"Маски-шоу стоп" - нова версія від РНБО

На фоні нещодавніх резонансних затримань питання тиску на бізнес знову на першому місці суспільно-політичної повістки. Після активізації бізнес-спільноти та правозахисників щодо свавілля правоохоронних структур у владних кабінетах відчули градус напруги та пожвавили діалог з представниками українського бізнесу. Керівництво України отримало чіткий сигнал необхідності змін у взаємовідносинах приватного сектору економіки та держави.

23.01.2024 року Указом Президента України № 21/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану» (далі - Рішення).

Президент України згадав вказане Рішення РНБО у своєму вчорашньому зверненні, зазначивши: «Чітко визначені кроки, які допоможуть і українським підприємцям, і державним інституціям подолати увесь той комплекс проблем, про який багато говорилося цими тижнями».

Спробуємо розібратись, які саме рішення прийнято та спрогнозувати їх вплив на правозастосовний процес.

Щодо юридичного значення Рішення РНБО для бізнесу та акцентованих у ньому структур

Згідно ст. 1 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» (далі - Закон) Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Згідно п. 11, ч. 1 та ч. 2, ст. 4 Закону, відповідно до функцій, визначених Конституцією України, цим Законом та іншими законами, Рада національної безпеки і оборони України розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України:

• приймає рішення щодо невідкладних заходів із розв'язання кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України;

• координує виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України, і здійснює поточний контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України відповідні висновки та пропозиції.

Прим.: Кризовою ситуацією вважається крайнє загострення протиріч, гостра дестабілізація становища в будь-якій сфері діяльності, регіоні, країні (ст. 4 Закону).

Згідно ч. 4, ст. 10 Закону, рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковим до виконання органами державної влади.

Отже, прийняте Рішення РНБО можна вважати невідкладним кроком влади у врівноваженні питання економічної безпеки та намаганні згладити напругу в бізнес середовищі.

Щодо наслідків прийнятого Рішення для бізнесу та часових рамок такого

П. 2 Рішення РНБО зазначає, що Кабінетові Міністрів України невідкладно:

а) внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до:

Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо посилення механізмів функціонування Бюро економічної безпеки України;

Кримінального процесуального кодексу України, законів України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо встановлення додаткових гарантій захисту законних інтересів підприємництва під час здійснення кримінального провадження й забезпечення консолідації повноважень органів правопорядку щодо протидії правопорушенням, що посягають на економіку держави, в єдиному органі - Бюро економічної безпеки України;

Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо врегулювання граничного рівня прибутку для державних контрактів, що виконувалися/виконуються під час дії правового режиму воєнного стану;

б) провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування.

Вказані заходи є першочерговими і терміновими, але чітко не визначені в часі.

В частині консолідації повноважень органів правопорядку щодо протидії правопорушенням, що посягають на економіку держави, в єдиному органі - Бюро економічної безпеки України, - це давно очікувана бізнес-спільнотою ініціатива. Адже сьогодні питаннями кримінальних розслідувань у сфері економіки можуть займатися, окрім БЕБ: Національна поліція України, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України.

Що стосується питання блокування податкових накладних - тут позиція дуже проста, треба викорінити цей корупційний «інструмент» як явище. Натомість впровадити цивілізований, прозорий, прагматичний механізм моніторингу фіскальних ризиків за мінімального втручання людини.

П. 3 Рішення РНБО зазначає:

Рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, Службі безпеки України:

• провести у тримісячний строк аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях та визначити доцільність їх подальшого застосування, а також актуальність відображення інформації про них у публічних електронних реєстрах;

• утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання.

Як показує історія, спроби зупинити тиск на бізнес, або так звані «маски-шоу» відбувалося і раніше.

Ще в 2017 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», закон від 16.11.2017 № 2469-VIII.

Далі, в 2018 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», закон від 18.09.2018 № 2548-VIII.

Наступні спроби далі законопроектів не пройшли. Попри деякі позитивні зрушення, вказані закони істотно зрушити з місця баланс сил між кримінальною юстицією та правами підприємців не спромоглися.

Для більшості «білого» бізнесу сам факт відкриття кримінального провадження є негативним фактом, який впливає на імідж та ділову репутацію, змушує відволікати адміністративний та фінансовий ресурс для відпрацювання такого провадження. І правоохоронці це чудово розуміють. Тут мова йде навіть не про повну зупинку бізнесу, коли активи або рахунки блокуються арештами, офіси зачиняються на обшуки і так далі. Адже сама поява кримінального провадження в реєстрах може зірвати перспективні угоди, зупинити видачу кредиту або негативно вплинути на банківські ковенанти.

Відкритим залишається питання, хто надасть правомірну оцінку наслідків процесуальних дій щодо впливу на діяльність суб'єкта господарювання, окрім самого суб'єкта? Також, невже будь-який слідчий по результату аудиту вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях добровільно та самостійно визначить недоцільність їх подальшого застосування?

Рішення РНБО спрямоване показати бізнесу, Вас почуто, працюйте далі спокійно, держава вчиняє дії для гармонізації відносин. Але цього замало, бізнес потребує наступних кардинальних змін:

• заборона арешту рахунків/мораторій на обшуки на час воєнного стану у справах, які не торкаються секторів оборони та безпеки;

• автоматичне закриття справ, за якими тривалий час не пред'являлося звинувачень;

• припинення порочної практики "перевідкриття" справи з метою корупційного тиску на бізнес;

• запровадження фінансової відповідальності для працівників силових структур за неправомірні дії щодо тиску на бізнес;

• ініціювання обшуків перед слідчим суддею тільки за письмової згоди керівника органу досудового розслідування;

• тощо.

І це не просто забаганки, це життєва потреба для виживання та розвитку цілих галузей економіки, які систематично потерпають від заходів процесуального тиску. Досить згадати лише вилучення серверів в IT, блокування експорту горіхів та зернових, незаконні затримки імпорту LPG та багато іншого.

На нашу думку, вказане Рішення РНБО носить більше декларативний характер та покликане знизити напругу в публічній площині. Проте подальша покрокова реалізація закладених у ньому рекомендацій дозволить говорити про зміну підходів влади до самої філософі відносин між правоохоронцями та бізнесом, де останній завжди розглядався лише як вівці, яких можна систематично та безкарно «стригти».

Михайло Тележинський, адвокат, радник AO AZONES

Михайло Третьяков, адвокат, керуючий партнер AO AZONES