Європейська та євроатлантична інтеграція України вимагає від держави комплексного реформування всіх сфер економіки, в тому числі в напрямку соціально-економічного розвитку країни через створення безпечних умов праці, захищеності та розвитку підприємництва, інновацій і талантів тощо.
Так, відповідно до положень Закону України “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”, сторони гарантують, що їхнє законодавство забезпечує високі рівні охорони праці і як спосіб досягнення визначених цілей, Україна наближає свої закони, підзаконні акти та адміністративну практику до acquis ЄС.
Попри поступове виконання Україною вимог, які є передумовою до повноправного членства України в Європейському економічному просторі, трудове законодавство нашої держави все ще залишається дещо застарілим та безумовно потребує вдосконалення.
Разом з тим, для забезпечення впровадження стандартів Європейського Союзу, Кабінетом Міністрів України ухвалено Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації, відповідно до положень якої визначено здійснення ряду заходів, що спрямовані на запобігання виробничим ризикам і заохочення до створення безпечних і здорових умов праці, яка ґрунтується на принципах усунення небезпек, оцінювання, контролю та управління ризиками.
Відповідно до положень згаданої Концепції, запровадження національної системи запобігання виробничим ризикам повинна формуватися відповідно до ієрархії визначених Директивою Ради Європейських співтовариств про введення заходів, сприяючих поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників на виробництві N 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 р. таких загальних принципів:
запобігання ризикам;
оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
усунення джерел ризиків;
адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи, з метою, зокрема, полегшення монотонної роботи та роботи в ритмі, заданому машиною, а також послаблення шкідливого впливу роботи на здоров'я з урахуванням гендерних особливостей;
адаптація до технічного прогресу;
заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов'язаних з виробничим середовищем;
надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
належний інструктаж працівників.
Варто зазначити про те, що на відміну від права Європейського Союзу, станом на сьогоднішній день, в українському законодавстві відсутня пряма норма, яка б зобов'язувала роботодавця оцінювати та документувати ризики, пов'язані з виконуваною роботою, а також інформувати працівників про професійні ризики та принципи захисту від загроз.
Уникайте помилок кадрового обліку і ризиків для компанії. З LIGA360 ви завжди матимете під рукою потрібні ситуації щодо нарахування і виплати відпускних, лікарняних, трудових змін воєнного стану. Замовте презентацію для себе, та дізнайтеся більше переваг.
Натомість, виходячи з положень Закону України “Про охорону праці”, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Так, відповідно до ст. 13 Закону України “Про охорону праці”, роботодавець, серед іншого, зобов'язаний:
забезпечити усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснювати профілактичні заходи, визначені комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживати заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів тощо.
Таким чином, вищезазначений Закон зобов'язує роботодавця забезпечити організацію роботи та робочих місць таким чином, щоб захистити працівників від ризиків нещасних випадків та впливу обтяжливих та шкідливих для здоров'я факторів.
Відтак, уміння визначати професійну шкоду та знання щодо її ефективної нейтралізації є основним, найважливішим засобом попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. В даному випадку, оцінка професійного ризику є основою профілактичної охорони здоров'я працівників підприємства. Від якості цієї оцінки залежить ефективність політики охорони праці, прийнятої на робочому місці, а отже, ефективність управління охороною праці.
Отож, під професійним ризиком розуміють ймовірність настання небажаних подій, пов'язаних з виконуваною роботою, зокрема, виникнення негативних наслідків для здоров'я працівників внаслідок впливу професійних шкідливих факторів, що виникають у виробничому середовищі або внаслідок способу виконання роботи.
Оцінка професійного ризику - це процес аналізу ризику та визначення його прийнятності.
У нормативних документах з охорони праці чітко зазначено, що роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці, досліджує умови праці, вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я факторів, пов'язаних з роботою, яку виконує працівник.
Таким чином, на нашу думку, професійний ризик необхідно оцінювати як на постійних посадах, так і на посадах за сумісництвом (наприклад, прибиральник, обслуговуючий персонал машинно-технічного обладнання, електрик, водій службового автомобіля, продавець тощо).
Варто також зазначити, що основною метою здійснення оцінки професійного ризику є забезпечення найкращого захисту здоров'я працівників, що реалізується шляхом виявлення небезпеки для нещасних випадків і здоров'я, оцінки тяжкості наслідків у разі реального виникнення небезпеки та визначення ймовірності реального виникнення небезпеки.
Окрім того, звертаємо вашу увагу на той факт, що результатом оцінки професійного ризику на підприємстві має бути визначення та розуміння того:
Чи ризики належним чином контролюються та чи вважаються прийнятними?
Якщо це неприйнятно, які заходи можна вжити для його зменшення?
Які пріоритети слід прийняти при зниженні ризику?
Які заходи можна вжити для подальшого покращення безпеки та здоров'я працівників?
Відтак, підприємства не повинні чекати на ухвалення спеціальних нормативно-правових актів, спрямованих на управління ризиками, пов'язаними з охороною праці або сподіватися на бездоганність власних процесів та документації, при здійсненні відповідної перевірки контролюючими органами, а самостійно визначати небезпеки професійного ризику та проводити їх оцінку із періодичною стабільністю, а також за участі працівників. На цій основі роботодавець повинен планувати та впроваджувати відповідні технічні та організаційні рішення, з метою запобігання та зниження професійних ризиків.
Таким чином, обов'язок роботодавця щодо оцінки професійного ризику стосується не лише відповідної одноразової оцінки, а й її систематичного виконання, зокрема і після впровадження організаційних та технологічних змін на підприємстві.
Інструкції та ситуації для експертів ринку: юристів, бухгалтерів, фахівців із перевірок, керівників та кадровиків. Нова LIGA360 змінює все! Замовте презентацію комплексного інформаційно-аналітичного рішення LIGA360 прямо сьогодні.
