Оновлена Конвенція ПЄМ: експорт товарів з преференціями у 2025 році

Експорт товарів із українським преференційним походженням є ефективним інструментом збільшення прибутковості українського бізнесу. Він дає можливість постачати товари до країн-партнерів за зниженими або навіть нульовими ставками мита. Для українських компаній це означає: 

• вищу конкурентоспроможність: товари з України можуть пропонуватися за більш привабливими цінами порівняно з продукцією з країн, що не мають преференційних умов; 

• переваги у ланцюгах постачання: українські підприємства стають привабливішими партнерами, зокрема, коли їх преференційні товари використовуються для подальшого виробництва у країнах імпорту. 

Для експорту товарів із застосуванням преференційних ставок мита вимагається: 

1. наявність угоди про вільну торгівлю (далі - УВТ) між Україною та країною, в яку імпортуються товари; 

2. підтвердження преференційного походження товару з України згідно з правилами, встановленими відповідною угодою. 

Україна є учасницею Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція ПЄМ) - міжнародного договору, який встановлює однакові правила визначення походження товарів для 25 країн. Це наче спільна інструкція, яку сторони погодилися використовувати замість того, щоб щоразу погоджувати правила набуття походження. 

Водночас, важливо розуміти, що сама по собі Конвенція ПЄМ не є підставою для застосування преференційного режиму. Вона лише встановлює єдині правила визначення преференційного походження, і повинна бути включена в угоди про вільну торгівлю. 

Станом на 2025 рік Україна має діючі УВТ, які включають правила Конвенції ПЄМ, з такими партнерами: 

• Європейський Союз; 

• ЄАВТ; 

• Чорногорія; 

• Північна Македонія; 

• Республіка Молдова; 

• Грузія; 

• Ізраїль. 

Окремо варто згадати Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії. Хоча воно не є стороною Конвенції ПЄМ, положення Конвенції включені до тексту Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством. 

Саме правила визначення преференційного походження, встановлені Конвенцією ПЄМ, є найскладнішим аспектом для багатьох експортерів, особливо в контексті змін, що відбулися на початку 2025 року. Про них ми і говоритимемо у цій статті. 

Оновлена Конвенція ПЄМ 

З 1 січня 2025 року в Україні набрала чинності оновлена редакція Конвенції ПЄМ (Верховна Рада ратифікувала Рішення №1/2023 Спільного комітету Пан-Євро-Мед про внесення змін до Конвенції). 

Особливістю імплементації оновленої Конвенції є те, що УВТ з ЄС, Республікою Молдова та Північною Македонією містять т.зв. «динамічне посилання» на Конвенцію. Це означає, що для цих країн з 1 січня автоматично почали застосовуватися оновлені правила.  

Натомість, УВТ з ЄАВТ, Грузією, Ізраїлем та Чорногорією (також зі Сполученим Королівством) не містять динамічного посилання. Це означає, що з цими партнерами застосовується «стара» редакція Конвенції. 

Ключова проблема бізнесу: відсутність перехідного періоду 

17 грудня 2024 року Верховна рада прийняла оновлену редакцію Конвенції. 

12 грудня 2024 року Спільний комітет Пан-Євро-Мед прийняв зміни до оновленої Конвенції, якими передбачив перехідний період протягом 2025 року, який дозволяє паралельно застосовувати як «старі», так і «нові» правила набуття походження, а також їх змішування. Все б добре, але це рішення про перехідний період (№2/2024) було опубліковане 18 грудня 2024 року. 

Наслідок - Україна ратифікувала оновлену Конвенцію без змін щодо перехідного періоду. Це призвело до низки практичних складнощів: 

(1) втрата чинності підтверджень походження з ЄС, Молдовою та Північною Македонією 

Документи про походження (EUR.1 або Декларації про походження), видані до 01.01.2025, стали непридатними для підтвердження преференційного статусу товарів. Так, всі матеріали, отримані виробниками до початку року, тепер вважаються непреференційними згідно з оновленою редакцією Конвенції. Для компаній, що працюють з довгостроковими контрактами та складними ланцюгами поставок, це створило значні проблеми для підтвердження походження на продукцію, яку вони виробляють у 2025 році із матеріалів, отриманих у 2024. 

(2) неможливість застосовувати діагональну кумуляцію 

Через застосування різних наборів правил (нових - для ЄС, Молдови, Північної Македонії, та старих - для ЄАВТ, Грузії, Ізраїлю, Чорногорії) стало неможливим застосування діагональної кумуляції.  

(3) ускладнення торгівлі зі Сполученим Королівством 

У торгівлі зі Сполученим Королівством продовжують застосовуватися правила, встановлені попередньою редакцією Конвенції. Водночас, сторони додатково врегулювали можливість застосовувати кумуляцію на матеріали походженням з ЄС в торгівлі між Україною та Сполученим Королівством. Одна з умов кумуляції - набуття походження в трикутнику ЄС - Україна - Сполучене Королівство згідно з ідентичними правилами. Оскільки ці правила тепер різні, діагональна кумуляція на матеріали походженням з ЄС стала недоступною. 

Вирішити проблеми (1) - (3) мало б Рішення №2/2024 Спільного комітету ПЄМ про включення перехідних положень до Конвенції. Проте станом на початок березня 2025 року воно все ще не ратифіковане, а відповідний законопроект не подано на розгляд Парламенту. 

Очікується, що після ратифікації Рішення №2/2024 буде запроваджено перехідний період, протягом якого: 

• відновиться можливість використання документів про походження, виданих до 01.01.2025 ЄС, Молдовою та Північною Македонією; 

• паралельно застосовуватимуться як оновлені, так і попередні правила Конвенції протягом 2025 року; 

• стане можливим застосування діагональної кумуляції між усіма країнами-партнерами, які включили Конвенцію ПЄМ в угоди з Україною. 

Переваги оновленої Конвенції 

Попри тимчасові складнощі перехідного періоду, оновлена Конвенція ПЄМ пропонує суттєві переваги: 

1. впровадження повної кумуляції 

Найбільша інновація оновленої редакції - це механізм повної кумуляції, який дозволяє об'єднувати виробничі процеси різних країн-учасниць.  

Припустимо, що для отримання українського походження вартість непреференційних матеріалів не повинна перевищувати 40% від ціни товару на умовах франко-завод. 

Польща імпортує метал з Бразилії вартістю 40 євро (який не має преференційного походження). В Польщі цей метал обробляють, і його вартість зростає до 50 євро. На цьому етапі вартість непреференційного матеріалу складає 80% (40 з 50 євро), тому виріб не відповідає вимогам для преференційної ставки мита при експорті з ЄС. 

Оброблений метал відправляють до України для подальшої обробки, в результаті якої його вартість зростає до 100 євро. 

Тепер розрахунок виглядає так: 

• Непреференційний матеріал з Бразилії: 40 євро 

• Вартість обробки в Польщі: +10 євро 

• Вартість обробки в Україні: +50 євро 

• Загальна вартість: 100 євро 

Вартість непреференційних матеріалів тепер становить 40% від кінцевої ціни, що відповідає вимогам набуття походження і товар може експортуватися за преференційною ставкою мита.  

Це і є перевагою повної кумуляції - коли жодна країна окремо не виконує правил достатньої переробки, але разом вони відповідають вимогам. 

2. заміна вартісних критеріїв ваговими 

Для багатьох товарів (здебільшого, сільськогосподарської продукції) замість правила достатньої переробки, яке встановлювало обмеження щодо відсотка вартості непреференційних матеріалів, тепер використовується правило щодо ваги.  

Виробники часто стикалися з проблемою, коли ціни на сировину на світовому ринку зростали, і частка їх вартості у готовому продукті перевищувала дозволений ліміт. В результаті - товар втрачав преференційний статус. За новими правилами використовується вагова частка, яка не залежить від коливань цін. 

3. принцип незмінності товару замість прямого транспортування 

Впровадження «принципу незмінності товару» («non-alteration rule») замість вимоги прямого транспортування - ще одне важливе нововведення. Мета залишається тією ж: забезпечити, щоб товари, які вивозяться з однієї країни, прибули до іншої без суттєвих змін. 

Однак оновлена редакція більш гнучка і прямо дозволяє: 

• поділ партій товару на транзитних територіях; 

• додавання маркування; 

• проведення інших операцій, що не змінюють суть товару. 

Змінюється й підхід до контролю. Вимоги принципу незмінності товарів вважаються виконаними за замовчуванням, якщо у митниці немає підстав вважати протилежне.  

4. збільшення рівня «толерування» до 15% 

«Tolerance rule» - це правило, що дозволяє використовувати певні непреференційні матеріали при виробництві товару, навіть якщо вони прямо заборонені правилом достатньої переробки. У попередній редакції Конвенції поріг толерантності складав 10% від ціни кінцевого товару. Оновлена редакція збільшує цей поріг до 15%: 

• від ваги нетто кінцевого товару - для сільськогосподарської продукції (групи 2, 4-24 згідно Митного тарифу) 

• від ціни кінцевого товару - для інших товарів. 

5. пом'якшення правил достатньої переробки 

Оновлена Конвенція часто пропонує декілька альтернативних критеріїв набуття походження для одного і того ж товару, дозволяючи виробнику вибрати найоптимальніший. 

Наприклад, для набуття українського преференційного на парові котли (товарна позиція 8402) за старими правилами необхідно було виконати правило щодо відсоткового вмісту непреференційної сировини. Нові правила пропонують альтернативу: або зміна тарифної позиції, або обмеження відсотку використання непреференційних матеріалів (відсоток дозволених непреференційних матеріалів також зріс). Це дозволяє виробнику обрати варіант залежно від використаної ним сировини. 

6. можливість розрахунку середнього значення вартості 

Раніше виробники повинні були розраховувати вартість матеріалів окремо для кожної партії та кожного етапу виробництва. Оновлена редакція Конвенції дозволяє за згодою митних органів визначати середню вартість матеріалів. 

Це нововведення особливо корисне для підприємств із серійним виробництвом, оскільки дозволяє уникнути ситуацій, коли через коливання цін на сировину окремі партії товару можуть втрачати преференційний статус. 

7. спрощення документального оформлення 

Оновлена Конвенція передбачає лише два типи документів (замість чотирьох) для підтвердження преференційного походження: сертифікат EUR.1 та декларацію-інвойс - EUR-MED скасовано. Крім того, строк дійсності сертифікатів збільшується до 10 місяців, що особливо важливо при довгих логістичних ланцюгах.

Підтвердження походження: EUR.1 чи декларація-інвойс? 

Багато українських виробників експортують товари в ЄС з поданням сертифіката EUR.1, який дає змогу застосовувати преференційні ставки мита.  

Поряд з цим, можливість застосовувати преференційну ставку при експорті надає також декларація-інвойс - відмітка на комерційному документі про преференційний статус, яка вноситься експортером без погодження в митниці. Таку відмітку можуть вносити: 

• будь-які експортери на поставки до 6000 євро; 

• підприємства, які отримали статус уповноваженого експортера. 

Власне, статус уповноваженого експортера - це можливість експортера підтвердити митниці свою надійність, один раз подавши в митницю документи, що підтверджують преференційне походження всіх товарів, які він експортує (це як оформити сертифікат EUR.1 на весь асортимент продукції). 

В результаті отримання статусу експортери значно спрощують процедуру підтвердження преференційного походження: 

• не потрібно очікувати до восьми годин на прийняття рішення митницею, як  при видачі сертифікату EUR.1; 

• не потрібно заповнювати заяв на отримання сертифікату EUR.1, декларацій експортера, і подавати документи щодо відповідності вимогам набуття походження для кожної поставки. 

Попри очевидні переваги, статус схваленого експортера має лише близько 400 компаній в Україні. Багато експортерів помилково вважають, що процедура отримання статусу надто складна або що необхідно постійно оновлювати статус у разі зміни постачальників сировини. На практиці ж підприємству достатньо зберігати й надавати документацію від нових постачальників на запит митниці, без необхідності оновлення самого статусу. 

Більше того, оновлена Конвенція скасувала вимогу щодо регулярності поставок - статус може отримати компанія, що експортує товари навіть з великими інтервалами. 

Варто звернути увагу, що підприємства, які вже мають статус схваленого експортера, повинні поширити статус для використання за оновленими правилами.

Практичні рекомендації бізнесу на 2025 рік 

 Враховуючи описані зміни, пропонуємо кілька рекомендацій для українських експортерів: 

(1) Проаналізуйте, як оновлена редакція Конвенції ПЄМ впливає на преференційний статус ваших товарів. Можливо, деякі товари, які раніше не могли набути преференційного походження, тепер відповідають новим вимогам, і навпаки. 

(2) Регулярно здійснюйте моніторинг ситуації з ратифікацією Рішення про перехідний період. Після його прийняття з'явиться можливість застосовувати як нові, так і старі правила Конвенції протягом 2025 року, що суттєво спростить експортні операції. 

(3) Якщо ваша компанія регулярно експортує товари, які мають преференційне походження, інвестуйте час в отримання статусу схваленого експортера. У довгостроковій перспективі це дасть значну економію ресурсів та підвищить гнучкість вашого бізнесу. 

(4) Якщо ви вже маєте статус схваленого експортера, перевірте, чи не змінилися правила набуття походження для ваших товарів згідно з оновленою Конвенцією та ініціюйте процес оновлення статусу. 

Оновлена Конвенція ПЄМ, попри тимчасові складнощі з перехідним періодом, відкриває багато можливостей. Пом'якшення правил достатньої переробки, повна кумуляція, принцип незмінності товару та інші нововведення створюють сприятливі умови для розширення експорту продукції з преференційним походженням. 

Ірина Павленко, членкиня Ради Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі, адвокатка, партнерка компанії First Chair Legal   

Олена Панахид, членкиня Ради Відділення АПУ у Львівській області, юристка компанії First Chair Legal