Обшуки на підприємстві: що потрібно знати про вилучення майна та як його повернути

Вступ

В умовах динамічного розвитку економічних відносин та посилення боротьби з економічною злочинністю, обшуки на підприємствах стають дедалі поширенішим явищем в Україні. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2023-2024 році було проведено понад 100 тисяч обшуків у кримінальних провадженнях, значна частина з яких припадає саме на суб'єкти господарювання. Ця тенденція породжує значну кількість проблем для бізнесу, починаючи від паралізації роботи підприємства на час проведення слідчих дій і закінчуючи ризиками незаконного вилучення майна та його неповернення. Гучні кейси, такі як обшуки в IT-компаніях, агрохолдингах чи великих промислових підприємствах, регулярно висвітлюються у ЗМІ, що свідчить про системний характер проблеми та необхідність її глибокого наукового осмислення та практичного вирішення. Наслідки таких дій можуть бути катастрофічними для функціонування підприємства, включаючи втрату ділової репутації, фінансові збитки та навіть припинення діяльності. Саме тому питання правового регулювання обшуків на підприємстві, порядку вилучення майна та механізмів його повернення набуває особливої актуальності.

Юридичне підґрунтя обшуків згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України

Обшук є однією з найбільш інтенсивних слідчих (розшукових) дій, яка суттєво обмежує конституційні права і свободи особи, зокрема право на недоторканність житла чи іншого володіння. Правове підґрунтя проведення обшуку в Україні визначено Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України).

Зокрема, стаття 234 КПК України встановлює, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Ухвала слідчого судді повинна відповідати вимогам статті 235 КПК України, містити відомості про особу, якій надається дозвіл на проведення обшуку, строк дії ухвали, прокурора, слідчого, який звернувся із клопотанням, положення закону, на підставі якого проводиться обшук, відомості про житло чи інше володіння особи, яке належить обшукати, а також речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Стаття 236 КПК України регламентує порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук. Вона передбачає, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Перед початком обшуку особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі, повинна бути пред'явлена ухвала слідчого судді та надана її копія.

Стаття 237 КПК України деталізує порядок проведення обшуку, визначаючи права та обов'язки учасників цієї процесуальної дії. Зокрема, під час обшуку слідчий, прокурор має право: відкривати замкнені приміщення та сховища, якщо особа, яка володіє ними, відмовляється їх відкрити або відсутня; вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук повинен проводитися в присутності не менше двох понятих.

Важливо зазначити, що обшук повинен проводитися з дотриманням принципів законності, поваги до гідності особи, недоторканності приватного життя, власності та інших прав і свобод. Будь-які порушення порядку проведення обшуку можуть стати підставою для визнання отриманих доказів недопустимими, а також для оскарження дій слідчих та повернення вилученого майна.

Умови та порядок проведення обшуку на підприємстві: права та обов'язки слідчих, працівників підприємства, адвокатів

Умови проведення обшуку

Обшук на підприємстві, як і будь-який інший обшук, може бути проведений виключно на підставі ухвали слідчого судді. Ця ухвала є єдиною законною підставою для проникнення на територію підприємства та проведення там слідчих дій. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням майна або негайним переслідуванням підозрюваного, обшук може бути проведений без ухвали слідчого судді, але з подальшим обов'язковим зверненням до слідчого судді протягом 24 годин для її затвердження (ч. 3 ст. 233 КПК України). Однак такі випадки є винятковими і рідко стосуються планових обшуків на підприємствах.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук підприємства повинна містити:

• строк дії ухвали (не більше одного місяця з дня постановлення);

• прокурора, слідчого, який звернувся із клопотанням;

• положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

• відомості про підприємство, яке належить обшукати;

• речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Порядок проведення обшуку

Прибувши на підприємство, слідчі (прокурор) зобов'язані:

1. Пред'явити ухвалу слідчого судді: Копія ухвали повинна бути вручена представнику підприємства (директору, бухгалтеру, юристу або іншій особі, яка перебуває на підприємстві). Ухвалу необхідно ретельно вивчити, перевірити її відповідність вимогам КПК України, звернути увагу на термін дії, адресу, мету обшуку та перелік майна, що підлягає виявленню.

2. Запропонувати добровільно видати: Перед початком примусових дій слідчий (прокурор) зобов'язаний запропонувати добровільно видати речі та документи, що зазначені в ухвалі.

3. Роз'яснити права та обов'язки: Присутнім особам (представникам підприємства, понятим) повинні бути роз'яснені їхні права та обов'язки.

4. Забезпечити присутність понятих: Обшук проводиться в присутності не менше двох незаінтересованих осіб (понятих), яких слідчий або прокурор залучає до участі у проведенні обшуку.

5. Забезпечити безперешкодний доступ адвоката: Адвокат має право бути присутнім під час обшуку з моменту його початку. Важливо негайно зв'язатися з адвокатом після прибуття слідчих.

Права та обов'язки учасників обшуку

Права та обов'язки слідчих (прокурорів)

• Право на проникнення: Слідчий (прокурор) має право проникнути на територію підприємства та обшукати будь-які приміщення, сховища, транспортні засоби.

• Право на вилучення: Мають право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та зазначені в ухвалі слідчого судді.

• Право на застосування технічних засобів: Можуть використовувати фотографування, відеозапис, інші технічні засоби.

• Обов'язок дотримання законності: Повинні діяти виключно в межах, визначених ухвалою слідчого судді та КПК України.

• Обов'язок складання протоколу: За результатами обшуку складається протокол, в якому фіксуються всі дії слідчого, вилучене майно, заяви та зауваження присутніх.

Права та обов'язки працівників підприємства

• Право на перевірку документів: Вимагати пред'явлення службових посвідчень та ухвали слідчого судді.

• Право на присутність адвоката: Вимагати надання часу для прибуття адвоката і відмовлятися від початку обшуку до його прибуття (за винятком випадків, коли це може зашкодити проведенню обшуку).

• Право на зауваження: Фіксувати у протоколі обшуку свої зауваження щодо його проведення, порушень, вилученого майна.

• Право на копію протоколу: Отримати копію протоколу обшуку з додатками.

• Обов'язок сприяти обшуку: Не перешкоджати законним діям слідчих, надавати доступ до приміщень.

• Обов'язок ідентифікації майна: При наявності можливості, допомогти слідчим ідентифікувати вилучене майно, вказати на його належність.

Права адвоката

• Право на присутність: Бути присутнім під час обшуку з моменту його початку.

• Право на ознайомлення: Ознайомлюватися з ухвалою слідчого судді, процесуальними документами.

• Право на консультації: Надавати правову допомогу клієнту, консультувати його під час обшуку.

• Право на фіксацію порушень: Фіксувати будь-які порушення, допущені слідчими, та вносити їх до протоколу обшуку.

• Право на зауваження: Вносити свої зауваження та заперечення до протоколу обшуку.

• Право на оскарження: Оскаржувати незаконні дії слідчих та прокурорів.

Дотримання цих правил є запорукою захисту прав та інтересів підприємства під час обшуку. Будь-які відхилення від встановленого порядку можуть стати підставою для визнання доказів недопустимими або оскарження вилучення майна.

Правовий статус вилученого майна, особливості тимчасового вилучення та арешту

Під час обшуку на підприємстві слідчі можуть вилучити майно, яке, на їхню думку, має значення для кримінального провадження. Однак правовий статус вилученого майна не є однорідним і залежить від процесуального рішення, яке приймається щодо нього. КПК України розрізняє тимчасове вилучення майна та арешт майна, що має суттєві відмінності.

Тимчасове вилучення майна (стаття 167 КПК України)

Тимчасове вилучення майна - це фактичне позбавлення особи можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном, яке відбулося без попереднього судового рішення, але в рамках дозволеної законом слідчої дії (обшуку). Тимчасове вилучення майна може мати місце лише під час:

• огляду (ст. 237 КПК України);

• обшуку (ст. 236 КПК України);

• затримання особи (ст. 208 КПК України).

Після тимчасового вилучення майна, слідчий або прокурор зобов'язаний невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту вилучення, звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна. Якщо протягом цього терміну таке клопотання не подано, або слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт, тимчасово вилучене майно негайно повертається особі, у якої воно було вилучено (ч. 5 ст. 171 КПК України).

Важливо розуміти, що тимчасове вилучення не надає права слідчим або прокурорам розпоряджатися вилученим майном, використовувати його у власних цілях або передавати третім особам. Основна мета тимчасового вилучення - забезпечення збереження майна до вирішення питання про його арешт.

Арешт майна (стаття 170 КПК України)

Арешт майна є більш суворим заходом забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном або забороні на інші дії з ним. Арешт майна застосовується за рішенням слідчого судді або суду на підставі клопотання прокурора.

Метою арешту майна є:

• забезпечення збереження речових доказів;

• спеціальна конфіскація;

• забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов);

• забезпечення стягнення з юридичної особи доходу, отриманого внаслідок вчинення злочину.

Ухвала слідчого судді про арешт майна повинна відповідати вимогам статті 173 КПК України, зокрема містити: перелік майна, на яке накладається арешт, підстави арешту, а також заборони та/або обмеження щодо розпорядження або користування майном.

Особливості співвідношення тимчасового вилучення та арешту:

• Тимчасове вилучення є попереднім етапом до арешту. Воно дозволяє швидко зафіксувати та зберегти майно до отримання судового рішення.

• Якщо вилучене майно не було арештовано протягом 48 годин, воно підлягає негайному поверненню. Це є важливим інструментом захисту прав власника.

• Арешт майна може бути накладено і без попереднього тимчасового вилучення, якщо слідчий або прокурор мають достатні підстави для звернення до суду.

Незаконне вилучення майна, тобто вилучення без дотримання вимог КПК України (наприклад, без ухвали слідчого судді, якщо вона є обов'язковою, або без подальшого звернення про арешт), є підставою для його негайного повернення власнику та може тягнути за собою відповідальність для слідчих та прокурорів.

Механізми оскарження незаконного вилучення майна та процедури його повернення: судова практика, роль слідчого судді, приклади позитивних кейсів

Оскарження незаконного вилучення майна та його повернення є важливим етапом захисту прав підприємства. КПК України надає для цього ефективні механізми, основним з яких є звернення до слідчого судді.

Роль слідчого судді у питаннях вилучення та арешту майна

Слідчий суддя є ключовою фігурою у контролі за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування. Саме слідчий суддя:

• надає дозвіл на проведення обшуку (ч. 1 ст. 234 КПК України);

• затверджує обшук, проведений у невідкладних випадках (ч. 3 ст. 233 КПК України);

• розглядає клопотання про арешт тимчасово вилученого майна (ст. 171 КПК України);

• розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування (ст. 303 КПК України).

Механізми оскарження

1. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо неповернення майна (ч. 1 ст. 303 КПК України):Найпоширенішим механізмом повернення незаконно вилученого майна є подання скарги на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. Така скарга подається до слідчого судді за місцем розташування органу досудового розслідування. Підстави для подання скарги:

• Неподання клопотання про арешт: Якщо протягом 48 годин з моменту тимчасового вилучення майна слідчий або прокурор не звернулися до слідчого судді з клопотанням про його арешт.

• Відмова слідчого судді в арешті: Якщо слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про арешт вилученого майна.

• Закриття кримінального провадження: Якщо кримінальне провадження, в рамках якого було вилучено майно, було закрите.

• Скасування ухвали про арешт: Якщо ухвала про арешт майна була скасована апеляційним судом.

2. При розгляді такої скарги слідчий суддя перевіряє законність тимчасового вилучення майна, дотримання строків та наявність підстав для його утримання. У разі встановлення порушень, слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення тимчасово вилученого майна.

3. Оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна (ч. 6 ст. 173, ст. 309 КПК України): Якщо на майно було накладено арешт за ухвалою слідчого судді, цю ухвалу можна оскаржити в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через слідчого суддю, який постановив ухвалу, протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Підстави для оскарження:

• Недостатність обґрунтування: Відсутність належного обґрунтування необхідності арешту майна.

• Недотримання вимог до ухвали: Невідповідність ухвали слідчого судді вимогам статті 173 КПК України (наприклад, відсутність чіткого переліку майна, на яке накладається арешт, або мети арешту).

• Необґрунтованість підозри: Відсутність належних доказів причетності особи до кримінального правопорушення, що є підставою для арешту майна.

Судова практика та позитивні кейси

Судова практика з питань оскарження вилучення та арешту майна є досить об'ємною. Слідчі судді та апеляційні суди часто стають на бік власників майна, якщо слідством не доведено законність його вилучення або накладення арешту.

Приклад позитивного кейсу: Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 15.03.2023 у справі № 757/12345/23-к (номер справи умовний). У даній справі, під час обшуку на підприємстві було вилучено сервери та значну кількість документів. Слідчий не звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна протягом 48 годин. Захист підприємства негайно подав скаргу до слідчого судді на бездіяльність слідчого. Слідчий суддя задовольнив скаргу, зобов'язавши повернути вилучене майно, оскільки не було дотримано процедуру, встановлену ст. 171 КПК України.

Висновок із судової практики: Слідчі судді та апеляційні суди ретельно перевіряють дотримання процесуальних строків та процедур при вилученні та арешті майна. Будь-які процесуальні порушення, такі як неподання клопотання про арешт у встановлений строк, відсутність достатнього обґрунтування арешту або недотримання вимог до оформлення ухвали, є підставою для скасування арешту або повернення майна.

Крім того, важливо фіксувати всі порушення, допущені під час обшуку, у протоколі обшуку та в подальших скаргах. Це може стати додатковою підставою для визнання дій слідчих незаконними та повернення вилученого майна.

Рекомендації підприємствам: як підготуватися до можливих обшуків, як діяти в момент обшуку, які документи мати, роль адвоката

Успішна протидія неправомірним діям під час обшуку значною мірою залежить від попередньої підготовки підприємства та злагоджених дій його працівників.

Як підготуватися до можливих обшуків:

1. Розробка внутрішнього протоколу дій: Створення чіткої інструкції для працівників підприємства на випадок проведення обшуку. Цей протокол повинен містити:

• алгоритм дій при прибутті правоохоронців;

• список відповідальних осіб, які повинні бути негайно повідомлені (керівництво, юрист, адвокат);

• місце зберігання ключових документів (оригінали установчих документів, договори, ліцензії тощо).

2. Юридичний аудит та приведення документів у відповідність: Регулярна перевірка документації підприємства на відповідність чинному законодавству. Забезпечення належного оформлення всіх фінансових, господарських та кадрових документів.

3. Оцифровка та резервне копіювання інформації: Максимально можлива оцифровка документів та створення резервних копій електронної інформації на зовнішніх носіях або хмарних сховищах, що не знаходяться фізично на підприємстві. Це дозволить зберегти інформацію навіть у разі вилучення серверів або комп'ютерної техніки.

4. Навчання персоналу: Проведення тренінгів для ключових працівників (керівників відділів, бухгалтерів, юристів) щодо їхніх прав та обов'язків під час обшуку, правил спілкування з правоохоронцями.

5. Контакти з адвокатом: Завчасне укладення угоди з адвокатом, який спеціалізується на захисті бізнесу, та обмін контактними даними. Адвокат повинен бути готовий оперативно прибути на підприємство.

Як діяти в момент обшуку:

1. Зберігати спокій та ввічливість: Не панікувати, не чинити опір, не провокувати конфлікт. Ввічливо, але наполегливо вимагати дотримання всіх законних процедур.

2. Негайно повідомити керівництво та адвоката: Це є першочерговим завданням. Забезпечити максимально швидке прибуття адвоката.

3. Вимагати пред'явлення ухвали: Ретельно вивчити ухвалу слідчого судді: перевірити дату, строк дії, прізвища слідчих, адресу підприємства, перелік майна, яке підлягає виявленню. Якщо ухвала є простроченою або містить помилки, це необхідно негайно зазначити в протоколі обшуку.

4. Фіксувати всі дії слідчих: Бажано здійснювати відеофіксацію обшуку (якщо є така можливість і вона не заборонена слідчим), робити фото. У разі заборони відеофіксації, необхідно зафіксувати це в протоколі.

5. Не давати свідчення: Пам'ятати про право не свідчити проти себе та своїх близьких (ст. 63 Конституції України). На всі питання відповідати: "Буду давати свідчення тільки в присутності адвоката".

6. Не підписувати порожні бланки: Уважно читати всі документи перед підписанням.

7. Контролювати опис вилученого майна: Забезпечити максимально детальний опис кожної вилученої речі в протоколі обшуку (модель, серійний номер, кількість, стан). Вимагати належної упаковки вилученого майна та накладення печаток.

8. Внести зауваження до протоколу: Обов'язково вносити до протоколу обшуку всі зауваження щодо його проведення, порушень, неточностей, незгоди з описом майна.

9. Отримати копію протоколу: Вимагати копію протоколу обшуку та всіх додатків до нього.

Які документи мати:

• Установчі документи: Статут, виписка з ЄДРПОУ, свідоцтво платника податків.

• Документи на право власності/користування приміщеннями: Договори оренди, свідоцтва на право власності.

• Фінансова документація: Бухгалтерські регістри, банківські виписки, первинні документи, податкові декларації.

• Кадрова документація: Накази про прийняття/звільнення, трудові договори.

• Договори з контрагентами: Усі чинні договори та акти виконаних робіт/наданих послуг.

• Ліцензії та дозволи: Усі необхідні ліцензії та дозволи на ведення господарської діяльності.

Роль адвоката:

Адвокат є головним захисником прав та інтересів підприємства під час обшуку. Його присутність є критично важливою, оскільки адвокат:

• Контролює законність: Перевіряє наявність та відповідність ухвали слідчого судді, дотримання процедури обшуку.

• Надає правову допомогу: Консультує клієнта, роз'яснює його права та обов'язки.

• Фіксує порушення: Забезпечує фіксацію всіх незаконних дій слідчих та вносить їх до протоколу.

• Забезпечує належний опис: Контролює опис вилученого майна.

• Готує скарги: Готує та подає скарги на незаконні дії слідчих та прокурорів.

• Оскаржує арешт: Оскаржує ухвали про арешт майна.

Відсутність адвоката під час обшуку значно підвищує ризики порушення прав підприємства та втрати майна. Тому його негайний виклик є пріоритетом.

Висновки з аналізом прогалин у чинному законодавстві та пропозиції щодо його вдосконалення

Обшуки на підприємствах, будучи необхідним інструментом у боротьбі з економічною злочинністю, водночас часто стають причиною значного тиску на бізнес, що не завжди відповідає принципам правової держави та презумпції невинуватості. Аналіз чинного законодавства та практики його застосування дозволяє виявити низку прогалин та проблемних моментів, які потребують системного вирішення.

Основні прогалини та проблеми:

1. Надмірна дискреція слідчого судді при наданні дозволу на обшук: Чинне законодавство надає слідчим суддям широкі повноваження при розгляді клопотань про обшук. Часто ухвали про обшук є занадто загальними, не містять чіткого переліку майна, яке підлягає виявленню, або належного обґрунтування необхідності обшуку. Це створює можливості для зловживань та "риболовних" обшуків (fishing expeditions), коли мета обшуку полягає не у виявленні конкретних доказів, а в пошуку будь-яких підстав для подальшого тиску.

2. Проблема вилучення серверів та комп'ютерної техніки: Чинний КПК України не містить чітких положень щодо порядку вилучення електронних інформаційних систем. Це призводить до вилучення всього обладнання, що паралізує роботу підприємства, хоча для потреб слідства достатньо вилучення копій інформації. Відсутність належного врегулювання цієї процедури є значною проблемою для IT-сфери та високотехнологічних підприємств.

3. Недосконалість механізмів повернення майна: Незважаючи на наявність процесуальних механізмів повернення тимчасово вилученого майна, на практиці цей процес часто ускладнюється з боку правоохоронних органів. Затягування розгляду клопотань про арешт, формальні відписки, відсутність належного реагування на скарги - все це змушує підприємства витрачати значні ресурси на судові тяганини.

4. Недостатня відповідальність за незаконні дії: Відсутність ефективного механізму притягнення до відповідальності слідчих та прокурорів за незаконні обшуки та вилучення майна створює атмосферу безкарності, що сприяє порушенням.

5. Брак спеціалізації правоохоронних органів: Недостатня спеціалізація слідчих, які проводять обшуки на підприємствах, особливо в складних сферах (наприклад, податкові, фінансові, IT), призводить до некомпетентних дій, вилучення нерелевантної інформації та неефективності слідчих дій.

Пропозиції щодо вдосконалення законодавства:

1. Посилення вимог до ухвал про обшук:

• Чітке законодавче закріплення вимог до обґрунтування необхідності обшуку, із зазначенням конкретних фактів, які свідчать про можливість виявлення шуканого майна.

• Встановлення обов'язку слідчого судді більш ретельно перевіряти обґрунтованість клопотання та його відповідність критеріям допустимості.

• Передбачити можливість подання клопотання про обшук та розгляду його в режимі відеоконференції для забезпечення більш оперативного реагування та віддаленої участі адвоката.

2. Запровадження альтернативних механізмів вилучення електронних даних:

• Законодавче закріплення пріоритету вилучення копій електронної інформації над вилученням фізичних носіїв (серверів, комп'ютерів) за аналогією з європейським законодавством.

• Чітка регламентація порядку вилучення, копіювання та збереження електронних доказів із залученням кваліфікованих спеціалістів.

3. Спрощення процедури повернення майна:

• Встановлення більш жорстких процесуальних строків для розгляду скарг на бездіяльність щодо повернення майна та визначення негайного виконання ухвал слідчого судді в цій частині.

• Розробка механізмів компенсації шкоди, завданої незаконним вилученням майна, без необхідності тривалих судових позовів.

4. Посилення відповідальності за порушення:

• Встановлення чіткої дисциплінарної та кримінальної відповідальності для слідчих та прокурорів за свідоме порушення процедур обшуку та незаконне вилучення майна.

• Запровадження механізмів відшкодування збитків підприємствам за рахунок державного бюджету у разі встановлення незаконності дій правоохоронних органів.

5. Підвищення кваліфікації та спеціалізації:

• Системне навчання слідчих та прокурорів, які працюють з економічними злочинами, особливостями функціонування підприємств різних галузей, включаючи цифрову економіку.

• Створення спеціалізованих підрозділів у правоохоронних органах, які займаються розслідуванням економічних злочинів, з належним матеріально-технічним забезпеченням.

Удосконалення законодавства у сфері обшуків на підприємствах та забезпечення ефективних механізмів захисту прав власності є важливим кроком до створення сприятливого інвестиційного клімату та зміцнення довіри бізнесу до правоохоронної та судової системи України. Це сприятиме не лише захисту законних інтересів підприємців, а й ефективній боротьбі з економічною злочинністю, що ґрунтується на принципах законності та справедливості.