може стати основою нової архітектури міжнародних альянсів - але тільки за умови прозорого врядування, юридичної симетрії та відкритої комунікації всередині країни і на міжнародній арені. 

LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні.