Динаміка поточної економічної кон'юнктури, підвищена активність контролюючих органів, режим військового стану в Україні та досить жорсткі законодавчі вимоги сприяють тому, що концепція комплаєнсу почала набувати важливого значення не лише у фінансовому, банківському та державному секторі в широкому розумінні, а й серед малих та середніх підприємств.
У першому випадку специфічні регуляторні вимоги щодо забезпечення внутрішніх механізмів комплаєнсу діють вже давно, але для багатьох малих і середніх приватних компаній ця тема все ще не розвідана та нова. З іншого боку, суб'єктам господарювання з іноземним капіталом не звикати до впровадження системи комплаєнсу, від якої материнські компанії часто вимагають прийняття, наприклад, кодексу етики групи компаній, а також застосування уніфікованих рішень, прийнятих на рівні групи (наприклад, призначення комплаєнс-офіцера або формування комплаєн-менеджменту в компанії).
Впровадження відповідних рішень не дорівнює ефективності комплаєнс-системи. Однак цей процес є початковою точкою для визначення ризиків, що виникають у відповідній компанії та повинен призвести до створення цілісної системи, адаптованої до конкретної компанії.
В той же час багато компаній підходять до цієї теми обережно, розглядаючи комплаєнс не як можливість захистити себе від несприятливих явищ (наприклад, корупції, зловживань, неетичної поведінки тощо), а як додаткову формальність, яку необхідно виконати. Такий підхід незрозумілий, оскільки не враховує довгострокові переваги системи управління комплаєнсом.
До впровадження ефективної системи управління комплаєнсом слід ставитися як до інвестиції, яка швидко дає високу норму прибутку. Комплаєнс-система не тільки підвищує рейтинг компанії, знижує витрати на юридичні консультації, але й може зробити значний внесок в її загальний успіх.
Впровадження ефективної системи комплаєнсу має бути сьогодні стандартом, який є вираженням поваги до морально-етичних принципів у бізнесі, а також цілісного бачення міцної та чесної організації.
У цьому контексті важливо, як підприємець чи компанія визначає етичні принципи, якими керується його бізнес. Вони визначать мотивацію для початку процесу впровадження комплаєнс-системи суто в діловій сфері - наприклад, якість обслуговування, підхід до підрядника, спосіб досягнення фінансових результатів та етичній сфері, що розуміється як демонстрація таких принципів, як лояльність, повага або чесність.
Тому мотивація побудови комплаєнс-системи не повинна випливати лише з бажання уникнути або обмежити відповідальність, але і мати на меті формування в компанії етичних правил та культури доброчесності, які мотивують працівників діяти етично в індивідуальному порядку. Для досягнення такої культури, компанія може використовувати моделювання, наставництво та інші види діяльності, які зміцнюють доброчесність, а також застосувати кодекси етики, відповідні правила й положення.
Етична поведінка має бути невід'ємною частиною поточної діяльності компанії, в основі якої лежать міцні етичні цінності, які необхідно старанно виявляти і розвивати, а також повідомляти про них під час взаємодії із зацікавленими сторонами.
Етичні методи ведення бізнесу зазвичай приносять відчутні переваги, такі як доступ до можливостей, полегшений доступ до ринку, гарна репутація, лояльність клієнтів, а також підвищена привабливість для талановитих працівників. Окрім того, етичні методи ведення бізнесу приваблюють інші компанії та призводять до ділового партнерства, що, своєю чергою, істотно підвищує прибутковість бізнесу для обох сторін.
Натомість неетична поведінка становить ризик для бізнесу та може стати джерелом різноманітних втрат та неочікуваних ситуацій, серед яких наступні:
Штрафні та інші юридичні санкції, арешт майна, його конфіскація.
Комерційні ризики (відмова від співпраці, повне припинення ділових контактів).
Зниження вмотивованості працівників та плинність кадрів.
Репутаційні втрати, зменшення вартості бренду.
Відтік клієнтів та зниження їх довіри та лояльності.
Негативне відношення відповідної частини соціуму (незадоволення конкретної громади, на території якої функціонує підприємство).
Підвищення рівня неетичної поведінки працівників, що може стати причиною збитків компанії (неналежне використання робочого часу, корпоративних ресурсів, порушення конфіденційності, інші неправомірні дії).
Варто відзначити, що впровадження ефективної комплаєнс-системи має ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході. До даного процесу слід підходити виважено і терпляче, оскільки він ґрунтується на побудові відповідної організаційної культури, яка, у свою чергу, часто пов'язана з бар'єрами на шляху формування просоціальних установок.
Тому, хоча перший імпульс до побудови комплаєнсу в організації завжди повинен з'являтися на рівні керівництва, але ефективність системи також буде залежати від соціального менталітету. Якщо ці дві складові, тобто мораль, внутрішні і зовнішні норми, йдуть пліч-о-пліч, то можна говорити про цілісність системи.
Хочете моніторити ділову репутацію своєї компанії чи контрагентів? Спробуйте LIGA360. Моніторте згадки про свій бізнес в режимі реального часу, перевіряйте публічний імідж контрагентів. Замовте свою LIGA360 прямо сьогодні.
