Благодійні та волонтерські організації в комплаєнс-діяльності

На перший погляд, діяльність благодійних організацій і волонтерів може здаватися такою, що не потребує жодного комплаєнс-контролю. Адже їх створюють із метою благодійності: така організація отримує кошти від донорів і спонсорів, щоб потім передати гроші іншим особам, які потребують гуманітарної допомоги. Такі організації не ведуть особисто комерційної діяльності з метою отримання прибутку, а безкорисливо допомагають постраждалим від стихійного лиха чи війни або надають фінансову допомогу для підтримки окремих прошарків суспільства.

Утім, відмивачі грошей вишукують будь-яку можливість для використання підприємств, які видаються слабкими з погляду організації фінансового контролю, щоб відмити свої протиправні кошти. Благодійні організації, піклувальники, працівники та волонтери становлять таку ж ціль, як і інші учасники фінансових відносин. Отже, злочинці можуть шукати дедалі досконаліших і творчих способів відмивання доходів від злочинної діяльності, тож благодійна індустрія та її учасники повинні добре знати відповідне законодавство й зобов'язання щодо них, коли йдеться про відмивання грошей.

Є кілька способів, до яких відмивачі грошей можуть вдатися, щоб використати благодійні організації для власної вигоди, зокрема:

1. Пожертва готівкою або через інтернет-банкінг безпосередньо або через посередника, для того щоб розмістити протиправні гроші в законній фінансовій системі. Потім шахраї роблять запит на повернення всієї або частини пожертви й використовують таке відшкодування для полегшення відмивання грошей, декларуючи його як отримання допомоги від благодійників.

2. Створення отримувача благодійних коштів, який видається законним, але насправді є фіктивною фірмою для провадження злочинної діяльності шахраїв. Тобто донор надає кошти злочинного походження благодійникам за умови їх подальшого переказу певному отримувачу - фірмі, яку вони створили. Отже, це видається звичайною діяльністю з допомоги, однак у такий спосіб гроші лише мають вигляд законно отриманих від благодійників. У цьому випадку благодійна організація не знає про існування такого способу її використання.

3. Махлювання з правилами. Наприклад, у Великій Британії діють правила, за якими можна отримати податкові чи інші фінансові вигоди від благодійної пожертви, коли той, хто платить вище за базову ставку податку, може повернути різницю між сплаченою та основною ставкою за свою благодійну пожертву. Зробивши благодійну пожертву, злочинець зможе вимагати таке повернення, і тоді ці гроші будуть нібито із законного джерела.

4. Пожертва злочинцями грошей благодійній організації в обмін на якусь моральну вигоду (наприклад, професійну належність, що надасть їхньому злочинному підприємству вигляд респектабельності та легітимності).

Звісно, наведені приклади - це лише типології, які існують. Багато чого залежить від юрисдикції, де зареєстровано благодійну організацію або де така організація провадить свою діяльність. У деяких державах функціонують регулятори, які встановлюють правила щодо комплаєнсу. Наприклад, Благодійна комісія Англії та Уельсу (CCEW) відповідає за регулювання благодійних організацій в Англії та Уельсі. CCEW встановлює свої зобов'язання, зокрема відповідальне управління ресурсами благодійної організації, і публікує рекомендації.

Деякі благодійні організації працюють у ризикових регіонах або провадять ризикову діяльність. Наприклад, до таких ризиків належать: шахрайство, фінансова злочинність, екстремізм чи тероризм.

Благодійні організації повинні оцінювати ці ризики та вживати пропорційних заходів. Якщо благодійна організація має справу зі згаданими ризиками, вона повинна діяти за такими трьома принципами:

1. Знайте свого донора (наприклад, якщо ваша благодійна організація отримує великі пожертви, особливо анонімні або грошові пожертви або з преференційними умовами).

2. Знайте свого партнера (якщо ваша благодійна організація покладається на партнерів або посередників для виконання будь-якої своєї роботи, постачальників послуг, субпідрядників, тощо).

3. Знайте своїх бенефіціарів (наприклад, якщо ваша благодійна організація надає гранти готівкою чи іншою фінансовою підтримкою безпосередньо юридичним або фізичним особам).

Отже, регулятор Великої Британії встановлює обов'язковість комплаєнсу дью-дилідженс, що можливо за наявності відповідного персоналу й автоматизованих систем із комплаєнсу, які дають змогу знати всі три категорії осіб, указаних вище. Зважаючи на регіональну та міждержавну активність благодійників, комплаєнс-процеси мають бути наявні на місцевому рівні в регіоні діяльності та підпорядковуватися головному офісу в іншій державі.

Додатково CCEW встановлює, що повинні бути відповідні внутрішні процедури для персоналу, включаючи повідомлення про відомі або підозрювані фінансові злочини чи зловживання. Співробітники та волонтери повинні здобути належне навчання для ознайомлення з процедурами звітування благодійної організації, фінансовим контролем та її комплаєнс-діяльністю.

Особи, які вносять благодійні внески, також повинні бути пильними:

1. Шахраї можуть прикидатися благодійною організацією, якої насправді не існує.

2. Злочинці можуть створити абсолютно нову благодійну організацію, яка видається законною, а натомість є передовою фірмою для відмивання грошей.

Є кілька додаткових специфічних для благодійності ознак відмивання грошей:

1. Прохання зробити незвично великі разові пожертви або низку невеликих пожертв, не розкриваючи джерело походження коштів або його платника.

2. Незвичайні умови щодо подальшого використання пожертв, які здаються нелогічними, неможливими в реалізації, спрямовані на іншу діяльність, ніж задекларована благодійниками.

Донори допомоги повинні попросити благодійні організації ідентифікувати себе та вимагати пояснення у випадках, наведених вище.

Співвідношення благодійних організацій і банківського сектору

До фінансових установ висувають більш жорсткі нормативні вимоги через те, що злочинці можуть використовувати їх для відмивання й передання незаконних грошей та підтримки тероризму. Банки зобов'язані проводити належну комплаєнс-перевірку для отримання інформації про своїх клієнтів-благодійників, наприклад:

- місця, де вони працюють;

- з ким вони працюють;

- хто їх створив;

- джерело їхніх грошей.

На практиці благодійні організації автоматично потрапляють до категорії клієнтів високого ризику для банківських закладів через свою діяльність, яка пов'язана з отриманням і використанням готівки. Готівкові кошти може надавати безпосередньо особа у відділенні благодійної організації або через банківські рахунки. Організація своєю чергою також може видавати готівку як гуманітарну допомогу. Тобто повинен бути комплаєнс-контроль за отриманням і використанням готівки.

Банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів - благодійних організацій створити системи належної комплаєнс-діяльності, щоб гарантувати, що цей вид клієнтів отримує кошти із законних джерел фінансування та, як результат, уникає фінансових злочинів.

Благодійні організації в Україні та їхня комплаєнс-діяльність

За різними підрахунками, в Україні нині налічується 20671 благодійна організація (до речі, проти грудня 2021 року кількість таких благодійників зросла на 74 %). Сюди входять українські організації та міжнародні, які вже існують в індустрії благодійної діяльності десятиліттями і створили в Україні свої представництва. За дослідженнями, іноземні філії мають розгалужену комплаєнс-діяльність, засновану на західних стандартах із застосуванням міжнародної практики, систем автоматизованого дью-дилідженсу для посиленої перевірки контрагентів, і систему комплаєнс-навчання. Створення й застосування надійної комплаєнс-програми для благодійної організації вбачається необхідністю для діяльності в Україні. Санкційні режими, запроваджені Україною, передбачають санкційну перевірку потенційних і наявних клієнтів, кінцевих бенефіціарів та інших осіб за потреби. Виходячи із цього, виникає потреба в ретельному комплаєнсі для дослідження своїх клієнтів - від анкет для нових споживачів послуг до їх систематичного медіамоніторингу та скринінгу за допомогою пошукових комплаєнсових баз даних