Повномасштабне вторгнення і його тривалість змінила ставлення до «зеленої» енергетики як населення так і держави, оскільки станції, що працюють на відновлюваних джерелах енергії (далі - ВДЕ) «рятували» систему під час значних дефіцитів і, очевидно, є найшвидшим способом такі дефіцити замістити.
Підтвердженням намірів держави до розвитку ВДЕ є затвердження низки стратегічних державних документів, що частково, або повністю стосуються сфери ВДЕ, а саме: Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року (далі - НПЕК, Розпорядження КМУ від 25.06.2024 № 587-р), Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року та плану заходів з його виконання (Розпорядження КМУ від 13.09.2024 № 761-р), Стратегія розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024 - 2026 роках (Розпорядження КМУ від 18.07.2024 №713-р), Концепція впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року, (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 908-р), Дорожня карта розвитку «розумних мереж» (схвалено 19.05.2024 Міністерством енергетики України).
Вказані документи в загальному закріплюють збільшення потужностей виробництва з ВДЕ, наприклад, фіксуючи, що загальний об'єм виробництва електричної енергії з ВДЕ збільшиться до 43894 ГВт•год у 2030 році (7,2 ГВт сонячних електростанцій та 5 ГВт активних споживачів, 6,214 ГВт вітрової генерації та понад 1 ГВт офшорної генерації, біогенерація 876 МВт, геотермальна генерація - 40 МВт).
Відповідно, очевидно, що на рівні стратегій та декларацій - розвиток виробництва з ВДЕ має перспективи для стрімкого розвитку. Ця теза підтверджується і відповідними законодавчими змінами.
Стежте за правовими змінами в енергетичній галузі в LIGA360. Отримайте надійний доступ до широкої бази актуальних нормативно-правових актів, судової практики та аналітичних матеріалів у паливно-енергетичній сфері з нашою базою даних. Забезпечте свій бізнес найновішою інформацією, замовивши індивідуальну презентацію.
Щодо розвитку виробництва електроенергії з ВДЕ малими виробниками
Законом України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV визначено, що приватні домогосподарства мають право на підтримку у вигляді «зеленого» тарифу за умови встановлення сонячних електростанцій потужністю 30 кВт, або 50 кВт, у випадку інсталяції на дахах або фасадах.
Наразі, встановлення СЕС під «зелений» тариф продовжує активно розвиватись як відповідь на обмеження електропостачання та, зважаючи на той факт, що це вигідно фінансово. Процедура збільшення потужності для інсталяції домашньої СЕС та власне отримання «зеленого» тарифу - доволі проста і прозора, а всі дії можуть бути здійснені через електронний кабінет.
Також мають право на отримання «зеленого» тарифу малі споживачі, якщо вони споживають та виробляють електроенергію і встановили СЕС на даху з потужністю до 150 кВт. Для цього споживач має отримати статус активного споживача та укласти договір з ДП «Гарантований покупець».
Окремим механізмом для підтримки встановлення СЕС для власних потреб як для малих споживачів так і для бізнесу з метою забезпечення власних потреб - є механізм самовиробництва. Регулювання даного інструменту підтримки закріплено в ст. 9-6 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та Постанові НКРЕКП № 2651 від 29.12.2023 р. «Про затвердження Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї».
Вказаними нормативами визначено, що споживач може встановити СЕС для власних потреб та продажу надлишкової електроенергії постачальнику електроенергії. Надлишки зараховуються на віртуальний рахунок споживача для подальшого використання на оплату спожитої електроенергії або перерахування залишку за заявою споживача.
Право працювати за механізмом мають побутові споживачі (до 30/50 кВт), малі непобутові споживачі (до 50 кВт), інші споживачі й кооперативи (до 150 кВт) та великі споживачі - в рамках дозволеної до споживання потужності. При цьому, відпуск надлишків в мережу здійснюється за ціною ринку на добу наперед для приватних споживачів та малих непобутових споживачів, за вільними цінами - для інших споживачів. Також інші споживачі мають обмеження відпуску в мережу в обсязі 50% від договірної потужності, що сальдуються погодинно.
Основні вимоги для застосування механізму - виконання технічних налаштувань обладнання, забезпечення обліку електроенергії, реєстрація генеруючої установки в ОСР, укладення договору самовиробництва з постачальником.
Іншим механізмом для роботи на ринку власників генерації невеликої потужності до 20 МВт є агрегація. Агрегація регулюється Законом України «Про ринок електричної енергії» 13 квітня 2017 року № 2019-VIII та є діяльністю з об'єднання потужностей споживачів, виробників та/або установок зберігання електроенергії з метою їх спільної участі у ринку електроенергії, балансуючому ринку або наданні допоміжних послуг. Агрегатор виступає учасником ринку, який укладає договори з учасниками агрегованої групи та представляє їх інтереси перед оператором системи передачі або на відповідних сегментах ринку. Головним плюсом агрегатора є те, що він фактично є професійним гравцем ринку, який розуміє як у найвигідніший спосіб продати електроенергію та може об'єднати і диспетчеризувати власне споживачів і виробників, що не мають спеціальних знань для самостійної роботи на ринку.
Слід підкреслити, що і механізм самовиробництва, і агрегація з'явились в законодавстві у 2023 році, були закріплені у вторинних нормативно-правових актах у 2024 році та потребують доопрацювання, виходячи із практики. Проте, вже зараз, ми можемо цілком обґрунтовано говорити про стрімкий розвиток механізмів для підтримки самозабезпечення електроенергією спожвачів, які дають можливість економити/заробляти на власній генерації.
Щодо сонячних електростанцій
Першим, наразі основним стимулом для розвитку сонячної енергетики є звільнення від сплати мита та ПДВ при імпорті обладнання для СЕС (Закон України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування» № 3853-IX від 16.07.2024, Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування, товарів, які сприяють відновленню енергетичної інфраструктури України, та щодо окремих особливостей митного оформлення товарів, призначених для потреб безпеки і оборони» №3854-IX від 16.07.2024).
Другим фактором для розвитку сонячної енергетики та певної «стабілізації» цієї технології є законодавче запровадження спрощень по використанню установок зберігання електроенергії (УЗЕ) в комбінації з іншими генеруючими установками.
Зокрема, ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає встановлення УЗЕ в рамках діючої, наприклад, сонячної електростанції, без необхідності отримання окремих технічних умов та ліцензії на зберігання, за умови дотримання визначених вимог щодо потужності та обліку. Виробники, що мають право на “зелений” тариф або отримали підтримку через аукціони, можуть зберігати електроенергію, не втрачаючи права на тариф чи іншу підтримку. Відповідно, встановлення УЗЕ дозволить СЕС врегулювати небаланси, виходити на ринок, не зважаючи на особливості генерації в денний період, та власне значно покращити економічні показники проекту.
Окремим новим вектором розвитку сонячної енергетики може стати механізм cable pooling, що запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 року № 4213-IX (далі - Закон № 4213). Відповідно до ідеї механізму потенційний виробник електроенергії зможе приєднувати в одній точці приєднання різні електроустановки, що працюють на різних джерелах енергії, навіть якщо їх потужність перевищує дозволену до приєднання. При цьому, віддавати в мережу такий виробник зможе потужність лише в рамках дозволеної, забезпечивши при цьому належний комерційний облік по кожному з видів установок. Застосування механізму до СЕС дозволить на існуюче приєднання додати ще одну іншу генеруючу установку, що дозволить як максимально ефективно використовувати таке приєднання, так і стабілізувати генерацію СЕС.
Зміцніть ваші позиції на енергетичному ринку разом із LIGA360. Наш комплексний продукт забезпечує швидкий доступ до актуальної аналітики та новин в енергетичному секторі, а також допомагає проводити детальні перевірки партнерів, зокрема на наявність санкційних зв?язків, гарантуючи вам стабільність і безпеку у ваших комерційних відносинах. Попрацюйте з LIGA360 вже сьогодні, щоб впевнитись в її можливостях.
Щодо вітрових електростанцій
Одним з найбільш перспективних напрямків в межах генерації з ВДЕ є розвиток вітроенергетики, що підтверджується активізацією будівництва вітрових електростанцій (ВЕС). Так, у 2025 році розпочато реалізацію низки проєктів ВЕС, зокрема: понад 80 МВт - «Вітропарки України», 40 МВт - Сокальська ВЕС «Еко-Оптіма», 386 МВт - Тилігульська ВЕС. Про розширення портфелю вітрових проєктів заявила і група компаній ОККО.
В цю сферу відбувається і залучення інвестицій та загалом можна констатувати, що європейські інвестори виявляють високий інтерес до українських вітроенергетичних проєктів.
З останніх законодавчих змін не для підтримки галузі, а швидше для її регулювання можна виокремити бронювання потужності, визначене Законом № 4213. Зокрема, якщо замовник планує приєднати вітроустановки понад 20 МВт, то він укладає з ОСП договір про бронювання потужності. За таким договором за замовником на строк до 2 років резервується технічне рішення щодо схеми приєднання (видачі потужності). Протягом цього періоду визначену схему можна коригувати з ініціативи замовника. Вартість бронювання становить 5000 євро за 1 МВт, що перераховується на ескроу-рахунок упродовж 20 календарних днів від дати укладення договору про бронювання. Якщо замовник потім звертається за безпосереднім приєднанням, сума бронювання зараховується у вартість приєднання; якщо ж заяву про приєднання не буде подано, внесені кошти переходять на рахунок ОСП.
В той же час, вітроенергетика сама продукує необхідні для свого розвитку зміни. Так, зокрема, очікується запуск фонду гарантування ціни, що дозволить залучати кредити у банках під гарантії міжнародних фінансових інституцій.
Біогаз
Проектів в сфері біомаси/біогазу досі критично мало в Україні, не зважаючи на значний потенціал України в цій сфері.
В травні 2024 року було підписано Закон №3613-IX про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану, що мав розблокувати експорт, адже саме він цікавий виробникам, зважаючи на штучно стримувані ціни на газ в Україні. Власне основні гравці ринку після прийняття законопроєкту розпочали доопрацювання проектів та вже мав місце експорт українського біогазу.
Проте, невирішені юридичні колізії між законодавством щодо біопалива та біометану, такі як - потреба в гармонізації національних стандартів гарантій походження із європейськими вимогами; відсутність повноцінного механізму координації гарантій походження та критеріїв сталості; необхідність доопрацювання реєстру біометану та залучення фінансування для його технічної реалізації - значно блокують розвиток галузі та потребують доопрацювання.
Серед законопроєктів та ініціатив, прийняття яких очікується та необхідне для покращення перспектив «зеленої» енергетики можна виокремити:
- Проєкт Закону № 12372 від 30.12.2024 «Про систему страхування воєнних ризиків» створює інституційний механізм обов'язкового страхування об'єктів відновлюваної енергетики;
- Законопроєкти № 12087 від 02.10.2024 та альтернативний № 12087-1 передбачають імплементацію положень acquis ЄС щодо об'єднання ринків електроенергії;
- впровадження концепту енергетичних спільнот відповідно до 4-го Енергопакету;
- покращення аукціонної моделі підтримки виробників з ВДЕ.
Додатково поки не зафіксовані у вигляді ініціатив, але є необхідними для розвитку ринку наступні кроки.
Абсолютно очевидним є те, що ключовим стримувальним фактором для розвитку сектору відновлюваної енергетики залишається заборгованість на ринку електричної енергії. Розв'язання цієї проблематики неможливе без комплексного підходу в рамках подальшого регулювання заборгованості, зокрема із необхідністю виокремлення обсягів електричної енергії, відпущеної з об'єктів, розташованих на тимчасово окупованих територіях. Також потребує урегулювання питання відповідальності за небаланси протягом строку в який застосовувалась формула, що була визнана протиправною відповідно до Постанови Верховного суду у справі № 640/4069/21 від 8 вересня 2022 року. Власне, по питанню небалансів виробники вже навіть розпочали медіацію на рівні Енергетичного Співтовариства і з метою збереження іміджу та репутації держави і Регулятора очевидною є необхідність знайти рішення із затяжного «глухого кута», що має місце між виробниками та ДП «Гарантований покупець» в цьому питанні.
З метою продовження відновлення енергетичного сектору через розвиток децентралізованої енергетики ринок потребує продовження дії митних та податкових пільг для імпорту обладнання. При цьому, з огляду на стратегічне значення вітроенергетики, вкрай необхідно розширити перелік обладнання, що підпадає під дію пільгового режиму, включивши до нього також вітрогенеруюче обладнання.
Окремо слід наголосити, що необхідною для комунальних підприємств та громад є нормативна адаптація механізмів активного споживача і агрегації для практичного застосування на місцях.
Відповідно, враховуючи ресурсні та географічні особливості України - потенціал для розвитку «зеленої» енергетики є більш, ніж значним. Проте, нам необхідно не зраджувати знову і знову довіру інвесторів черговою зміною регуляторної бази, а навпаки - удосконалювати законодавство, роблячи це швидко, адже нових потужностей ми потребуємо просто зараз.
Ольга Савченко, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша партнерка ЮК «Альтело»
