Фінансові злочини є масштабною проблемою, з якою стикаються усі країни світу. Україна не є винятком, адже їх вчиненню сприяє нестабільна економічна ситуація в нашій державі, внаслідок вторгнення російської федерації.
З огляду на це, варто проаналізувати, які дії органом досудового розслідування розцінюються як «фінансові злочини» та, до яких висновків приходить судова практика.
1. Легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК України).
Так, до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості за ч.3 ст. 209 КК України за фактом того, що 05.07.2022 на блок пості в с. Іванівка Житомирського району Житомирської області поліцейськими зупинено автомобіль марки «SKODA SUPER B», в якому під час огляду виявлено пакунки з грошовими коштами на загальну суму 685 900 доларів США та 350 020 євро.
Присутній під час огляду водій та власник автомобіля пояснити походження джерела грошових коштів не міг.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що вказані грошові кошти імовірно одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Під час розгляду клопотання про арешт вилучених грошових коштів, інші особи заявили про належність цих коштів їм, але надати будь-які показання або підтверджуючі документи з цього приводу відмовились.
З метою перевірки вказаних фактів, орган досудового розслідування звернувся із клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до інформації про отриманні вказаними особами доходи, зокрема, й про суми сплачених податків та задекларованих доходів деяких Товариств з обмеженою відповідальністю.
Разом із тим, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку із тим, що слідчим не доведено, як відношення Товариств до кримінального провадження, так і осіб, які заявили про право власності на вилучені грошові кошти до цих Товариств.
Підстави для відмови в отриманні інформації про доходи осіб, які імовірно є власниками грошових коштів ухвала слідчого судді не містить.
Разом із тим, здійснення досудового розслідування у вказаній категорії справ та притягнення винних осіб до відповідальності не обмежується лише встановленням ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України.
При цьому, слід враховувати, і наявність предикатного злочину, як то:
1) обвинувальний вирок суду, яким особа засуджена за злочин, внаслідок якого отримала майно злочинним шляхом;
2) обвинувальний вирок суду, яким інша особа засуджена за злочин, внаслідок якого отримала майно злочинним шляхом, та наявні докази, що цьому випадку злочинні діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом;
3) повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень щодо одержання майна злочинним шляхом та за ст. 209 ККУ (легалізація такого майна).
Так, колегією суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 12.08.2008 (справа №5-2424КМ08) зроблено висновок про те, що «Об'єктом злочину, передбаченого ст.209 КК є встановлений порядок запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, головною метою якого є недопущення надання правомірного вигляду джерелам походження, володінню, використанню або розпорядженню такими доходами.
В ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 03.03.2009 (справа №5-415КМ09), скасовуючи ворок особі за ч.1 ст.209 КК, зазначено:«Суд не врахував, що склад злочину, передбачений ч.1 ст.209 КК - легалізація (відмивання)доходів, одержаних злочинним шляхом, характеризується спеціальними ознаками, і предметом легалізації можуть бути лише кошти чи майно, одержані виключно внаслідок учинення суспільно небезпечного протиправного (предикатного) діяння».
Прикладом наявності такого предикатного злочину, є повідомлення про підозру директору КП «ДУНАЙСЕРВІС» за ч. 3 ст. 197-1, ч.1, 2 ст. 209 КК України, за фактом легалізації самовільно зайнятої земельної ділянки внаслідок укладення договору оренди землі, строком дії на 49 років.
Як знайти подібні судові рішення в один клік? Нова LIGA360 миттєво аналізує мільйони судових справ і обирає кейси саме для вас! А ще ви знайдете все пов'язане законодавство та аналітику від експертів. Замовте презентацію прямо сьогодні.
2. Шахрайство (ст. 190 КК України).
Під час дії воєнного стану все частіше реєструється саме вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України. Зловмисники користуючись уразливим станом людей, або їх бажанням допомогти у боротьбі проти агресора створюють чат-боти у месенджерах пропонуючи військове спорядження або евакуацію людей із тимчасово окупованих та наближених до зони бойових дій територій, а також отримання грошової допомоги від держави.
Так, згідно вироку Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2024 року у справі №461/4432/24 особа створила бот в месенджері «Telegram», який створює «фішингові» посилання - веб-сторінки, головний розділ яких імітує офіційні урядові, міжнародні та банківські веб-сайти, які пропонують отримання грошової допомоги.
Вказані веб-сайти містилися спеціальні поля для введення особистої інформації по банківських рахунках, а саме: номера банківських карток, строк їх дії, CVV-коди, коди підтвердження дворівневої автентифікації, логіни та паролі до веб-банкінгу користувачів послуг. Після їх введення вказана інформація передавалася йому через бот у месенджері «Telegram».
Своїми умисними протиправними діями шахрай легалізував та використав грошові кошти в загальній сумі 102 038,01 грн., та його дій кваліфіковані за ст. ст. 190 ( як предикатного злочину) та 209 КК України.
3. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України).
Варто зауважити, що з 24.02.2022 року міститься невелика кількість прийнятих судами рішень у реєстрі, що стосуються вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.
1) Так, в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2024 року по справі № 761/26002/24 зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у період з грудня 2022 року по липень 2024 року службові особи АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «МД-ФІШ» внесли недостовірні відомості до договорів купівлі-продажу електричного устаткування - трансформаторів ТМГ, а саме занизили податкове зобов'язання з податку на прибуток, наслідком чого є ухилення від сплати податків на загальну суму 49,4 млн. грн.
2) Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року по справі №759/4964/24 задоволено клопотання детектива ТУ БЕБ, розташованого у м. Києві про тимчасовий доступ до документів.
Досудовим розслідування встановлено, що службовими особами одного з київських підприємств не вчинено декларування податкових накладних на загальну суму 1 285 191 576, 25 грн. за отриманими від АТ коштів в якості оплати за інвестиційними договорами та, відповідним заниженням в деклараціях з податку на додану вартість податкового зобов`язання на суму 214 198 596,04 грн.
Досудове розслідування за вказаними фактами наразі триває.
Водночас, з 24.02.2022 року в Україні по теперішній час Єдиний реєстр судових рішень майже не містить обвинувальних вироків стосовно осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 212 КК України з реальним призначенням покарання. Ухвалені за останній період вироки у своїй більшості є виправдувальними або зі звільненням на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України від кримінального покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Так, вироком Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/5718/19 визнано невинуватими осіб в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненого службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах, оскільки не доведено, що в їх діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. Аналізуючи надані докази, суд прийшов до висновку про відсутність прямого умислу на ухилення від сплати податків, як суб`єктивої сторони складу злочину.
Вказане узгоджується і з постановою Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі№ 604/597/16, в якій зазначено, що під час кваліфікації дій особи як ухилення від сплати податків сторона обвинувачення має довести прямий умисел особи, тобто факт того, що особа розуміла та усвідомлювала наявність у неї обов'язку сплатити податок у певному розмірі, який вона свідомо не виконала шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов'язку.
Крім того, згідно усталеної практики Верховного Суду, за наявності судового рішення іншої юрисдикції, зокрема адміністративного суду, яким, зокрема, скасовано податковий борг, податкове повідомлення-рішення тощо, суди найчастіше і встановлюють відсутність у діях особи складу злочину, ухвалюючи виправдувальний вирок.
Разом із тим, з урахуванням того, що економіка держави наразі перебуває в умовах війни, платники податків повинні більш відповідально ставитись до виконання свого обов'язку.
ВИСНОВОК
Як бачимо, найбільш розповсюдженими під час воєнного стану фінансовими злочинами є наступні: легалізація майна, здобутого злочинним шляхом, шахрайство, ухилення від сплати податків.
Боротьба із вказаними кримінальними правопорушеннями має бути найбільш інтенсивною, включати як притягнення винних до відповідальності, так і запровадження превентивних заходів, спрямованих на їх попередження, зокрема й посилення кримінальної відповідальності.
Наприклад, лише у липні 2023 року ( майже через півтора року після початку повномасштабного вторгнення) внесені зміни до ст. 190 КК України та встановлено таку кваліфікуючу ознаку, як шахрайство вчинене в умовах воєнного стану, що передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі.
Хочеш дізнатися секрети успішної роботи з інформацією? Замов презентацію нової LIGA360. Дані та джерела для всієї команди: топменеджерів, юристів, бухгалтерів, копмлаєнс-фахівців і не тільки.
