ЧОГО ПРАГНЕ УКРАЇНА В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ
Розпорядженням КМУ від 21 квітня 2023 р. № 373-р схвалено нову Енергетичну стратегію України на період до 2050 року. Під час дії воєнного стану документ закритий, проте з новин та коментарів посадовців у відкритих джерелах можна сформувати певне розуміння щодо основних стратегічних цілей та показників - задекларованим ключовим завданням стратегії є перетворення України на енергетичний хаб Європи.
Завдання планується реалізувати за рахунок нарощення потужності генерації з відновлюваних джерел (далі - ВДЕ) до 2050 року, а саме: збільшення потужності вітрової генерації до 140 ГВт (очікувані інвестиції до $134 млрд), сонячної - до 94 ГВт ($62 млрд), накопичувачів енергії (еnergy storage) - до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації - до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ та біоенергетичних потужностей - до 18 ГВт, гідрогенерації - до 9 ГВт ($4,5 млрд).
Відповідно, Україна має офіційний документ, який передбачає амбітні плани щодо трансформації власного енергетичного сектору завдяки розвитку відновлюваної та вуглецево нейтральної генерації і за рахунок залучення інвестицій в енергетичний сектор. При цьому основні сподівання на приватні іноземні та українські інвестиції.
ЧОМУ РИНОК НЕ ВІРИТЬ ДЕРЖАВІ
Очевидно, що основний стримуючий фактор розвитку та трансформації енергетичного сектору України - війна та її наслідки. Водночас війна продемонструвала необхідність розвитку розподіленої незалежної генерації як основного напрямку енергетики.
З моменту повномасштабного вторгнення Україні вдалося за рахунок приватних інвесторів ввести в експлуатацію нові генеруючі потужності з ВДЕ: ВЕС - 157 МВт, СЕС - 56 МВт, БІО - 23 МВт.
Зважаючи на заявлені цілі, темп збільшення генерації з ВДЕ - повільний. Зупиняють інвестиції як системні проблеми, так й відсутність умов для швидкого та масового розвитку генерації та споживання енергії з ВДЕ. Серед основних проблем можна узагальнено виокремити наступні:
- Негативний досвід взаємодії інвесторів сектору відновлюваної енергетики з державою та як результат недовіра до держави, органів влади та правової системи. Зокрема, з початку запровадження механізмів стимулювання розвитку відновлюваної енергетики система підтримки зазнавала значних змін тричі, в тому числі відбувалась ретроспективна зміна рівня «зеленого» тарифу.
- Відсутність обов'язкового для всіх державних органів плану дій щодо реалізації затвердженої Енергетичної стратегії України на період до 2050 року.
- Відсутність інституціональної наступності («спадкоємності») державної політики та часту неузгодженість дій державних органів.
- Ігнорування ринкових чинників в процесі регуляції енергетичної сфери, зокрема, дефіцитні тарифи на послуги операторів систем, перехресне субсидіювання, ручне розподілення коштів, мораторії чи преференційні норми для підприємств комунальної сфери, відсутність контролю платіжної дисципліни, дискримінаційні підходи до розподілу коштів тощо.
- Не забезпечення швидкого та ефективного вирішення проблемних та спірних питань ринку, при тому що в умовах проблем з судовою реформою Регулятор має, встановлені законодавством, широкі дискреційні повноваження швидко вирішувати всі критичні моменти та створювати відповідне сприятливе регуляторне середовище.
- Відсутність системи стимулів та спрощених механізмів розвитку генерації з ВДЕ та її споживання та натомість - складні та довгі процедури відведення земельних ділянок під нові об'єкти; довготривалі та не завжди прозорі екологічні процедури; складність приєднання до систем передачі/розподілу в розрізі отримання та строків реалізації технічних умов; брак загальноприйнятих інструментів для залучення інвестицій та їх страхування; відсутність фінансових стимулів для збільшення споживання енергії з ВДЕ.
Таким чином, основним стримуючим фактором для нових інвестицій в галузь відновлюваної енергетики є саме державна політика й фактичні дії/ бездіяльність органів державної влади відносно відновлюваної енергетики та ринку електричної енергії в цілому. Для зміни ситуації в секторі та досягнення будь-яких цілей від «вистояти» до «енергетичного хабу» декларації мають перетворитися в конкретні та швидкі дії, перелік деяких з яких наведене нижче.
Як енергетичному бізнесу управляти ризиками? Спробуйте корпоративне рішення LIGA360. Законодавство й моніторинг змін енергоринку, перевірка контрагентів з України та Великобританії, відповіді експертів щодо ліцензій, перевірок, мита і податків.?Докладніше.
ПРОБЛЕМИ СЕКТОРУ ВДЕ, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ВИРІШЕНІ У 2024 РОЦІ
Перш за все слід визначити основні потреби сектору відновлюваної енергетики та розпочати прямий та відвертий діалог з існуючими та потенційними інвесторами.
В той же час потрібні конкретні дії для вирішення накопичених проблем, наявність яких блокує інвестиції в розвиток. Зокрема необхідно:
- Наповнити ринок коштами та забезпечити розрахунки.
З моменту запуску нової моделі ринку електричної енергії спостерігається хронічний дефіцит коштів та накопичення заборгованості між учасниками ринку. Найпроблемнішими є:
балансуючий ринок;
розрахунки за тарифом на послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчеризації перед Укренерго;
розрахунки по спеціальним обов'язкам (PSO) по населенню та Послуги розвитку ВДЕ.
Причин створення «ринку боргів» є багато, але основна з них - недофінансування тарифів за послуги операторів систем та підприємств комунальної сфери, відсутність контролю платіжної дисципліни та джерел компенсації за спожиту електроенергію та послуги для споживачів, відключення яких заборонено.
Наразі, Міненерго створено дві робочі групи щодо врегулювання питань заборгованості на ринку електричної енергії. До одної з таких робочих груп запрошено галузеві асоціації виробників з ВДЕ. За наявною інформацією від учасників ринку робоча група розглядає питання «погашення» боргів та зупинення їх нарощування через введення адміністративних важелів таких як спеціальні рахунки для операторів систем розподілу та оператора системи передачі, постачальників універсальних послуг та певної групи споживачів. Проте така ініціатива без вирішення проблеми браку коштів та регуляторної прозорості швидше виглядає як запровадження нових ручних механізмів, а не як реальний інструмент. Окрім того, ініціатива не передбачає запровадження спеціальних рахунків для одного з найбільших боржників на ринку по PSO по населенню - НАЕК «Енергоатом», що також мінімізує її потенційні фінансові результати.
В даному контексті, формуючи тарифну політику та стратегію погашення заборгованості слід керуватися виключно ринковими та фінансовими інструментами із забезпеченням принципу недискримінаційності та добровільності застосування таких інструментів учасниками ринку.
Забезпечити щоквартальний перегляд тарифів.
З метою реформування тарифної політики, що впливає на сектор ВДЕ, варто наголосити на необхідності щоквартального перегляду тарифу, зокрема, на передачу. Так, Укренерго як оператор системи передачі зіштовхується з постійною зміною економічних та фінансових показників, що лягають в основу тарифу, починаючи з інфляції та закінчуючи необхідністю відновлення трансформаторних підстанцій. Звичайно, пріоритетним є розв'язання проблемних ситуацій ніж оплата Послуги по ВДЕ. Щоквартальний перегляд та встановлення обґрунтованого тарифу, що до речі, передбачає можливість і підвищення і зниження, могли б забезпечити виконання Укренерго всіх своїх зобов'язань.
Вирішити проблему з підписанням актів прийому-передачі Послуги по ВДЕ Якщо говорити про заборгованість перед виробниками з ВДЕ, то враховуючи положення Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 26.04.2019 № 641, з вересня 2022 року зобов'язання Укренерго щодо оплати Послуги з розвитку ВДЕ так і не настали. Причиною цьому є не підписання актів, й як наслідок - не затвердження з вересня 2022 року Регулятором розміру вартості Послуги. Відсутність регуляторного реагування, в свою чергу. пов'язано в першу чергу з попереднім питанням, а саме обґрунтованим тарифом на передачу. Зокрема, Укренерго, серед іншого, не зацікавлено у скорому підписані актів, які необхідні для затвердження розміру вартості Послуги, з метою уникнення формування та настання фінансових зобов'язань.
Іншою причиною не підписання актів є нерозуміння ситуації з оплатою відпущеної електричної енергії об'єктами генерації на тимчасово окупованих територіях, що має політичний контекст. Наразі, Гарантований покупець звернувся із судовими позовами про повернення сплачених коштів за періоди квітня-травня 2023 року. При цьому, всім очевидно, що може постати питання обнулення по інших періодах, а отже значний обсяг електроенергії, відпущений 86 станціями, не може бути обліковано і відповідно розмір Послуги не може бути встановлено коректно.
Окрім того, для встановлення розміру Послуги необхідно вирішити проблему небалансів виробників з ВДЕ за період з 01 лютого 2022 по 8 вересня 2022 року. На даний момент Гарантований покупець ініціював взаємозалік зустрічних зобов'язань за цей період, проте таке зарахування видається проблематичним через неможливість застосовувати формулу розрахунку вартості небалансів, що визнана протиправною (протиправність встановлено Постановою Верховного суду від 08.09.2022 р. по справі № 640/4069/21). Зважаючи на ігнорування факту неможливості застосування протиправного нормативно-правового акту виробники звернулись до суду та розгляд відповідних позовів зараз триває, а отже розмір Послуги також не може бути точним без врахування вартості небалансів.
Таким чином, розмір Послуги або не буде затверджений ще впродовж тривалого періоду, що є критичним для галузі, або ж повинен бути затверджений з застереженням щодо подальшого корегування після того як у вище описаних справах крапку поставить суд.
Забезпечити стабільність та незмінність механізму PSO по ВДЕ. Відомо, що НКРЕКП та USAID (із залученням KPMG) опрацьовують ініціативи щодо відокремлення складової витрат на фінансування Послуги з тарифу на передачу електричної енергії та перенесення такого фінансування на споживачів у вигляді окремого платежу. 27 грудня 2023 року на своєму засіданні Регулятор навіть схвалив законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо транспонування актів Енергетичного Співтовариства», який передбачає зміну системи фінансування Послуги по ВДЕ. При цьому від такої ініціативи жоден з ініціаторів не отримає позитивного наслідку, проблема розрахунків з виробниками з ВДЕ лише поглибиться та очевидним буде порушення гарантій держави щодо незмінності умов підтримки, даних ринку під час ретроспективного зниження «зеленого» тарифу. Чергова зміна умов підтримки остаточно зупинить будь-які нові проекти, а діючі інвестори таки розглядатимуть судові способи захисту своїх інтересів.
Ліквідувати несправедливі регуляторні обмеження.
З 15 червня 2022 року діє Наказ Міненерго № 206, який встановлює окремий порядок виплати коштів за придбану Гарантованим покупцем електричну енергію.
Наказ № 206 приймався з метою стабілізації ситуації на енергетичному ринку на початку війни, але досі залишається в дії. Відповідно, окрім очевидних протиріч нормам ЗУ «Про альтернативні джерела енергії», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України» (далі - Закон № 3220) та власне цілям держави, визначеним вище, дія Наказу тісно пов'язана з проблематикою дефіциту тарифу, описаною вище. Даний факт в свою чергу ще раз свідчить про необхідність зміни підходу до встановлення тарифу на передачу для Укренерго, що дозволить не приймати та скасовувати подібні Накази, що дестабілізують галузь.
По-друге, ринок та сектор ВДЕ значно страждають від наявності верхніх цінових обмежень на електричну енергію. Варто нагадати, що цінові обмеження вводились як тимчасове явище при запровадженні нової моделі ринку, адже вільний ринок електричної енергії передбачає саморегуляцію і вільне ціноутворення, яке в такому випадку буде економічно обґрунтованим.
По-третє, значною проблемою для сектору ВДЕ є диспетчерські обмеження генерації від Укренерго, пов'язані із врегулюванням системних обмежень.. Вирішити ситуацію могло б внесення змін до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), щодо оплати витрат на врегулювання системних обмежень Укренерго за рахунок тарифу на послуги з диспетчеризації. Такий крок додав би впевненості та стимулів для роботи виробників ВДЕ на ринку без підтримки
По-четверте, окремого регуляторного підходу потребує сектор виробництва електричної енергії та біогазу з біомаси. Об'єкти генерації з біомаси фактично є типи потужностями, за рахунок яких може забезпечуватись баланс в енергосистемі, але технологія виробництва з біомаси, особливо, біогазу є дуже складною та такою, що має бути врахована при регуляції. Наразі актуальним є забезпечення експорту біометану, основною проблематикою якого є довготривале погодження технічних угод між виробником та оператором газових мереж та необхідність якнайшвидшої імплементації вимог нової Директиви ЄС 2023/2413 (RED III). Проблематика імплементації положень Директиви може бути тимчасово вирішена через надання митним органам доказів (сертифікатів відповідності) критеріям сталості, що закріплено в законопроєкті про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану № 9456, прийняття якого критично для галузі.
Запустити реєстр гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії та забезпечити їх міжнародне визнання.
Законом № 3220 передбачено право і для виробників і для ДП «Гарантований покупець» окреме право на експорт електричної енергії.
В цьому контексті слід зазначити, що в питаннях експорту для ВДЕ повинен бути врегульований доступ до перетину, але, наразі, критичним для експорту є запровадження реєстру гарантій походження електричної енергії.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2024 р. № 227 затверджено Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії і це власне вже дало старт запуску механізму. Тепер потрібно якомога скоріше забезпечити функціонування Реєстру та зайнятися міжнародним визнанням гарантій походження в ЄС, адже без цих компонентів отримання додаткового доходу від експорту саме відновлюваної електроенергії буде неможливим.
Отже, можна резюмувати, що проблеми розвитку галузі ВДЕ є очевидними - простими та складними водночас. Проте, вони можуть бути вирішеними і більше того - повинні вирішуватись, зважаючи на декларації держави і необхідність зміни парадигми ставлення до інвесторів та гостру потребу в інвестиціях для відбудови України. Ринок очікує діалогу від держави і завжди готовий йти на зустріч, але лише за умови дотримання принципу справедливості та розумності регуляторних рішень в галузі.
Ольга Савченко, членкиня Ради Комітету з питань енергетики, нафти та газу Асоціації правників України, партнерка ЮК «Альтело»
LIGA360 LEGAL SOLUTION - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
