Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Гроші в обмін на призначення: як позбутися недобросовісних практик на фармацевтичному ринку

Під час війни недоброчесні практики фармацевтичних компаній по стимулюванню продажів лікарських засобів через неправомірні заохочення лікарів та фармацевтів, нажаль, не просто не зникли, а в деяких випадках навіть розвинулись.

Кожен з нас час від часу стає пацієнтом. Саме під час відвідування лікаря дуже часто можна спостерігати ознаки того, що лікар є "зацікавленим" у конкретних призначеннях. Такими індикаторами, наприклад, є випадки, коли лікар, незважаючи на наявність альтернатив, все ж таки наполягає на конкретному бренді, аргументуючи це якимись вигаданими мало ймовірними історіями, часто виписуючи його на окремих папірцях. Або коли ти зазначаєш про наявність у тебе в домашній аптечці того чи іншого препарату, лікар не бере цього до уваги, а продовжує виписувати аналоги під іншими брендами. Подекуди трапляються випадки, коли лікар, дізнавшись, що в пацієнта є страховка, виписує цілі переліки лікарських засобів, багато з яких є взагалі непотрібними. Недобросовісність фармацевтичного працівника в аптеці часто проявляється тим, що він свідомо приховує наявність тих чи інших препаратів або так само починає вигадувати якісь історії стосовно якості ліків, якщо ти наполягаєш на конкретному бренді.

Такі практики лікарів та фармацевтів є прямим порушенням законодавства України, яким передбачені обмеження та вимоги, яких вони мають дотримуватись.

Так, відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, лікарі та працівники аптек під час здійснення ними професійної діяльності мають бути неупередженими та дотримуватися правил професійної етики, особливо при виписуванні та відпуску лікарських засобів. Також вони не мають права рекламувати лікарські засоби, але при цьому, мають надавати вичерпну та достовірну інформацію про наявність аналогів того чи іншого товару.

Але є й не очевидні, приховані способи впливу на виписування та пропонування лікарських засобів пацієнту. На сьогоднішній день ці практики настільки вже розвинулись, що до них навіть застосовуються нові технології діджиталізації - спеціальні програми фіксування та обліку таких "призначень під впливом".

LIGA360 LEGAL SOLUTION - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням 

Вказані практики, в першу чергу, негативно впливають на життя та здоров'я українців, оскільки в умовах обмеженості фінансових можливостей вони, покладаючись на чесність та професійність працівників охорони здоров'я, вимушені купувати та вживати зайве, що неминуче призводить до нестачі грошей на те, що насправді потрібне, втрату дорогоцінного часу на лікування та накопичення побічних ефектів для здоров'я.

Але по-друге, такий стан речей негативно впливає і на економічну конкуренцію на ринку збуту лікарських засобів. Оскільки доброчесні компанії, що маркетують свою продукцію на ринку законними способами (таких компаній насправді є не мало), вимушені конкурувати із недобросовісними учасниками. Вони свідомо відмовляються від незаконних заходів, дотримуються обмежень із просування своєї продукції (адже лікарські засоби не можуть широко рекламуватись на загальну аудиторію через вимоги закону), але при цьому втрачають продажі через те, що їхні недобросовісні конкуренти використовують в своїй практиці незаконний вплив на призначення та відпуск.

Окремо, слід відзначити, що такі незаконні практики впливу мають ще один дуже шкідливий та довготривалий ефект - вони фактично "розбещують" лікарів та фармацевтів, адже останні звикають до того, що під час призначень та відпуску ліків можна керуватись не тільки професійними міркуваннями та інтересами пацієнтів, а в першу чергу власними фінансовими зисками, для них це фактично стає нормою. Тобто це сприяє розвитку корупції на професійному та побутовому рівні, що в кінці кінців шкодить всьому суспільству, в тому числі і тим, хто це все впроваджує та толерую. Адже, ще раз, кожен із нас і наші близькі час від часу стаємо пацієнтами і так само стикаємось із необхідністю спілкуватись із лікарями та відвідувати аптечні заклади.

На щастя, далеко не всі лікарі та аптечні працівники спокушаються на таке співробітництво із недобросовісними компаніями. Але доброчесним медичним працівникам може бути складно протистояти цьому, якщо до таких практик їх залучає власний роботодавець - тобто лікарня чи аптека, в якій вони працюють, а точніше їхнє керівництво, в тому числі власники. Це можливо, якщо такий незаконний вплив закладений на рівні співпраці юридичних осіб - тобто між фармацевтичними компаніями та лікарнями/аптечними мережами у нібито законних на перший погляд послугах із просування. Але це не означає, що всі маркетингові послуги апріорі є незаконними або такими, що стимулюють вказані практики. Є ціла низка абсолютно законних та навіть корисних для споживача послуг, завдяки яким останній отримує необхідну інформацію про наявність того чи іншого препарату на ринку, про його властивості, об'єктивні переваги тощо.

Яким же чином можна зменшити такі незаконні практики на ринку обігу лікарських засобів?

По-перше, це економічний, системоутворюючий фактор - чим більше лікування буде отримувати пацієнт за рахунок державного фінансування, тим менше він буде вимушений витрачати кошти з власної кишені на лікування, тобто точка вибору продукції буде зміщуватись від пацієнта до спеціалізованих державних інституцій у сфері охорони здоров'я, а пацієнт, в свою чергу, буде покривати за свій рахунок лікування так би мовити "підвищеного комфорту" - тобто альтернативу затвердженому стандарту.

По-друге, це питання провадження та затвердження того самого стандарту лікування - на рівні належних стандартів медичної допомоги, протоколів, настанов. І звичайно дуже б хотілось, щоб в Україні ці стандарти розроблялись не тільки із міркування економії бюджета, а ефективності та безпеки для пацієнтів, щоб вони передбачали застосування нових технологій в лікуванні з найменшими побічними ефектами, навіть якщо вони вимагають більше витрат на першому етапі, але в довготривалій перспективі є більш економічно вигідними навіть і для держави, оскільки дозволяють отримати кращий лікувальний ефект, забезпечити більше працездатного населення.

По-третє, добросовісні компанії, що працюють в Україні, на своєму (горизонтальному) рівні мають так само бути стурбовані недоброчесними практиками своїх конкурентів. Вони, маючи відповідні законні канали збуту та просування, здатні швидше розпізнати такі порушення. Вони мають докладати зусиль та використовувати законні інструменти боротьби із такою недобросовісною конкуренцією, в тому числі шляхом подачі відповідних скарг у контролюючі державні органи - так би мовити відстоювати чесні правила гри на ринку.

Ну і звичайно пацієнти (як на індивідуальному рівні, так і об'єднуючись в пацієнтські організації) мають висвітлювати випадки таких порушень, боротись за свої права та інтереси. Адже саме під тиском як з боку компетентних органів, так із боку бізнесу та суспільства можна поступово зменшувати такі шкідливі практики.

Лана Сінічкіна, партнерка Arzinger, член Виконавчого комітету UNIC

Отримай найважливіші документи для твоєї бізнес-галузі. ІТ-індустрія, АПК, фармацевтична й харчова промисловість - кожна галузь знайдеться в LIGA360. Витрачай час на розвиток бізнесу, а не на пошук інформації. 

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему