Звичайно сьогодні надзвичайно складний період для українців, особливо для власників бізнесу, яким необхідно не лише забезпечити «виживання» підприємства в умовах війни, а й подбати про його рентабельність. І що найголовніше їм це вдається, ми бачимо як створюються нові компанії, розвиваються нові кейси у сфері бізнесу, а існуючі підприємства навіть в такий скрутний період знаходять шляхи для масштабування.
Однак у такий буремний час український бізнес стикається з великою кількість викликів та ризиків, серед яких можливо виокремити наступні:
1. Війна
Безперечно найбільшим ризиком залишається здійснення російською федерацією повномасштабного вторгнення на територію України та проведення активних бойових дій. Щодня з боку агресора відбуваються масовані обстріли мирних міст та не військових об'єктів, що призводить до пошкодження або навіть знищення підприємств. Як наслідок українські підприємці можуть зіштовхнутися з необхідністю додаткових фінансових витрат на відновлення роботи свого бізнесу.
2. Блекаути
Ще одним поширеним ризиком цього року є стабілізаційні відключення електроенергії. Якщо в побутових умовах є можливість швидко адаптуватися, то для бізнесу це істотний виклик. Для налагодження безперебійної роботи підприємства, важливо здійснити витрати на встановлення альтернативних джерел енергії (генератори, зарядні станції тощо), а також за необхідності провести реорганізацію роботи підприємства з урахуванням негативних наслідків відключень. Все це вимагає від бізнесу вкладення додаткових фінансових та часових ресурсів. Поряд з цим, якщо оперативно не забезпечити безперебійність свого підприємства, це може призвести до відтоку клієнтів та суттєвих матеріальних збитків для бізнесу.
Однак слід звернути увагу, що станом на зараз в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", підприємці мають змогу отримати пільгові кредити для забезпечення енергонезалежності своїх підприємств. Це, у свою чергу, може послабити фінансовий тиск на бізнес в умовах блекаутів.
3. Посилення мобілізаційних заходів
Суттєвим ризиком для бізнесу на сьогодні є посилення мобілізаційних заходів. В даному контексті ключовою проблемою є призов на військову службу кваліфікованих спеціалістів, які забезпечували прибутковість підприємств. Подібна ситуація обумовлює необхідність вкладення додаткових ресурсів на пошук та підготовку нових працівників.
Дана проблема є надзвичайно актуальною, оскільки мобілізаційні заходи здійснюються хаотично і, на жаль, без врахування необхідності належного функціонування економіки навіть в умовах війни.
Кроком держави для вирішення ситуації є розгляд питання економічного бронювання працівників. Нині до Верховної Ради України подано кілька законопроектів (№ 11331 та альтернативні до нього законопроекти №№ 11331-1, 11331-2), які покликані вирішити цю проблему. Дані законопроекти передбачають різні моделі економічного бронювання. Зокрема бронювання можливе за умови щомісячної сплати військового збору за працівника у розмірі 20 тис. гривень. Також передбачена можливість бронювання працівника, якщо його середньомісячна заробітна плата становить не менше 35 тис. гривень (за умови сплати всіх податків та зборів) або ж у разі застосування змішаної моделі бронювання.
Дійсно економічне бронювання є позитивним кроком, оскільки це дозволить українському бізнесу здійснювати прогнозування своєї діяльності та масштабування навіть в умовах війни. Проте постає нова проблема надмірного податкового навантаження на підприємців. Відтак існуюча модель економічного бронювання потребує доопрацювань та пом'якшення вимог до суб'єктів господарювання, що планують скористатися даною процедурою.
4. Тиск з боку правоохоронних органів
Згідно з останнім звітом Ради бізнес-омбудсмена, тиск із боку правоохоронних залишається одним із ключових чинників, що стримує діяльність українського бізнесу і, як наслідок, розвиток економіки загалом.
Варто зазначити, що подібна ситуація стала наслідком вчинення необґрунтованих процесуальних дій з боку національної поліції, Бюро економічної безпеки та прокуратури щодо українських підприємців. Часто в межах відверто сфабрикованих кримінальних проваджень відбуваються незаконні обшуки підприємств, арешти банківських рахунків, вилучення майна, техніки тощо. В подальшому виникає суттєва проблема повернути вилучене майно та скасувати обмеження, накладені в ході кримінального провадження.
Такі дії з боку правоохоронних органів фактично блокують роботу українського бізнесу який у сьогоднішній надскладний для економіки час створює робочі місця та забезпечує надходження до державного бюджету.
5. Дефолт та підвищення курсу долара.
Нещодавно в ЗМІ активно поширювалася інформація щодо можливого дефолту в Україні. Вказана ситуація пов'язана з тим, що 1 серпня 2024 року спливав термін "кредитних канікул" зі сплати зовнішнього державного комерційного боргу зі сплати відстотків за єврооблігаціями.
Однак, станом на кінець липня вдалося досягти домовленостей із Комітетом власників єврооблігацій щодо комплексної реструктуризації вказаного боргу. Відтак ситуація дещо стабілізувалася. Попри це описані події все ж здійснили свій негативний вплив на загальну економічну ситуацію в Україні.
Враховуючи, стан війни та інші виклики, закономірним є послаблення гривні по відношенню до долара США. Так в липні офіційний курс гривні вперше перевищив 41 грн за долар США.
Проте як повідомляють експерти у сфері фінансів, Національний банк України намагатиметься утримувати курс гривні в межах 40-41 грн за долар, оскільки цей діапазон відповідає поточним економічним умовам. Також зазначається що коливання курсу, які ми спостерігаємо зараз, не перевищують 1%. Проте в будь якому разі послаблення гривні створює додаткові ризики для українського бізнесу.
Вся інформація для твоєї компанії - тепер в єдиному продукті LIGA360. Збільшуй швидкість виявлення бізнес-ризиків: правових, регуляторних, санкційних, репутаційних, судових, фінансових, договірних. Замов презентацію прямо сьогодні.